Рішення

від 11.04.2024 по справі 351/2606/23

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/2606/23

Номер провадження №2/351/167/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Снятин

Снятинський районнийсуд Івано-Франківськоїобласті у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Боднарука Петра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Боднарук Петро Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_2 зазначає, що з 1985 року розпочато будівництво гаражів по АДРЕСА_1 гаражно-будівельним кооперативом № 1. 11.09.1987 позивачем подано заяву на прийняття членом, а 15.06.1988 позивача зборами кооперативу прийнято до складу членів кооперативу під № 69. Згідно з витягом з переліку членів гаражно-будівельного кооперативу № 1 позивач бере участь в пайовому будівництві гаражу, проектною площею 28 кв. м. З часу набуття позивачем членства в гаражно-будівельному кооперативі № 1 гараж було побудовано за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач вільно та відкрито користується належним йому нерухомим майном. На даний час позивач бажає розпорядитися своєю власністю, але для цього необхідно внести відомості щодо набуття ним права власності на зазначений гараж.

У своїй позовній заяві представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудований ним у 1989 році як членом гаражно-будівельного кооперативу № НОМЕР_1 , загальною площею 26,7 кв.м.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, представник позивача подав до суду письмове клопотання, в якому просив розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області Анатійчук В. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, проти позову не заперечує.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією доручення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 31.03.1982 № 8-40/36-610, на виконання рішення облвиконкому від 02 березня 1982 року № 80 «Про зберігання автомобілів і мотоциклів індивідуального користування в обласному та районних центрах», виконком обласної Ради народних депутатів доручає створити районну комісію по вибору земельних ділянок для спорудження гаражів індивідуального користування і під`їзних шляхів до них за рахунок непродуктивних земель землекористувачів району. Опрацьовані матеріали по вибору земельних ділянок разом з відповідними погодженнями і висновками надіслати управлінню сільського господарства облвиконкому.

Згідно з копією рішення виконавчого комітету Снятинської міської ради народних депутатів «Про відведення земельної ділянки правлінню гаражного кооперативу в АДРЕСА_1 для розширення будівництва гаражів», вирішено відвести правлінню гаражного кооперативу земельну ділянку розміром 0,25 га для розширення території гаражно-будівельного кооперативу по АДРЕСА_1 .

Згідно з копією рішення виконавчого комітету Снятинської міської ради народних депутатів від 21 грудня 1984 року № 318, виконкомом затверджений статут кооперативу по будівництву і експлуатації гаражів для автомашин індивідуальних власників, який прийнятий на загальних зборах членів кооперативу від 15 вересня 1984 року.

Згідно з копією заяви ОСОБА_1 від 11.09.1987 голові Снятинського гаражно-будівельного кооперативу № 1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 просив прийняти його в члени гаражно-будівельного кооперативу № 1, із статутом ознайомлений. Згідно з резолюцією на заяві зазначено: «Прийняти на зборах 15.06.1988р.».

Згідно з копією списку, який є додатком до невідомого суду документу, під № 69 зазначено ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Згідно з копією технічного паспорту на гараж (машино-місце), виготовленого ТОВ «Снятин архбудсервіс», станом на 18 лютого 2022 року, інвентаризаційна справа АДРЕСА_1 . Замовник технічної інвентаризації ОСОБА_1 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності на нерухоме майно, а саме права власності на індивідуальний гараж, побудований ним в гаражно-будівельному кооперативі. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Щодо визнання відповідачем позову, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК Українипозивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно доч.1,4ст.206ЦПК Українипозивач можевідмовитися відпозову,а відповідач-визнати позовна будь-якійстадії провадженняу справі,зазначивши проце взаяві посуті справиабо вокремій письмовійзаяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У поданійдо судуписьмовій заявівід 06.11.2023представник відповідачаСнятинської міськоїради Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті АнатійчукВ.зазначив,що протипозову незаперечує,а отже позовні вимоги визнав.

