Постанова

від 25.04.2024 по справі 131/1194/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/1194/23

Провадження № 22-ц/801/706/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 рокуСправа № 131/1194/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області у складі судді Шелюховського М. В. від 01 лютого 2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, за яким просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, загальною площею 1,6272 га, кадастровий номер 0521281600:03:000:0429, для ведення особистого селянського господарства, шляхом повернення її з незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (далі СТОВ «Авангард»).

Покликалась на те, що у 2012 році уклала зі СТОВ «Авангард» договір оренди цієї земельної ділянки, який, з урахуванням установленої підпунктом 1) «б» пункту 27 Перехідних положень земельного кодексу України, закінчив свою дію в серпні 2023 року. Однак звернувшись до орендаря про повернення земельної ділянки довідалась про те, що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано додаткову угоду від 28 травня 2022 року до зазначеного договору оренди землі, якою продовжено строк дії договору на 10 років.

Такої угоди вона не укладала, а тому просила призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання про те, чи виконаний підпис в додатковій угоді № б/н від 25 травня 2022 року до договору оренди землі № б/н від 26 березня 2012 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0521281600:03:000:0429, яка укладена між ОСОБА_1 та СТОВ «Авангард», у графі «Орендодавець» ОСОБА_1 , чи іншою особою. Проведення експертизи доручити судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Іллінецькогорайонного судуВінницької областівід 01лютого 2024року призначеноу справісудову почеркознавчуекспертизу,на вирішенняякої поставленопитання проте,чи виконанийпідпис вдодатковій угоді№ б/нвід 25травня 2022року додоговору орендиземлі №б/нвід 26березня 2012року щодоземельної ділянки,кадастровий номер0521281600:03:000:0429,яка укладенаміж ОСОБА_1 та СТОВ«Авангард»,у графі«Орендодавець» ОСОБА_1 ,чи іншоюособою.Проведення експертизидоручено судовимекспертам Вінницькоговідділення Київськогонауково-дослідногоінституту судовихекспертиз. Для дослідження експертам надано матеріали цивільної справи № 131/1194/23, зокрема:

-примірник додаткової угоди № б/н від 25 травня 2022 року до договору оренди землі № б/н від 26 березня 2012 року (а.с.76);

-примірники документів, що містять умовно вільні зразки підпису ОСОБА_1 (опечатані, конверт на 4 арк.);

-експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 (опечатані в конверт на 30 арк.).

Провадження у справі зупинено до отримання судом висновку експерта.

Ухвала судупершої інстанціїмотивована тим,що дляз`ясування тогочи належитьпідпис надодатковій угоді від25травня 2022року додоговору орендиземлі від26березня 2012року ОСОБА_1 необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити цю обставину неможливо.

В апеляційній скарзі СТОВ «Авангард», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що при призначенні почеркознавчої експертизи суд не надав експертові вільних зразків підпису ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 адвокат Пустовіт О. Ю. подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, відповідно до обставин справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ «Авангард» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, який мотивувала тим, що додаткової угоди від 28 травня 2022 року до договору оренди землі від 26 березня 2012 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0521281600:03:000:0429, за якою дію цього договору продовжено на 10 років, не укладала.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частини перша, третя, четверта, пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

У статті 13 ЦПК України розкривається зміст принципу диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, згідно з частинами першою третьою цієї статті суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема висновками експертів.

Частиною другою статті 77 ЦПК України установлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом цих норм сторони у цивільному процесі є вільними у виборі засобів доказування, в тому числі шляхом проведення відповідного експертного дослідження, якщо інше не встановлено законом, а суд зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти їм у реалізації цього права.

Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Частиною першою статті 103 ЦПК України установлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом закон встановлює однакові процесуальні гарантії як для особи, яка звернулась із відповідним клопотанням, так і для решти учасників справи, зокрема у вирішенні питання про вибір експертної установи, визначенні питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта (частини третя, п`ята статті 103 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою та шостою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

При цьому висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу (стаття 110 ЦПК України).

