Ухвала

від 29.03.2024 по справі 759/6229/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-н/759/156/24

ун. № 759/6229/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальної послуг,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2024 р. авдвокат Дмишук В.Б. , яка представляє інтереси заявника, звернулась із вищевказаною заявою до суду вимогами якої є видача судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 28845,18 грн.

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу визначений статтями 160-173 ЦПК України, Розділ II "Наказне провадження".

Відповідно до статті 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Так, згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У поданій заяві ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться у Деснянському районі міста Києва.

Статтею 30 ЦПК України встановлено правила виключної підсудності. Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою .

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 638/1988/17 зазначено, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності .

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі N 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі N 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" слід розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги слід розглядати за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна, тому у даному випадку на зазначені правовідносини поширюється положення ЦПК щодо виключної підсудності.

Предметом вимог у заяві є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 9 частини дев`ятої статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Згідно із частиною першою статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи, що заявником порушено правила підсудності, а ЦПК України не передбачає можливість направлення справи за заявою про видачу судового наказу з боржника-фізичної особи за підсудністю, суд відмовляє у видачі судового наказу згідно з пунктом 9 частини першої статті 165 ЦПК України та роз`яснює заявнику його право звернутися із заявою про видачу судового наказу до Деснянського районного суду міста Києва.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 163, 165, 166, 258, 259, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальної послуг.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: І.Ю.Єросова