Рішення

від 24.04.2024 по справі 484/1054/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/648/24

Справа № 484/1054/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді - Шикері І.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 13.06.2023 вона була прийнята на роботу у ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення". 13.10.2023 року вона звільнилась з ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" за угодою сторін. Однак, під час звільнення із нею не було проведено повного розрахунку по заробітній платі. Заробітна плата на її рахунок, надійшла лише 12.01.2024, в сумі 9587, 28 грн. Крім того, 21.02.2024 відповідачем їй було перераховано заробітну,в розмірі14094,90грн. Затримкарозрахунку призвільненні склала93робочі дні.У серпніта вересні2023її заробітнаплата склала67312грн.за 44робочі дні,отже середньоденна заробітнаплата становить1529,81грн.Таким чином,на їїдумку,штраф зазатримку розрахунку по заробітній платі при звільненні за 93 робочі дні має становити 142272 грн. Також вважає, що позивач має виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку, в сумі 20314,80 грн. за 79 робочих днів. Крім того, вважає, що діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює, в розмірі 10000 грн., яка виражається в тому, що у зв`язку із несвоєчасним отриманням заробітної плати вона залишилась без засобів існування, що призвело до стресу, який був пов`язаний із неможливістю самореалізації, внутрішньої рівноваги, сенсу соціального буття і завдавало почуття незахищеності.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України,суд розглядаєсправу впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін занаявними усправі матеріалами.

Ухвалою судді від 28.02.2024 було відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.03.2024 на 10.30 год., з витребуванням від відповідача доказів.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року розгляд справи було відкладено на 04.04.2024 на 11.00 год., для надання відповідачем доказів та відзиву.

Ухвалою суду від 04.04.2024 року розгляд справи було відкладено на 11.04.2024 на 11.20 год., для надання представнику відповідача можливості ознайомитись із матеріалами справи та подати заперечення.

11.04.2024 у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншому судовому провадженні розгляд справи було переназначено на 24.04.2024 на 10.30 год.

На виконання вимог ухвали від 28.02.2024 відповідачем було надано докази: копію наказу № 33 від 13.06.2023 про призначення ОСОБА_1 ; довідку про нараховану та невиплачену заробітну плату ОСОБА_1 (у тому числі з податками та зборами, нарахованими, сплаченими, несплаченими), про інші суми нараховані, виплачені/невиплачені із зазначенням кожного виду виплат, на день звільнення та на день надання інформації; довідку про доходи ОСОБА_1 , помісячно, за весь час перебування на посаді; довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за останні 2 місяці роботи, що передували звільненню; копії табелів обліку робочого часу; відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 ; докази про проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні - копії відомостей з клієнт-банку Приват24 для бізнесу про виплату заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1

19.04.2024 на адресу суду надійшло письмове звернення директора ДП ДГ «Зелені Кошари» ОСОБА_2 , який імені працюючих господарства просив прийняти до уваги, зокрема, те, що коли ОСОБА_1 працювала головним бухгалтером, довела господарство до плачевного стану, залишивши всіх працівників без засобів існування, а сама вимагає щоб їй виплатили компенсацію по моральній шкоді. Всі працівники обурені ситуацією, яка на сьогодні склалась в господарстві завдяки екс-головного бухгалтера ОСОБА_1 . Обуренню просто не має меж.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено,що з13.02.2023року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" та 12.10.2023 була звільнена з займаної посади за угодою сторін, п. 1ст. 36 КЗпП України(а.с.18,61).

В день звільнення позивачки, відповідачем не було здійснено виплату всіх сум, що належать їй від підприємства в день її звільнення.

Заробітна плата, в сумі 9587,28 грн. надійшла на рахунок позивачки, 12.01.2024. Крім того, 21.02.2024 відповідачем їй було перераховано заробітну, в розмірі 14094,90 грн. (а.с.22).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1ст. 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Визначаючись з сумою середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що його слід обраховувати з дати звільнення, тобто з 13.10.2023 року за весь час затримки і до 21.02.2024 - по день фактичного розрахунку.

Для обчислення середньої заробітної плати суд приймає до уваги надану відповідачем довідку про заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.60).

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року по справі № 6-419цс16, згідно якої основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за останні два календарні місяці роботи на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період. Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Заробітна плата позивачки у серпні та вересні 2023 складає 67312 грн. за відпрацьовані 43 робочих днів. Тож, середньоденна заробітна плата за цей період складає (67312:43) = 1565,40 грн.

Кількість робочих днів, за які має бути проведене стягнення, становить 93 робочих дні.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку просить стягнути позивачка, є в межах належної їй суми та складає 142272,33 грн.

Тобто, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 142272,33 грн. середнього заробіткуза затримкурозрахунку позаробітній платіпри звільненні, з відрахуванням із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Разом з тим, позовна вимога щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку не підлягає задоволенню, адже згідно довідки ДП ДГ «Зелені кошари» від 10.04.2024 № 39, позивачці було нараховано розрахункові за 11 днів, в сумі 14911,96 грн., які виплачені, що також достеменно підтверджується копіями відомостей з клієнт-банку Приват24 (а.с.75-78).

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Згідност. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4„Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Особи, які зазнали порушення своїх, гарантованих Конституцією прав, нерідко високо оцінюють свої страждання. Тому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у та побуті позивача, обсяг душевних страждань.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума у 2000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, буде відповідати вимогам розумності і справедливості та обставинам справи, в зв`язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог, в розмірі 83,6 %, що становить 1442,83 грн.

Керуючись ст.ст.4,12, 81, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в сумі 142272 (сто сорок дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 33 коп., з відрахуванням із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, 2000 (дві тисячі) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору, в сумі 1442 (однієї тисячі чотирьохсот сорока двох) грн.83 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 24.04.2024.

Відомості про учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ДП "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення", ЄДРПОУ 20877828, місцезнаходження якого: с. Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області.

Представник відповідача: адвокат Рябченко Катерина Петрівна, пров. Кодимський, 6, м. Первомайськ Миколаївської області.

С У Д Д Я: І.А. ШИКЕРЯ