Як на підставу позову позивачка покликається на те, що додаткової угоди до договору оренди землі, на підставі якої відповідач продовжує користуватись належною їй земельною ділянкою, не підписувала. Відповідно належність наявного на додатковій угоді в графі «Орендодавець» підпису ОСОБА_1 чи іншій особі становить предмет доказування у справі.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису (пункт 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (далі Рекомендації)).

Оскільки установити належність підпису в додатковій угоді до договору оренди землі позивачці чи іншій особі без застосування спеціальних знань у сфері, іншій ніж право, не можливо, таке установлення входить до предмету доказування у справі, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції порядку призначення такої експертизи через ненадання експертові вільних зразків підпису ОСОБА_1 , то апеляційний суд виходить із такого.

За загальним правилом підставою для скасування судового рішення через порушення судом норм процесуального права можуть бути лише такі порушення, що призвели до неправильного вирішення справи (питання) (абз. 2 частини другої статті 376 ЦПК України).

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами (пункт 1.3. Рекомендацій).

Ні ЦПК України, ні Рекомендації не встановлюють порядку отримання судом вільних зразків підпису особи, щодо якої призначено експертизу.

Натомість, згідно з пунктом 2 частини шостої статті 72 ЦПК України, пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про судову експертизу» експерт має право, зокрема заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Таким правом у цій справі скористалась судовий експерт Мельник Л., направивши 14 березня 2024 року відповідне клопотання до Іллінецького районного суду Вінницької області (а. с. 160).

Отже саме по собі не надання одночасно з призначенням експертизи вільних зразків підпису позивачки не вплинуло на правильність вирішення питання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, законних процесуальних перешкод надання таких зразків за клопотанням експерта немає, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи немає.

Щодо доводівапеляційної скаргипро те,що призначенняекспертизи,висновок якоїу подальшомуможе бутивизнаний недопустимимдоказом,суперечить основномузавданню цивільногосудочинства,яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України), то апеляційний суд звертає увагу на таке.

Керуватися цим завданням, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, зобов`язаний не лише суд, а й учасники судового процесу (частина друга статті 2 ЦПК України).

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства згідно з пунктами 3, 11 частини третьої цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За змістом частин першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Як видно з матеріалів справи апеляційну скаргу на цю ухвалу СТОВ «Авангард» подало 23 лютого 2024 року з пропуском строку на її подання, без зазначення клопотання особи, яка її подала відповідно до повноважень апеляційного суду, та сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду 29 лютого 2024 року відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовував тим, що відповідач не був присутнім під час проголошення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, а з її змістом ознайомився 20 лютого 2024 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Процесуальний порядок відкриття апеляційного провадження у цивільній справі не передбачає можливості її витребування із суду першої інстанції до постановлення апеляційним судом ухвали про відкриття провадження, а тому, виходячи із презумпції добросовісності учасників судового процесу, 25 березня 2024 року апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження у справі.

Разом з тим після надходження до апеляційного суду матеріалів справи було з`ясовано, що твердження відповідача про його необізнаність зі змістом оскаржуваної ухвали до 20 лютого 2024 року не відповідає дійсності, тому що згідно з протоколом судового засідання Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року під час вирішення питання про призначення експертизи та проголошення повного тексту оскаржуваної ухвали був присутнім повноважний представник ТОВ «Авангард» адвокат Щавінський К. С. (а. с. 152).

Тобто саме поведінка відповідача у справі, зокрема неправдиве зазначення підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, несплата судового збору одночасно з поданням апеляційної скарги вказує на намагання останнього затягнути проведення почеркознавчої експертизи у справі, а отже й розгляд справи судом, що є несумісним із зазначеним вище завданням цивільного судочинства і очевидно не відповідає критерію добросовісності.

Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, які є підставою для її скасування чи зміни.

Керуючись статтями, 369, 374, 381 383 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Авангард» залишити без задоволення, а ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. В. Ковальчук

Т. Б. Сало