Рішення

від 25.04.2024 по справі 305/202/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/202/24

Провадження по справі 2/305/268/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2024 року м. Рахів

Рахівський районний судЗакарпатської областів складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Бакшиній К.В., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування в особі Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування в особі Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.11.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 , було зареєстровано шлюб, відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління міністерства юстиції Закарпатської області видано свідоцтво про шлюб, за актовим записом№ 129. Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем та перебувають на його утриманні. За роки спільного проживання у шлюбі з відповідачкою виявилось, що позивач та відповідач мають різні характери, погляди на життя та на сім`ю. Між ними часто почали виникати непорозуміння і сварки, дружина постійно зловживає спиртними напоями, не дбає про добробут і затишок у сім`ї. Ці обставини зумовили те, що сторони втратили почуття поваги та любові один до одного. В даний час проживають окремо. Крім того, з метою нав`язати позивачу своє бачення проблемних питань відповідачка іноді припускається до аморальних вчинків, будучи в нетверезому стані допускає фізичні образи, що виражаються в рукоприкладстві, у нецензурній лайці на позивача та їх дітей. Протягом тривалого часу відповідачка взагалі самоусунулась від необхідності матеріально забезпечувати свою сім`ю, дбати про добробут. З огляду на те, що сторони припинили спільне проживання, у них різні характери та погляди на життя, разом не проживають з червня місяця 2023 року, спільне господарство не ведуть. 12 вересня 2023 року сталась чергова сварка, і відповідачка перебувала у нетверезому стані, та виганяла неповнолітніх дітей з будинку, на відповідачку було складено протокол та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство). 14 січня 2024 року на ОСОБА_3 (відповідачка), яка повторно перебувала в нетверезому стані складено протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП. На даний момент ведення між сторонами спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено. За глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у позивача, так і у відповідачки на ґрунті сімейно побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Позивач вважає, що за таких умов шлюб потрібно розірвати.

Позивач як батько спільних з відповідачкою дітей, дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дітей, створення для них належних спільно побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, вважає за необхідне визначити місце проживання дітей. Позивач переконаний, що діти повинні проживати разом із ним в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач любить своїх дітей і спроможній забезпечити їх всім необхідним. Позивач працює по найму, заробляє достатньо коштів щоб утримувати дітей у належних умовах. Діти відвідують школу, обліковані в медичних установах. Позивач постійно слідкує за станом здоров`я дітей, їх розвитком, виховую та піклуюсь про них, у позивача з дітьми психологічний контакт, прив`язаність один до одного. Оскільки відповідачка декілька разів висловлювалась з погрозами в адресу позивача, що забере дітей до себе, суд має визначити місце проживання дітей. При розгляді даного питання, позивач, просить суд врахувати, те що відповідачка не має постійної роботи та заробітку, має схильність до вживання спиртних напоїв, що може негативно позначитись на вихованні дітей. Поведінка відповідачки до членів своєї сім`ї характеризується грубістю. Вона емоційно не врівноважена та схильна до фізичних та психологічних образ.

Враховуючи викладене, позивач просить: «Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано 08.11.2008 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області було видано свідоцтво про шлюб, за актовим записом 129 розірвати. Визначити місце проживання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити їх проживати разом зі мною за адресою: АДРЕСА_1 .».

Позивач, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, інших заяв, клопотань чи письмових доказів до суду не надав. Крім того, у судовому засіданні, позивач на запитання суду відповів, що ніде не працює.

Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог, підтримав обставини, які наведені в довідці з Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, яка додана до позову, та зазначив, що згідно усної розмови з відповідачкою, вона не бажає піклуватись дітьми та в майбутньому має намір виїхати за кордон. Інших заяв, клопотань чи письмових доказів від представника третьої особи до суду не надходило.

Відповідачка, в судове засідання не з`явилась, від представника відповідачки адвоката Телегазія В.І. до суду надійшла письмова заява, в якій останній просив проводити розгляд справи без участі відповідачки та її представника. Крім того, у даній заяв зазначив, що позовні вимоги визнають, не заперечують щодо визначення місця проживання дітей з позивачем, примиритися відповідачка не бажає, після розірвання шлюбу просить залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (позивач), та ОСОБА_7 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (відповідачка), 08.11.2008 року, зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління міністерства юстиції Закарпатської області, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 08 листопада 2008 року, актовий запис № 129 від 08.11.2008 року.

Від шлюбу у сторін, народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління міністерства юстиції Закарпатської області від 19.11.2009 року, актовий запис № 256; син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління міністерства юстиції Закарпатської області від 22.12.2015 року, актовий запис № 296.

З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, примирення між сторонами неможливе.

Відповідно дост. 51 Конституції Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3, 4ст. 56 СК Українипередбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.3ст.105 СК Українишлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 110 СК Українипозов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідност. 112 СК Українисуд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, сім`я розпалася остаточно, спільне господарство подружжям не ведеться, суд вважає за необхідне ухвалити рішення відповідно дост. 112 СК України, яким позовні вимоги в частині розірвання шлюбу задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дітей.

Статтями 141, 150, 153, 155 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дітей для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дітей.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статті 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Відповідно до положень частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В обґрунтування позовної вимоги щодо визначення місця проживання дітей позивачем до позовної заяви додано лише:

-копію довідки про склад сім`ї № 201 від 22.01.2024 року, видану виконавчим апаратом Рахівської міської ради, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканю АДРЕСА_1 , в тім, що його сім`я складається з наступних осіб: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована АДРЕСА_2 ), дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована АДРЕСА_2 ), син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований АДРЕСА_2 );

-копію заповіту від гр. ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_1 (позивача), яким ОСОБА_9 заповіла: все своє нерухоме та рухоме майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, що буде належати їй за законом на день її смерті, заповіла ОСОБА_1 (позивачу);

-копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 157773335 від 27.02.2019 року, з якого встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності, частка власності 1/1 ОСОБА_9 ;

- копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 243252621 від 05.02.2021 року, з якого встановлено що земельна ділянка № НОМЕР_4 , кадастровий номер 2123610100:30:002:0049, площею 0.0339 га, належить на праві власності, частка власності 1/1 ОСОБА_9 ;

-копію довідки з Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, в якій зазначено, що ОСОБА_3 (відповідачка), притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 184 КУпАП, однак у вказаній довідці не зазначено посилання на постанову суду, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності, з відміткою про набрання постановою законної сили, або ж не додано копій постанов суду, яким ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що в обґрунтування позовних вимог щодо визначення місця проживання дітей суду не надано інших доказі, зокрема: акту обстеження матеріально-побутових умов, з якого можливо встановити умови проживання позивача та умови проживання проживання дітей; будь-якого документу, що позивач працює, має постійний заробіток, або має який небудь інший вид доходу; будь-якого документу щодо стану здоров`я позивача, що позбавляє суд можливості встановити чи зловживає позивач спиртними напоями або наркотичними засобами, суд, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині, визначення місця проживання дітей з позивачем.

Беручи до уваги все вище викладене, відповідно до положень ч. 4ст. 206 ЦПК України, суд частково відмовляє у прийнятті визнання відповідачкою позову в частині визначення місця проживання дітей, та вважає що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування в особі Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, підлягає частковому задоволенню.

Суд враховує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, у позовній заяві не просив стягувати судові витрати по сплаті судового збору з відповідачки на його (позивача) користь, тому суд вважає за можливе судові витрати залишити за рахунок позивача.

На підставі ст.ст.110,112, 113, 160, 161 СК України, керуючись ст.ст.2,4,5,12,141, 206,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування в особі Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 08 листопада 2008 року, у відділі реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 129 від 08.11.2008 року.

Після розірвання шлюбу залишити відповідачці ОСОБА_3 , шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Попова