Ухвала

від 23.04.2024 по справі 380/9750/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

23 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9750/23 пров. № А/857/25473/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В.суддів -Запотічного І. І. Хобор Р. Б.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі №380/9750/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕО-КОМПАНІЯ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для виконання її вимог, вказано шлях усунення виявленого недоліку та роз`яснено правові наслідки, передбачені процесуальним законом, у разі його неусунення.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена скаржнику до його електронного кабінету 10.04.2024 о 03:19, про що долучено до матеріалів справи відповідну довідку, що автоматично формується в АСДС Восьмого апеляційного адміністративного суду за наслідками такого надсилання.

На виконання вимог ухвали Головним управління ДПС у Львівській області заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, покликаючись на вчасне звернення до суду з первинною апеляційною скаргою, запровадження воєнного стану, скорочення видатків з Державного бюджету та відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічну ситуацію, велике навантаження на новопризначених працівників, а також на визначене законом право повторного звернення з апеляційною скаргою у межах присічного (річного) строку.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормативними положеннями чітко визначено процесуальну поведінку, зміст якої зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальною нормою строк.

В той же час, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку з підстав відсутності належного фінансування, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Слід зазначити, що скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

В свою чергу, на підтвердження даних фактів, скаржником не надано жодного доказу, які б підтверджували відмову саме органу Казначейства сплатити судовий збір за відповідною заявкою податкового органу. Внутрішня переписка між податковими органами не може слугувати належним доказом обставин, пов`язаним із відсутністю фінансування установи чи організації.

Долучені відповідачем до матеріалів справи виписки з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби також не можуть вважатися належними доказами неможливості сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, оскільки містять інформацію про вхідний та вихідний залишок на рахунку Головного управління ДПС у Львівській області за КЕКВ 2800 лише на окремі дати.

Разом з тим, будь-які обставини, які пов`язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Суд апеляційної інстанції вважає, що нереалізація скаржником права на вчасне звернення до суду в даному випадку зумовлена його власною поведінкою. Обставини, на які покликається заявник, не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід також зазначити, що недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту апеляційної скарги, що стало підставою для її повернення, не є об`єктивною та непереборною обставиною, з якою норми КАС України пов`язують можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.

Разом з тим, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах. Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення одному з учасників справи безпосередньо вливає на правове становище іншого учасника.

При цьому, право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 298 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 298, 299, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені Головним управлінням ДПС у Львівській області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі №380/9750/23 відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі №380/9750/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор