Рішення
від 22.04.2024 по справі 297/1453/24
БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1453/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГЕЦКО Ю. Ю., за участю секретаря судового засідання Ісак О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Попович Олександра Олександровича до виконавчого комітету Великобийганської сільської ради та Берегівської державної нотаріальної контори про визнання факту належності правостановлюючого документа та про визнання права власності в порядкеу спадкування,

в с т а н о в и в :

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попович Олександр Олександрович, звернувся в суд із позовом до виконавчого комітету Великобийганської сільської ради та Берегівської державної нотаріальної контори про визнання факту належності правостановлюючого документа та про визнання права власності в порядкеу спадкування ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування, вказавши, що вона є спадкоємицею на нерухоме майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .. Однак у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, йому було відмовлено в оформлені спадщини за померлою дружиною.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак просив розглянути справу без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету в судове засідання не з`явився, про день час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, подав заяву в якій просить розглянути справу без її участі за наявними в матеріалах справи документами, позов підтримує та не заперечує проти його задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 234 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п.п. 1, 6 ч.1 ст. 256 ЦПК України-про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеної у свідоцтві про народження або паспорті.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.п. 4.15, 4.16 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 295/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 10-13 глави ІІІІнструкціїпро порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містахі селищах міського типу Української РСР від 31. 01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, погодженої заступником голови Верховного суду Української РСР 15.01.1966 року (втратила чинність 19.01.1996 року), при відсутності правовстановлюючих документів право власностіна нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідноїмісцевої ради та висновком інвентарбюро.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 623/2000/15-к (цивільна юрисдикція) міститься правова позиція ВС України: «... спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.»

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно визначення поняття спадкування у ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), таким є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3).

Таким чином, позивач є таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавців, до складу якої ввійшло нерухоме майно, відтак позивач має право отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Однак, згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки справа регламентується виключно правовідносинами між спадкоємцями, в даному випадку спадкоємцями першої черги.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Встановити, що сертифікат про право на земельну ділянку (пай) серії ЗК № 0023555 від 29.05.1997 року виданого КСГП «ДідівськеІ с. Дийда Берегівського району, на підставі розпорядження Берегівської райдержадміністрації від 29.05.1997 за № 333 загальною площею 1,71 га. Виписаного ОСОБА_4 , дійсно належить ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 право власності на сертифікат про право на земельну ділянку (пай) серії ЗК № 0023555 від 29.05.1997 року виданого КСГП «ДідівськеІ с. Дийда Берегівського району, на підставі розпорядження Берегівської райдержадміністрації від 29.05.1997 за № 333 загальною площею 1,71 га.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Юрій ГЕЦКО

СудБерегівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення22.04.2024
Оприлюднено26.04.2024
Номер документу118605705
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —297/1453/24

Рішення від 22.04.2024

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ГЕЦКО Ю. Ю.

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

ГЕЦКО Ю. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні