Рішення

від 25.04.2024 по справі 150/91/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" квітня 2024 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/91/24

Номер провадження: 2/150/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.

за участі секретаря Дудки А.Ю.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Вказаний позов мотивований тим, що вони з відповідачкою перебували у громадянському шлюбі. За цей час у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За кілька місяців після народження другої дитини сторони припинили спільне проживання. Діти залишилися проживати з позивачем.

Відповідач не бере участі у житті та вихованні дітей.

24 травня 2023 року ситуацію у сім`ї ОСОБА_1 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Чернівецької селищної ради, за результатами якого рішенням виконавчого комітету Чернівецької селищної ради № 333 від 24.05.2023 визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_1 з батьком.

20 лютого 2024 року Органом опіки та піклування Чернівецької селищної ради надано висновок № 177 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити. Також суду показав, що після народження у них з відповідачем сина, що відбулося в липні 2019 року, за спливом декількох місяців відповідач покинула їх з дітьми. З того часу, відповідач не бере жодної участі у житті, вихованні та забезпеченні дітей.

Відповідач в дане судове засідання не з`явилася. В попередніх засіданнях ОСОБА_2 суду показала, що визнає позовні вимоги щодо позбавлення її батьківських прав відносно їхніх з позивачем дітей. Зазначала, що проживає в Житомирській області, одружилася та має намір створити сім`ю з чоловіком. Діти з позивачем її не цікавлять, участі в їхньому житті приймати не бажає.

Третьою особою в особі заступника Чернівецького селищного голови Кузь А., подано до суду заяву від 25.03.2024 за вих.. № 295, відповідно до якої просить провести розгляд справи у відсутність представника органу опіки та піклування, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити, позбавивши ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, заяви відповідача по суті справи, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , сторони є батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , сторони є батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З показів сторін встановлено, що за спливом кількох місяців після народження сина, відповідач покинула позивача разом з дітьми на поїхала у невідомому напрямку.

Відповідач суду показала, що життя позивача та їхніх дітей її не цікавить. Вона проживає в іншій області, одружилася та має намір створити нову сім`ю.

24 травня 2023 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької селищної ради № 333 визначено місце проживання малолітніх дітей з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 12 січня 2024 року, малолітні діти проживають з батьком ОСОБА_1 , мають усе необхідне для нормального життя, росту та розвитку. Стосунки з батьком дуже теплі, довірливі та щирі. Батько турбується про дітей та приділяє їм багато уваги.

Згідно щ довідкою, виданою адміністрацією опорного закладу освіти «Борівський ліцей Чернівецької селищної ради» від 22 січня 2024 року, дочка ОСОБА_3 , 2016 року народження навчається у 1-Б класі даного закладу. Вихованням дівчинки займається її батько. За весь час перебування дитини в закладі мати жодного разу не з`явилася в ліцей, дитину приводить та забирає лише батько.

Згідно з довідкою, наданою адміністрацією Борівського ЗДО «Сонечко», вихованням малолітнього сина ОСОБА_4 займається його батько. За весь час перебування дитини у дошкільному закладі мати жодного разу не з`явилася у дитсадок, дитину приводив і забирав лише батько.

20 лютого 2024 року Органом опіки та піклування Чернівецької селищної ради надано висновок № 177 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей.

Згідно зі ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 49 рішення від 18.12.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06) зазначено, що Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), № 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії» (Scozzari Giunta v. Italy), [GC], №№39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Отже, судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дочок, жодним чином не приймає участі в їхньому житті та не цікавиться ними, що порушує їхнє право на належне утримання, виховання, турботу про фізичний та духовний розвиток з боку матері, а тому порушене право підлягає судовому захисту, шляхом позбавлення останньої батьківських прав відносно її дочок.

Ухвалюючи це рішення, суд враховує, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів, які визнано належними та допустимими, в судовому засіданні беззастережно доведено доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до її малолітніх дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із тим, що позивача як інваліда 2 групи звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом, з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 157, 164, 169 СК України, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована в с. Борівка Чернівецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області) батьківських прав по відношенню до дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована в с. Борівка Чернівецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області) на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду безпосередньо.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення виготовлено у відповідності до ст. 259 ЦПК України - 25 квітня 2024 року.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН