Ухвала

від 18.04.2024 по справі 369/6365/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6365/24

Провадження № 1-кс/369/1400/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024112200000013 від 21.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У квітні2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024112200000013 від 21.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 Кримінального кодексу України.

Клопотання обґрунтоване тим, що сектором дізнання ВП №5 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112200000013

від 21.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області.

В ході досудового розслідування встановлено, за приміщенням магазину «Будівельний двір», що за адресою АДРЕСА_1 , невстановлена особа на землях із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства»,

за кадастровими номерами 3222486200:03:004:5179, 3222486200:03:004:5180, самовільно здійснила без господарське їх використання, шляхом зняття шару грунту та укладення тротуарної плитки на площі 0,1822 га., цим самим використавши ділянку не за цільовим її призначенням, ймовірне зняття шару грунту, та забруднення земель.

За результатом виїзду на місце та проведення огляду розташування відритих ділянок місцевості відповідно до ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за кадастровими

номерами 3222486200:03:004:5179, 3222486200:03:004:5180, що за адресою АДРЕСА_1 , встановлено здійснення без господарського використання земель,

з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», категорія земель «землі сільськогосподарського призначення», а саме:

1.Земельна ділянка 3222486200:03:004:5179, загальною площею 0.0911 га., що перебуває у власності ОСОБА_4 (згідно інформаційної довідки 357057989 від 05.12.2023) придбаної на підставі договору

купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 151, виданий 23.11.2021;

2.Земельна ділянка 3222486200:03:004:5180, загальною площею 0.0911 га., що перебуває у власності ОСОБА_4 (згідно інформаційної довідки 357057614 від 05.12.2023), придбаної на підставі договору

купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 152, виданий 23.01.2021.

Факт нецільового використання земельних ділянок також підтверджується проведеним виїздом на місце розташування ділянки, інформаційними довідками з державного реєстру, щодо цільового призначення вказаних земельних ділянок.

Також встановлено, що на вказаних вище земельних ділянках фактично розміщено склад-база огороджену металевим парканом, на території якої працює спецтехніка та здійснюється зберігання будівельних матеріалів.

Наведеними доказами встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних осіб, використовуються не за цільовим призначення, здійснюється незаконна їх забудова та засмічення, а тому з метою запобігання можливості незаконного виведення земель сільськогосподарського призначення із земельного банку України, убезпечення зняття родючого шару ґрунту у зв`язку із будівельними роботами, попередження забруднення та засмічення земельної ділянки, та з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на майно.

12.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді за участі представника Держгеокадастру Київської області та спеціаліста геодизеиста проведено огляд території розташування земельних ділянок, в ході яких, підтверджено факт без господарського (без зміни цільового використання земельної ділянки) її забудову.

Прокурор зазначив, що на даний час, виникла необхідність в призначення земельно-технічної та оціночної експертиз, а також на те, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що земельна ділянка є місцем події та зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення кримінального правопорушення, і відповідає вимогамст. 167 КПК України, з метою збереження доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження.

Прокурор просив:

1.Накласти в рамках кримінального провадження

№ 42024112200000013 від 21.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України арешт, до скасування

у передбаченому КПК України порядку, на об`єкт нерухомого майна,

а саме земельні ділянки з кадастровими номерами:

-Земельна ділянка 3222486200:03:004:5179, загальною площею 0.0911 га., що перебуває у власності ОСОБА_4 (згідно інформаційної довідки 357057989 від 05.12.2023) придбаної на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 151, виданий 23.11.2021;

-Земельна ділянка 3222486200:03:004:5180, загальною площею 0.0911 га., що перебуває у власності ОСОБА_4 (згідно інформаційної довідки 357057614 від 05.12.2023), придбаної на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 152, виданий 23.01.2021

2. Встановити заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав

та обтяжень) щодо земельних ділянок з кадастровим номером: 3222486200:03:004:5179 та 3222486200:03:004:5180.

3. Встановити заборону власнику/користувачам/орендарям/суборендарям чи будь-яким іншим особам проведення на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222486200:03:004:5179 та 3222486200:03:004:5180 будь-яких підготовчих та/або будівельних/монтажних/демонтажних робіт, з метою недопущення можливості її (ділянок) знищення, перетворення та псування

у будь-який спосіб до завершення досудового розслідування кримінального провадження.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, прокурор просив розглядати клопотання без його участі.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4ст. 107 КПК України не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає що прокурором не доведено необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, а в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, що земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт на день подання клопотання перебувають у власності ОСОБА_4 , оскільки прокурором надано витяг з Державного реєстру права власності на нерухоме майно № 357057989 від 05 грудня 2023 року, тобто на момент розгляду клопотання пройшло чотири місяці після отримання зазначеного витягу та земельні ділянки могли бути відчужені.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим та безпідставним, наведені в клопотанні обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту.

Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024112200000013 від 21.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 Кримінального кодексу України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1