Проте, суд вважав, що визнання відповідачем позову суперечить закону, у зв`язку з чим постановлена відповідна усна ухвала про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжений судовий розгляд.

Щодо вирішення позовних вимог по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доч.1-3ст.12ЦПК України цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доч.1ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно доп.п.«а» п.8постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 28.06.1991«Про практикурозгляду судамицивільних справ,пов`язаних здіяльністю гаражно-будівельнихкооперативів»,у справахпро правона пайі нагараж судамналежить виходитиз того,що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 Закону України «Про власність»).

Отже, з наведеного вище суд доходить висновку про те, що право власностіна індивідуальнийгараж,побудований вгаражно-будівельномукооперативі,набувається лишеза певнихумов:по-перше,особою,яка єчленом гаражно-будівельногокооперативу;по-друге,за умовиповного внесенняпайових внесківза наданиййому вкористування гараж.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження його належності до членів Снятинського гаражно-будівельного кооперативу № 1 до позовної заяви додано копію заяви від 11.09.1987, поданої на ім`я голови Снятинського гаражно-будівельного кооперативу № 1 Мошука М.Д., у якій позивач ОСОБА_1 просив прийняти його в члени гаражно-будівельного кооперативу № 1.

Згідно з резолюцією на заяві зазначено: «Прийняти на зборах 15.06.1988р.».

Проте, позивачем не додано до свого позову копії рішення зборів членів ГБК або будь-якого іншого доказу, з якого можливо було б встановити, що заява ОСОБА_1 була розглянута, задоволена, а він прийнятий в члени Снятинського гаражно-будівельного кооперативу № 1.

До позовної заяви позивачем додано список громадян із зазначенням місця проживання, однак суд позбавлений можливості встановити, що це за список, до якого документу він був виготовлений та на доведення яких обставин він поданий позивачем. Співпадіння номеру 69 у заяві позивача від 11.09.1987 та у цьому списку суд не вважає належним підтвердженням членства позивача у Снятинському гаражно-будівельному кооперативі № 1.

Крім того,позивачем ненадано судудоказів якзагальної сумипайових внесків,які членгаражно-будівельногокооперативу маввнести закористування гаражем,так ідоказів повноговнесення цихпайових внесківпозивачем за наданий йому в користування гараж.

Таким чином, жодна з двох умов набуття права власностіна індивідуальнийгараж,побудований вгаражно-будівельномукооперативі, позивачем не доведена.

Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц, суд вважає помилковим, адже у цій постанові Верховний Суд зазначив, що технічний паспорт є фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, що не є тотожним з єдиним документом, що підтверджує право власності особи на цей об`єкт нерухомого майна.

На думку суду, технічний паспорт може бути одним з доказів під час доведення зокрема факту існування об`єкта нерухомого майна, проте не може бути єдиним доказом на підтвердження права власності позивача на це майно.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами тих обставин, на які він посилався у своєму позові, зокрема підстав набуття ним права власності на індивідуальний гараж, як членом гаражно-будівельного кооперативу.

Крім того, як було зазначено вище, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу наведеної норми ЦК України суд доходить висновку, що визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України можливе за наявності таких обставин: право власності оспорюється або не визнається іншою особою; власником втрачений документ, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на гараж у зв`язку з тим, що він бажає розпорядитись своєю власністю. При цьому, позивачем ОСОБА_1 не втрачений документ, який засвідчує його право власності на гараж, право власності позивача на гараж відповідачем, який визнав позов, не оспорюється, а також відсутня будь-яка особа, яка це право не визнає. Тобто, в даному випадку вбачається, що позивачем також недоведена наявність підстав, передбачених ст. 392 ЦК України для звернення до суду з цим позовом.

За таких обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позову адвоката Боднарука Петра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову адвоката Боднарука Петра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78300, Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, пл. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054240.

Суддя Іван ПОСОХОВ