Рішення

від 24.04.2024 по справі 293/313/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/313/24

Провадження № 2/293/240/2024

24 квітня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

28.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці.

Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пекарщина Черняхівського району Житомирської області помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме дві земельні ділянки площею 3,69 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825686800:07:000:0013, та площею 0,13 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825686800:01:000:0146, що розташовані на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З метою прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса, однак, нотаріус своєю постановою від 16.02.2024 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку із необізнаністю із законодавством про спадкування та складними умовами праці, що пов`язані з тривалими закордонними відрядженнями.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 справа №293/313/24 передана на розгляд судді Збаражського О.М.

29.02.2024 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі №293/313/24, призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2024.

На виконання вимог ухвали суду від 29.02.2024 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. направлено копію спадкової справи №22/2024 заведеної до майна ОСОБА_1 .

Ухвалою від 01.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.04.2024.

24.04.2024 сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно заяви позивача від 01.04.2024 позивач ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі, позов підтримав.

Представник відповідача згідно поданої заяви від 29.03.2024 просив розгляд справи проводити за відсутності представника Черняхівської селищної ради.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пекарщина Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_2 у віці 80 років, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками позивача ОСОБА_1 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с10).

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Черняхівської селищної ради 30.01.2024, ОСОБА_1 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.11).

За життя ОСОБА_1 отримав земельну ділянку загальною площею 3,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пекарщинської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №237737 (а.с.15).

16.02.2024 приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу виніс постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 №22/2024 (а.с.14).

Згідно дозволу типу А №16907/2019 на застосування праці іноземця на території Республіки Польща від 14.06.2019, вбачається що ОСОБА_1 у період з 14.06.2019 по 25.04.2022 працював у ТОВ М.А.N.А, що знаходиться у місті Ченстохова Республіки Польща водієм автомобіля С+Е. Умови праці полягали в перевезенні вантажів та були пов`язані з тривалими відрядженнями в країни Європейського Союзу (а.с.16-18).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наявність обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначив, що у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, у зв`язку із необізнаністю із законодавством про спадкування та складними умовами праці, що пов`язані з тривалими закордонними відрядженнями.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №381/4482/16-ц, від 11.11.2020 у справі № 750/262/20.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 .

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті батька, що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

адреса проживання: АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач:

Територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради

місцезнаходження за адресою: Житомирська область, с-ще Черняхів, майдан Рад, 1

код ЄДРПОУ 04344156

Повне рішення складено та підписано 25.04.2024.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