Ухвала

від 22.04.2024 по справі 761/33925/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33925/23

Провадження № 1-р/761/43/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву керівника відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. про роз`яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2023 у справі № 761/33925/23, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява керівника відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. про роз`яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2023 у справі № 761/33925/23.

В обгрунтування заяви вказано, що ухвалою слідчого судді від 06.10.2023 у справі № 761/33925/23 зобов`язано уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою голови ГО «НАРОДНА АНТИКОРУПЦІЙНА АРМІЯ» ОСОБА_4 № 25/16 від 05.09.2023.

Також, ухвалою слідчого судді від 08.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви керівника відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. про роз`яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2023 у справі № 761/33925/23.

Однак, рішення слідчого судді від 06.10.2023 залишається для них незрозумілим.

Вказано, що в ухвалі відсутні відомості про короткий виклад обставин, встановлені слдчим суддею, які підлягають внесенню до ЄРДР, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність

Для належного виконання ухвали слідчого судді, заявник просив уточнити та роз`яснити ухвалу суду від 06.10.2023, а саме:

- які учасники сторони кримінального провадження відносяться до визначення «уповноважена особа» та, якій особі доручається виконання вказаної ухвали (з урахуванням скерування заяви ОСОБА_4 для організації розгляду в межах компетенції до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора);

- короткий виклад обставин, який встановлений слідчим суддею за результатами розгляду скарги, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення або кримінальних правопорушень, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань (з урахуванням відсутності викладення заявником будь-яких обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України);

- попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення 3 зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яку встановив слідчий суддя результатами розгляду скарги, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Заявник керівник відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

До суду надійшла заява, яка підписана слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_5. про розгляд заяви без його участі.

Однак, слідчий суддя не може прийняти вказану заяву до уваги, оскільки до неї не долучено посвідчення особи та її повноваження, що позбавляє суд можливості встановити особу, яка її подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз`яснення судового рішення без участі заявника, який належним чином повідомлений.

Дослідивши заяву про роз`яснення судового рішення, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

На особу, що звертається із заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акту правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Суд звертає увагу заявника, що частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 06.10.2023 у справі № 761/33925/23 нею зобов`язано уповноважених осіб Державного бюро розслідувань вчинити дію, а саме внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою голови ГО «НАРОДНА АНТИКОРУПЦІЙНА АРМІЯ» ОСОБА_4 № 25/16 від 05.09.2023.

Порушенні в заяві про роз`яснення судового рішення питання, зокрема, кваліфікації кримінального правопорушення та зазначення короткого викладу обставин, який встановлений слідчим суддею за результатами розгляду скарги, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення або кримінальних правопорушень, не підлягають задоволенню, оскільки чинними нормами КПК України не віднесено до повноважень слідчого судді під час розгляду скарги на бездіяльність слідчого питання правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Таким чином, звертаючись до суду з заявою, в якій заявник просить слідчого суддю уточнити та роз`яснити ухвалу суду про зобов`язання уповноваженої особи внести відомості до ЄДРСР, шляхом зазначення в ній попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також короткого викладу обставин, орган досудового розслідування по суті просить слідчого суддю взяти на себе повноваження, визначенні ст. 214 КПК України, що грубо суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Суд наголошує, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно, належним чином та у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Так, ухвала суду від 06.10.2023 у справі № 761/33925/23 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 532 КПК України набрала законної сили 06.10.2023.

Таким чином, невиконання ухвали суду, яка набрала законної сили, є порушенням засад кримінального провадження, визначених Главою 2 КПК України.

Враховуючи викладене, вивчивши заяву, слідчий суддя не вбачає необхідності роз`яснення судового рішення, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала слідчого судді від 06.10.2023 відповідає вимогам ст. 372 КПК України, за своїм змістом є зрозумілою, не містить неоднозначного трактування, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, а вимоги, які порушені керівником відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. не відносяться до повноважень слідчого судді та не можуть бути роз`ясненні в розумінні ст. 380 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 36, 110, 220, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви керівника відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1