Ухвала

від 24.04.2024 по справі 640/10724/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10724/19

УХВАЛА

24 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СТРОЙ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державну податкову службу України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5 763,00 грн.

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 08 квітня 2024 року по справі № 640/10724/19 було надіслано одержувачу Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 10 квітня 2024 року о 00:54.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 19 квітня 2024 року.

На адресу суду від апелянта надійшло клопотання на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване неможливістю виконати вимоги ухвали у визначений судом строк, відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що вказані клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів електронної справи встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято у порядку спрощеного позовного провадження 30 серпня 2022 року. Апеляційну скаргу подано вперше до суду першої інстанції 30 вересня 2022 року. 01 листопада 2022 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору у розмірі 5 763 грн. 28 листопада 2022 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Судом встановлено, що дану апеляційну скаргу було подано до Шостого апеляційного адміністративного суду 18 грудня 2023 року.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач посилається на введення в Україні воєнного стану.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Дійсно, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду від 30 серпня 2022 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах ч. 2 ст. 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Щодо заявленого клопотання про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як вбачається з клопотання, апелянт не зазначає коли з`явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, а лише просить продовжити строк.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, ухвалою суду 08.04.2024 апелянту вже надавався максимальний строк визначений ст. 169 КАС України на усунення недоліків, а саме 10 днів, у суду відсутня можливість на продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Разом з цим, апелянтом не обґрунтовано причини пропуску строку на апеляційне оскарження, отже вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 про залишення апеляційної скарги без руху в повному обсязі не виконано.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст.248, 299, 321,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження процесуального строку - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов