Постанова

від 24.04.2024 по справі 160/30824/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30824/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року (суддя Ільков В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТК» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТК» звернулось з позовом до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2023/000028/2 від 21 вересня 2023 року, прийняте Запорізькою митницею.

Стягнути з Запорізької митниці за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТК» судові витрати з оплати судового збору в сумі 2684,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТК» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 3000,00 грн. В іншій частині відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Позивачем розбіжності усунуто не було. Позивач до суду надавав документи, які не надавались при митних оформленнях, та митницею не досліджувались

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, 21 червня 2021 року між фірмою «Fobberg Sp.z.o.o.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТК» укладено контракт №02/2021.

16 грудня 2021 року позивачем укладено Додаткову угоду № 1 до контракту № 02/2021 від 21.06.2021.

12 жовтня 2022 року укладено Додаткову угоду № 2 до контракту № 02/2021 від 21.06.2021.

20 грудня 2022 року укладено Додаткову угоду № 3 до контракту № 02/2021 від 21.06.2021.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 3 до контракту № 02/2021 від 21.06.2021 у зв`язку з зміною назви Продавця та адреси реєстрації Продавця сторони домовилися за взаємною згодою в подальшому використовувати нову назву Продавця: «Refrathermica Poland Sp.z. о.о.».

14 липня 2023 року між фірмою «Refrathermica Poland Sp.z. о.о.» та Позивачем укладено Додаток № 8 до контракту № 02/2021 від 21.06.2021 року та Специфікація № І до Додатку № 8.

Відповідно до п. 1 Додатку № 8 Продавець продає Покупцеві матеріал, країна походження Катай, описаний в Специфікації № 1 до цього Додатку, загальною вартістю п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять доларів США, 50 центів. Покупець виконує попередню оплату 15 515,00 доларів США на банківський рахунок Продавця, 97,60 доларів США протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відвантаження Товару. Товар постачається на умовах FCA Гданськ, що вказано у супровідних документах на товар, протягом періоду, що не більшу 120 (ста двадцяти) календарних днів.

21 вересня 2023 року для проведення митного оформлення поставленого товару, Позивачем до Запорізької митниці було подано оформлену в електронному вигляді митну декларацію, якій присвоєно №23UA112080009564U3.

У митній декларації позивачем зазначено про основний метод визначення митної вартості.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано відповідні документи для підтвердження обраного Позивачем методу визначення митної вартості.

Відповідачем направлено позивачу повідомлення про надання документів, у якому, відповідач зазначив про те, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів виявлено таке:

1. До митного оформлення надано проформу-інфойс від 18.07.2023 року №FP2023/07/63 у якій умови поставки визначено як FCA Гдиня, що не відповідає умовам поставки зазначеним у інвойсі від 12.09.2023 року №195/09/2023 FCA Гданськ та не відповідає умовам специфікації №8 до контракту від 21.06.2021 року № 02/2021.

2. В проформі-інвойсу від 18.07.2023 року № FP2023/07/63 термін оплати визначено 25.07.2023 тип оплати «передплата». Натомість в інвойсі від 12.09.2023 року №195/09/2023 визначено «розділена оплата» та термін оплати 12.10.2023 року. Також, в інвойсі зазначено інші строки оплати на наявне посилання на інвойс №Z2023/07/120 який до митного оформлення не подано.

3. Пунктом 3.5. зовнішньоекономічного контракту від 21.06.2021 року № 02/2021 передбачено подання оригіналів коносаменту та копії митної декларації країни відправлення, але до митного оформлення не подано.

4. До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від 14.09.2023 року № 14.01, в якій зазначено вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом Гданськ-м/п рава-Руська 40000 гри. та зазначено загальну суму транспортно-експедиційних послуг за маршрутом Гданськ-Запоріжжя 90315 грн. Також для підтвердження транспортних витрат надано заявку від 11.06.2023 № 648 в якій зазначено у розділі 12 «Фрахтова сума еквівалент 2300 євро по офіційному курсу НБУ на день завантаження. Згідно з даних зазначених в графі 4 «місце та дата навантаження» СМК від 13/09/2023 № 130923 навантаження здійснено 13.09.2023 року. Відповідно до даних НацБанку України курс 1 євро 13.09.2023 складає 39,1906 грн. тобто фрахтова сума за 1 автомобіль у урахуванням курсу на 13.09.2023 року не відповідає відомостям зазначеним у довідці про транспортні витрати.

21 вересня 2023 року позивачем надано відповідачу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: 1) ахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2023 №ФК-648; 2) комерційну пропозицію № 30/05 від 30.05.2023; 3) лист № 21/09 від 21.09.2023 (копії рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2023 №ФК-648; комерційної пропозиції № 30/05 від 30.05.2023 та листа № 21/09 від 21.09.2023 додаються).

Відповідачем направлено позивачу повідомлення про надання документів, згідно якого встановлено:

1. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2023 № ФК-648 містить інформацію стосовно застосування курсу НБУ на 14.09.2023 року. Але відповідно до відомостей що зазначені в автотранспортній накладній від 13/09/2023 № 130923 у графі «місце та дата навантаження» зазначено дату 13.09.2023 року. Тобто розбіжності (неузгодженість) щодо дати яку необхідно використовувати для перевірки правильності визначення розрахунку складової митної вартості не усунуто.

2. Комерційна пропозиція № 30/05 від 30.05.2023 року містить пропозицію на купівлю товару на умовах FCА Гданськ товарів з країною походження Китай за визначеною ціною. Та зазначено, що товар надсилається після оплати за попередньою проформою. В пропозиції визначається країна походження, ціна та найменування виробу без зазначення виробника.

21 вересня 2023 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості № UА112080/2023/000028/2 та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА112080/2023/000314.

22 вересня 2023 року позивач подав відповідачу нову митну декларацію №23UА112080009666119, яку було прийнято до митного оформлення.

19 жовтня 2023 року позивач звернувся до Запорізької торгово-промислової палати з заявою № 226 на проведення цінової експертизи умов угоди постачання товарів.

19 жовтня 2023 року Позивач звернувся до Державного підприємства «ДЕРЖЗОВНПІІІНФОРМ» з заявою № 225 на проведення цінової експертизи умов угоди постачання товарів.

У заявах № 226 від 19.10.2023 та № 225 від 19.10.2023 позивач просив Запорізьку торгово-промислову палату та Державне підприємство «ДЕРЖЗОВШІШНФОРМ» провести цінову експертизу та підтвердити рівень цін зовнішньоекономічного контракту № 02/2021 від 21.06.2021 року укладеного між Позивачем та фірмою «Rеfrаthегmіса Роland Sр.z. о.о.» на поставку товару - металургійної сировини (вогнетривкі матеріали), країна походження Китай, на умовах поставки FСА Гданськ (ІНКОТЕРМС 2010) в асортименті та за ціною згідно з Додатком № 8 від 14.07.2023 року до зазначеного Контракту.

24 жовтня 2023 року Запорізька торгово-промислова палата надали висновок №ОИ-1906, згідно якого, з урахуванням умов Контракту № 02/2021 від 21.06.2021 року, характеристик товару і країни походження, вищевказана контрактні ціни на вироби вогнетривкі динасові для електросталеплавильних печей в асортименті, на умовах поставки FСА Гданськ, Україна, відповідають поточній кон`юнктурі ринку.

27 жовтня 2023 року Державне підприємства «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» надала Позивачу висновок № 25/180-1, відповідно до якого, контрактний рівень цін в розмірі 685,00 USD/мт на вироби вогнетривкі динасові (СZ-96 (ЕD-7 та ЕD-5)) для електроплавильних печей RTSIL-96 № 7 та № 5 та в розмірі 1130,00 USD/мт на цеглу вогнетривку легковагову, що постачається на умовах поставки FСА Гданськ, Польща в рамках Додатку № 8 від 14.07.2023 року до Контракту № 02/2021 від 21.06.2021 року є прийнятним та відповідає кон`юнктурі ринку.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості №UА112080/2023/000028/2 від 21.09.2023 року є незаконним, необґрунтованим, та таким що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню, у що і стало підставою для звернення з цією позовною заявою до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено, а подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є достатніми для підтвердження складових митної вартості за першим (основним) методом.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Вірно суд першої інстанції також зазначив, що відповідач має зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як було встановлено судом першої інстанції, спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) товариством було подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують вартість послуг з транспортування товару до митного кордону України).

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є достатніми для підтвердження складових митної вартості за першим (основним) методом.

Проформа-інвойс - це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг, перелік товарів та інші умови у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. У п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс).

Передплата, на суму та в строки, зазначену в проформі-інвойсі від 18.07.2023 №FР2023/07/63 проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.07.2023 року № 10.

В інвойсі від 12.09.2023 року № 195/09/2023 визначено «розділена оплата» та термін оплати 12.10.2023, згідно умов п.1 Специфікації від 25.07.2023 року.

Зазначені в інвойсі інші строки оплати стосуються різниці сум, між зазначених в проформі-інвойсі та інвойсі.

Посилання на інвойс №Z2023/07/120, який до митного оформлення не подано - це посилання продавця на рахунок для внутрішнього використання, який продавцем не надавався.

На підтвердження вартості товару додатково було надано комерційну пропозицію від 30.05.2023 року № 30/05.

Коносамент до митного оформлення не надавався, так як поставка товару здійснювалася автомобільним транспортом.

Коносамент документ, що підтверджує перевезення морським транспортом копія митної декларації країни відправлення відправником не надавалася, однак було надано супровідний документ Т1 від 14.09.2023 року №23РL322080NU65FV5/

Навантаження здійснювалося протягом двох днів (13 та 14 вересня, як зазначено в п.1 заявки від 11.09.2023 року № 648), довідка про транспортні витрати була розрахована та виписана 14.09.2023 року.

Вказана сума відповідає рахунку-фактури від 14.09.2023 року № ФК-648.

Вірно суд першої інстанції також зазначив, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є належним доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТК» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 24 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш