Ухвала

від 02.04.2024 по справі 334/328/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/232/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №334/328/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (врежимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старобогданівка, Михайлівського району, Запорізької області, громадянина України, українця, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2024 року за клопотанням слідчого до 15 квітня 2024 року включно продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, посилається на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає про відсутність доказів, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим ч.1 ст.177КПК ризикам. Тому захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави.

Під час апеляційного розгляду захисник і підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечив проти скарги.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_8 , якому 15.01.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.2 ст.286 КК злочину.

15.01.2024 року слідчим суддею Ленінського районногосуду м.Запоріжжя застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 до 15.03.2024 року включно.

Постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 09.03.2024 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 15.04.2024 року.

У зв`язку з тим, що 15.03.2024 року спливає строк тримання під вартою ОСОБА_8 , а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій, а також з огляду на існування у даному провадженні передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 .

Слідчим суддею задоволено клопотання слідчого із посиланням на те, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились; застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Крім того, у провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.

За змістом ст.199 КПК слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з`ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в передбаченому цим Кодексом порядку. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

На переконання колегії суддів слідчий суддя дотрималася цих вимог закону. Так, із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання.

Відповідно до вимог ст.178 КПК слідчим суддею врахована вагомість на цій стадії досудового розслідування наявних доказів про вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , відомості про його особу в їх сукупності, а також конкретні обставини інкримінованого йому злочину.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків в межах своїх повноважень слідчий суддя встановила, що доводи слідчого є обґрунтованими. Заявлені у клопотанні ризики можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З існуванням цих ризиків погоджується і колегія суддів.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що дають підстави вважати, що ОСОБА_8 з метою уникнення покарання та відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК.

ОСОБА_8 не одружений, дітей та інших осіб на своєму утриманні не має, а відтак у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, що в сукупності свідчить про наявність високого ризику можливості переховування від органу досудового розслідування.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність доказів, які б обґрунтовували наявність ризику можливості ОСОБА_8 незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при оцінці продовження існування цього ризику слідчий суддя виходила із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Колегія суддів вважає доведеним і ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 є військовослужбовцем Збройних Сил України, і у разі наявного бойового розпорядження може бути відряджений до зони бойових дій, у зв`язку з чим він може затягувати досудове розслідування шляхом своїх неявок до слідчого для проведення слідчих дій та його допиту, чим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ці обставини, на переконання колегії суддів, у сукупності із обґрунтованістю підозри і складають ризики, передбачені ст.177 КПК, що свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Колегія суддів вважає не доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , оскільки органом досудового розслідування викрито його протиправні дії. Крім цього, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Стороною обвинувачення не надано ніяких документів, які б підтверджували, що ОСОБА_8 вчиняв подібні дії у минулому. Не надано показів свідків, щодо схильності останнього до протиправної поведінки.

Крім того, відповідні твердження обвинувачення без вагомих і достатніх підстав, яких в судовому засіданні не надано, суперечить презумпції невинуватості.

Також, у відповідності до вимог ч.4 ст.183 КПК, при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначила розмір застави, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини.

Доводи захисника в апеляційній скарзі, що ОСОБА_8 визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем служби, не спростовують викладених в ухвалі висновків слідчого судді і не дають переконання у тому, що зазначені соціальні фактори справлять стримуючу дію й забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Колегія суддів зауважує, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , не є самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою підозрюваного, натомість слідчим суддею враховано сукупність усіх встановлених у даному провадженні обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість продовження застосування щодо нього обмежувального заходу.

Також колегією суддів враховано особливості та заплановану тривалість досудового розслідування, необхідність додаткового часу для проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, та неможливість у зв`язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.

Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника за викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата документу Справа № 334/328/24