Рішення

від 18.04.2024 по справі 216/1636/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1636/24

провадження 2-а/216/33/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взоду 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у Сумській області старшого лейтенанта поліції Курова Артема Анатолійовича, Управління патрульної поліції у Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора 2 взоду 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 серії ЕНА №1486778 від 21.02.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Як зазначено у постанові позивач порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: керував транспортним засобом в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 (початок населеного пункту) зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив допустиму швидкість руху на 65 км/год. Вимірювання швидкості здійснювалось приладом «TruСam II LTI 20/20 TC008384». Позивач вважає винесену постанову незаконною, такою, що винесена всупереч вимогами чинного законодавства, без з`ясування дійсних обставин справи, вказує на безпідставну зупинку транспортного засобу, крім цього поліцейський використовував прилад для вимірювання швидкості в ручному режимі, а не в автоматичному, як це передбачено Законом, в порушення КУпАП поліцейським не складався протокол про адміністративне правопорушення, а також під час розгляду справи були порушені права особи, передбачені ст.ст. 268, 279 КУпАП. Поліцейський на зазначені обставини увагу не звернув, не провів об`єктивного розгляду справи, не надав належного відеозапису вчинення правопорушення та виніс оскаржувану постанову. Зважаючи на викладене позивач просить скасувати спірну постанову.

Відповідач ОСОБА_2 направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень інспектора патрульної поліції в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому підстави для її скасування відсутні, що підтверджується відеозаписом, доданим до відзиву.

Позивач до суду не з`явився, надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідач та представник Управління патрульної поліції у Сумській області до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, визнавши їх достатніми для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі, не вбачає підстав для відкладення розгляду прави та приходить до наступного висновку.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, що узгоджується із п. 1.3 Правил, згідно з яким учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до оскаржуваної постанови вбачається, що 20.02.2024, о 13 год. 38 хв. у с. Верхня Сироватка по вул. Харківська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 (початок населеного пункту) зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив допустиму швидкість руху на 65 км/год. Вимірювання швидкості здійснювалось приладом «TruСam II LTI 20/20 TC008384». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП визначається перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також засувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За змістом ст. 31 Закону «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію отриману за допомогою лазерного вимірювача та інформацію відеозапису в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що порушення зафіксоване лазерним вимірювачем «TruСam II LTI 20/20 TC008384».

Міжповірочний інтервал для TruCAM визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №437 05.04.2012 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №193 08.02.2016 р. (далі - Порядок № 193).

Відповідно до п. п. 1, 2 розд. ІІ Порядку №193, повірка ЗВТ (засобу вимірювальної техніки) проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність, та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ (далі - виконавці). Повірку ЗВТ проводить персонал виконавців, який відповідає вимогам, установленим у Критеріях, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та провадять метрологічну діяльність, та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 23.09.2015 №1192, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2015 за №1213/27658.

Також суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Відповідно до Інструкції виробника Laser Technology Іnс, США, яка є загальнодоступною в мережі «Інтернет», використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 передбачає можливість використання цього приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху.

Згідно з п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, з відстані у 350-450 м виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу, Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео.

Якщо позначка буде стабільно утримуватись на цільовому транспортному засобі не менше ніж 0,3 с, то прилад здійснить вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчитиме характерний звук високого тону в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу буде показано числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху необхідно прицілом супроводжувати цільовий транспортний засіб, не відпускаючи спускового гачка до встановленої відстані (70 м.) на якій прилад здійснить фотографування транспортного засобу порушника. Про це свідчитиме повторний звук високого тону. Після цього поліцейський може відпустити спусковий гачок та вживати заходи до зупинки порушника.

З наведеного вбачається, що швидкість автомобіля фіксується під час руху, та в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів автоматично фіксується приладом, про що свідчать відповідні сигнали і подальше можливе зменшення такої швидкості чи її збільшення, на доведеність факту вчинення цього правопорушення не впливає.

Наведені вище обставини спростовують доводи позивача про наявність у нього сумнівів щодо законності використання засобу вимірювання швидкості «TruСam II LTI 20/20 TC008384» в ручному режимі, який до того ж відповідно до Висновку експерта від 15.12.2023 та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинний до 07.11.2024.

При цьому, суд зауважує, що використання поліцейськими приладу ТruСam з метою фіксації порушень швидкісного режиму в такий спосіб, не є порушенням вимог чинного законодавства.

В той же час, як передбачено статтею 258 КУпАП, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у т.ч. щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку. Однак, незважаючи на вказані обставини клопотання позивача про відкладення розгляду справи було задоволено посадовою особою та розгляд справи було відкладено.

Так, до суду надано представником відповідачів відеофіксацію правопорушення, за яке позивач був притягнутий до адміністративної відповідальністю оскаржуваною постановою, та роздруківку файлу, на яких зображено швидкість автомобілю, сам автомобіль, роздруківку файлу з графічними координатами руху автомобілю, та ліміт швидкості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Фотознімки транспортного засобу «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зроблені за допомогою приладу «TruСam II LTI 20/20 TC008384», а також відеозапис з боді-камери працівника поліції під час спілкування з водієм транспортного засобу на місці зупинки т/з, а також під час безпосереднього розгляду справи про адміністративне правопорушення, повністю відповідають вимогам ст.ст. 72-74 КАС України та є належним та допустимим доказом у даній справі.

З вищевикладеного вбачається, що дії інспектора патрульної поліції вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1486778 від 21.02.2024 є правомірною.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові можуть бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд враховує, що завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті; ігнорування судом аргументів сторін є грубим порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що дії відповідача стосовно спірного питання відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги наполягання позивача на позові, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються, зводяться до переоцінки доказів у справі та жодним чином не звільняють позивача від відповідальності за порушення встановлених обмежень швидкості руху.

Частиною третьою статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, беручи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку, що постанова інспектора 2 взоду 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у Сумській області старшого лейтенанта поліції Курова А.А. серії ЕНА №1486778 від 21.02.2024, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки винесена на підставі доказів, які доводять факт вчинення правопорушення, а тому підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення.

Крім цього, оскільки у задоволенні позову відмовлено, суд відмовляє позивачу у стягненні на його користь судових витрат у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 122, 222, 245, 251, 258, 280, 283, 284, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 5, 14 Закону України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, ст.ст. 2, 5, 9, 19, 72-77, 90, 118-123, 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 взоду 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у Сумській області старшого лейтенанта поліції Курова Артема Анатолійовича, Управління патрульної поліції у Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим залишити без задоволення.

Рішення суб`єкта владних повноважень, а саме: постанова інспектора 2 взоду 1 роти батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Сумській області старшого лейтенанта поліції Курова А.А. серії ЕНА №1486778 від 21.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі: Управління патрульної поліції у Сумській області, код ЄДРПОУ: 40108777, місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільській шлях, буд. 18/1; Інспектор 2 взводу 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у Сумській області старший лейтенант поліції Куров Артем Анатолійович, місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