Рішення

від 25.08.2022 по справі 361/2505/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2505/19

провадження № 2-о/361/1/22

25.08.2022

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Панек А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богданівська сільська рада Броварського району Київської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якому просила встановити факт її проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2010 року до часу відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна сестра ОСОБА_3 , яка із 17 листопада 1986 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із рішенням Богданівської сільської ради Броварського району Київської області №23 від 16 жовтня 1996 року чоловік сестри ОСОБА_2 отримав земельну ділянку площею 0,43 га, з яких: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці сестра разом із чоловіком побудували житловий будинок, який був зареєстрований на ОСОБА_2 , де вони постійно проживали та були зареєстровані. Зважаючи на необхідність надання допомоги сестрі у веденні господарства, догляду за будинком та прибудинковою територією, вона з 2010 року стала разом проживала зі своєю сестрою та її чоловіком ОСОБА_2 у даному будинку. Після смерті сестри, її чоловік ОСОБА_2 був самотнім, вона (заявник) постійно здійснювала за ним догляд, як за членом своєї сім`ї, допомагала йому в побуті, купувала ліки, після смерті здійснила його поховання.

У 2016 році з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 вона звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, листом від 13 квітня 2016 року цією нотаріальною конторою її повідомлено про те, що оскільки її місце проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 зареєстроване лише 08 липня 2014 року, прийняти спадщину після смерті останнього вона може як спадкоємець четвертої черги за законом лише після підтвердження нею факту постійного проживання зі спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися до суду. Встановлення цього факту їй необхідно для прийняття спадщини як спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , про існування інших спадкоємців після смерті останнього їй нічого невідомо.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Рябченко Ю.А. у судовому засіданні заяву підтримали, просили суд вимоги заяви задовольнити.

Заінтересована особа Богданівська сільська рада Броварського району Київської області у судове засідання не з`явилася, подала заяву, у якій просила розглянути справу за відсутності їхнього представника та прийняти рішення у справі відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років помер ОСОБА_2 , який з 17 листопада 1986 року перебував у шлюбі із сестрою заявника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У період шлюбу цим подружжям за адресою: АДРЕСА_1 , був збудований житловий будинок, у якому вони постійно проживали та були зареєстровані.

Право власності на вказаний житловий будинок, загальною площею 49,7 м2, житловою площею 35,1 м2, із господарськими будівлями і спорудами: гараж-сарай, сарай-погріб, вбиральня, колонка та огорожа відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 березня 2011 року було зареєстровано за ОСОБА_2

16 жовтня 1996 року рішенням виконавчого комітету Богданівської сільської ради Броварського району Київської області за №23 безкоштовно у приватну власність та постійне користування ОСОБА_2 передано земельну ділянку загальною площею 0,4300 га, з яких: 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 0,1800 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за такою адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2019 року, ухваленим у цивільній справі №361/2503/19, у порядку спадкування за заповітом після смерті сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявником ОСОБА_1 визнано право власності на частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із спадкової справи №507/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 видно, що 28 червня 2015 року у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини за законом після його смерті до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області звернулася заявник ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні.

Листом від 13 квітня 2016 року за №2395/02-14 нотаріальною конторою повідомлено заявника ОСОБА_1 про те, що відповідно до довідки Богданівської сільської ради Броварського району Київської області від 25 серпня 2016 року за №936 вона постійно проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем ОСОБА_2 по день його смерті у АДРЕСА_1 , та могла б успадкувати спадкове майно, як спадкоємець четвертої черги за законом згідно із ст. 1264 ЦК України, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини, після підтвердження факту проживання зі спадкодавцем не менше п`яти років через судові органи. Для підтвердження цього факту постійного проживання із померлим не менше п`яти років до часу відкриття спадщини заявнику ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду.

Із довідки за №936 від 25 серпня 2016 року, виданої Богданівською сільською радою Броварського району Київської області, вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на день його смерті разом із ним проживали та залишилися проживати у будинку сестра дружини померлого ОСОБА_1 , 1970 року народження, та племінниця ОСОБА_6 , 1994 року народження.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 08 липня 2014 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 була зареєстрованою та проживала із ним разом за даною адресою.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 України).

Згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Факти, що мають юридичний характер, це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Свідок ОСОБА_8 у суді показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 , близько 15 років (приблизно з 2005 року) вона проживала за даною адресою однією сім`єю зі своєю рідною сестрою ОСОБА_5 та чоловіком сестри ОСОБА_2 , коли сестра захворіла заявник ОСОБА_1 доглядала за нею, потім здійснила її поховання. Після смерті сестри вона постійно проживала у вказаному будинку та доглядала за чоловіком сестри ОСОБА_2 до його смерті, організувала поховання останнього. Жили вони разом, дружно однією сім`єю та вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_9 у суді показала, що проживає у селі Богданівка Броварського району Київської області з 2005 року, є сусідкою ОСОБА_1 , яка на той час уже проживала однією сім`єю разом із рідною сестрою ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 доглядала за хворою сестрою, потім за хворим чоловіком сестри, після їхньої смерті здійснила їх поховання. Усі вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, після смерті сестри ОСОБА_5 , заявник ОСОБА_1 проживала у вказаному будинку однією сім`єю із ОСОБА_2 , підтримували родинні відносини, вели спільне господарство.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

У п. 21 зазначеної постанови Пленум Верховного Суду України вказав на те, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`зані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ч. 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеним та встановленим факт проживання заявника ОСОБА_1 однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із січня 2010 року до дня його смерті, тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тому заява підлягає задоволенню.

Зазначений факт судом встановлено для надання ОСОБА_1 можливості оформлення нею як спадкоємцем четвертої черги за законом спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 13, 76, 89, 259, 263 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із січня 2010 року до часу відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.