Рішення

від 25.04.2024 по справі 707/741/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/741/24

2/707/500/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добросвіт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до Кредитної спілки «Добросвіт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 про зняття арешту, у якій просить суд:

- скасувати арешт, накладений на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер обтяження 7649516 від 29 липня 2008 року) відповідно до постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 10 липня 2008 року номер та серія АМ № 519256;

- судові витрати покласти на позивача.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 .

На день його смерті залишилось спадкове майно в тому числі 1/2 частки у праві власності на житловий будинок, із відповідною часткою господарсько-побутових споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належав чоловікові позивача на праві власності відповідно до договору купівлі- продажу № 2154 від 28 березня 2006 року.

Позивач вказує, що іншим співвласником, тобто власником 1/2 частки вказаного домоволодіння згідно відомостей реєстру речових прав є ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва права на спадщину за заповітом № 4798, виданого 15 листопада 2005 року державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори Вороною О.О.

Відтак, позивач стверджує, що її чоловіку з 28 березня 2006 року і по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а ОСОБА_4 з 15 листопада 2005 року і по даний час, вказане домоволодіння належить безперервно на праві спільної часткової власності.

При цьому, позивач звертає увагу суду, що відомості про права власності будь-яких інших осіб на вказане домоволодіння в реєстрі речових прав відстутні.

Також, позивач вказує, що з метою прийняття спадщини та оформлення спадкового майна, вона звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , на підставі якої була заведена спадкова справа № 195/2023.

Однак, 01 березня 2023 року державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. було винесено постанову вих. № 254/02-31, у відповідності до якої, державним нотаріусом відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 7124985200:02:003:0743, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок із відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що при перевірці обтяжень на спадкове майно померлого в реєстрі речових прав було виявлено обтяження № 7649516, а саме: арешт, згідно якого об`єктом обтяження є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до п. 4.15., п. 4.18 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від та ч. 1 статті 49 ЗУ «Про нотаріат» є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину зазначеного нерухомого майна до зняття такого обтяження з майна померлого.

Крім того, позивач вказує, що із інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно № 369825459 від 14 березня 2024 року вказане обтяження було накладено відповідно до постанови, серія та номер: АМ № 519256 від 10 липня 2008 року, видавник: відділ ДВС Придніпровського району, виконавець Сальницька Л.Г. об`єкт обтяження: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 . Реєстраційний номер обтяження 7649516, зареєстровано 29 липня 2008 року.

Також, позивач вказує, що із змісту постанови серії АМ № 519256 від 10 липня 2008 року, за якою накладалося обтяження, вказана постанова була винесена державним виконавцем Відділу ДВС Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції Сальницькою Л.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2721, виданого 04 лютого 2008 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 1980 року народження, боргу в розмірі 8311 грн 68 коп. на користь КС «Добросвіт», в зв`язку із чим, виконавцем було накладено арешт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .

При цьому, позивача вказує, згідно відомостей державного реєстру речових прав, власниками вказаного домоволодіння на момент винесення постанови були ОСОБА_3 (з 2006 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 (з 2005 року даний час ) на підставі відповідних правовстановлюючих документів, які не є боржниками вказаним виконавчим документом.

Водночас, позивач стверджує, що ОСОБА_2 вказане домоволодіння на праві власності не належало, як на момент винесення постанови так і в подальшому.

Зокрема, позивач зауважує, що згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 4841 від 13 серпня 2007 року.

А тому, вказане свідчить про помилковість накладення державним виконавцем обтяжень на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно боржника, оскільки таке майно боржнику не належало.

Таким чином, позивач зазначає, що вона є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , щодо його майна, в тому числі і вказаної частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , право на яке у позивача виникло з моменту прийняття спадщини, натомість наявність вказаного арешту унеможливлює реалізацію позивачу її спадкового права на вказане майно та оформлення спадщини.

Враховуючи наведене, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 21 березня 2024 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 25 квітня 2024 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів. Встановлено третім особам, п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали та копії позовної заяви з додатками для подання пояснень третьої особи.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем знаходження.

01 квітня 2024 року представник відповідача голова правління КС «Добросвіт» Юлія Вишнева засобами поштовогозв`язку скерувала на адресу суду письмову заяву у якій проти задоволення позову не заперечувала. Також, просила судові витрати на відповідача не покладати, а віднести їх на рахунок позивача, як позивач і вказала у своїй позовній заяві.

Вказану заяву отримано судом 04 квітня 2024 року та долучено її до матеріалів справи.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористалася.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 були належним чином повідомленими про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду на їхніми адресами.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І та зареєстрованого в реєстрі за № 2154, ОСОБА_5 передала у власність, а ОСОБА_3 прийняв у власність 1/2 частину жилого будинку з прибудовою № НОМЕР_1 з відповідно частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна№ 369825459від 14березня 2024року вбачається,що 03грудня 2021року державнимреєстратором СафроненкомВ.А.на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом,серія таномер:4798виданого 15листопада 2005року державнимнотаріусом Черкаськоїрайонної державноїнотаріальної конториВорона О.О., зареєстровано за ОСОБА_4 , 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Також,згідно зІнформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо суб`єкта,номер інформаційноїдовідки:369825459,сформованої 14березня 2024року,встановлено,що 03грудня 2021року державним реєстратором Сафроненком В.А. на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 2154, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, із даної інформації встановлено, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7124985200:02:003:0743, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 370172678, сформованої 18 березня 2024 року, встановлено, що 12 квітня 2017 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Плахою І.С. на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 13 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Висоцькою С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 4841, за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Із копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії від 10 липня 2008 року вбачається, що державним виконавцем Сальніцькою Л.Г. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , 1980 року народження, а саме: на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 927/26.21-43/18525 07 лютого 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту, оскільки вона не являється представником ОСОБА_2 .

Також, із позовної заяви встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 березня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 7124985200:02:003:0743, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарській та побутових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_3 , 1952 року народження, оскільки виявлено арешт нерухомого майна.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якими визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Наявність заборон на рухоме та нерухоме майно, є порушенням наведених вище прав власника нерухомого майна, гарантованих йому державою Україна.

Судом встановлено, що наявність арешту та заборон відчуження об`єктів нерухомого та рухомого майна порушуються права позивача на реалізацію свого права власності, а тому її право підлягає судовому захисту у спосіб, визначений законом, а саме: ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом зняття арешту з майна.

Відтак, судом встановлено, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 липня 2008 року, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , 1980 року народження, а саме: на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, на час накладення арешту на майно ОСОБА_2 за адресою: по АДРЕСА_1 , також зареєстровано будинок за адресою по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

При цьому, судом встановлено, що 12 квітня 2017 року, за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, судом встановлено, що накладений арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 липня 2008 року стосується лише особи ОСОБА_2 , 1980 року народження, та немає відношення до майна ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, оскільки на момент звернення з позовною заявою до суду, за наявності арешту накладеного на майно, порушується право позивача, внаслідок чого вона позбавлена можливості оформити спадкові права на нерухоме майно, що належало її померлому чоловіку, при цьому судом встановлено, що арешт накладено на все майно, яке належить ОСОБА_2 , а також враховуючи, що відповідач КС «Добросвіт» визнала позов, тим самим не заперечує проти зняття арешту з майна, а тому суд вважає за необхідне зняти арешт із нерухомого майна.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач просить не стягувати судовий збір із відповідача.

Відтак, ухвалюючи рішення, витрати по сплаті судового збору суд залишає за позивачем.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добросвіт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер обтяження 7649516 від 29 липня 2008 року) відповідно до постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 10 липня 2008 року номер та серія АМ № 519256.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя: В. В. Морозов