Постанова

від 19.04.2024 по справі 705/722/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/227/24 Справа № 705/722/24 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м.Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відлповідальності ОСОБА_1 та його захисника Колесника І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 26.01.2024 о 17 год. 59 хв. в м.Умань по вул.Шевченка, 50, керував авто Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп`яніння № 1787/11 від 26.01.2024, та результатом приладу алкотестер Драгер 6810, який показав 1,93 %о, чим порушив вимоги п. 2.9 а)ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП.

Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2024 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що із висновку лікаря на стан алкогольного сп`яніння №1787/11 від 26.01.2024 не вбачається, що він взагалі був освідчуваний в даному медичному закладі, а «висновок» щодо його стану сп`яніння лікарем записаний формально, оскільки у нього відсутні дані про його обстеження на даний предмет та відсутні показники, які свідчать, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, адже цей стан вимірюється певними одиницями виміру.

Вважає, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не може слугувати для суду доказом у зв`язку з тим, що він складений поліцейським з порушенням процедури його складання.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказує, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджуються дотримання поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, при перегляді наявного у матеріалах справи відеозапису поліцейського відео реєстратора не встановлено факт його зупинки, керування автомобілем.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , захисника Колесника І.В. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

-протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД №493046 від 26.01.2024 року, згідно з яким, ОСОБА_1 26.01.2024 о 17 год. 59 хв. в м.Умань по вул.Шевченка, 50, керував авто Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп`яніння № 1787/11 від 26.01.2024, та результатом приладу алкотестер Драгер 6810, який показав 1,93 %о, чим порушив вимоги п. 2.9 а)ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП;

- роздруківки приладу Drager Alcotest 6810 ARF-0683, відповідно до якої у ОСОБА_1 результат тесту 1.93‰;

- актом інспектора ВРПП Уманського РУП ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6810 ARF-0683, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка ходьба. Результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння 1.93‰;

- висновку КНП «Уманська центральна міська лікарня» №1787/11 від 26.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння; - відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що із висновку лікаря на стан алкогольного сп`яніння №1787/11 від 26.01.2024 не вбачається, що він взагалі був освідчуваний в даному медичному закладі, а «висновок» щодо його стану сп`яніння лікарем записаний формально, оскільки у нього відсутні дані про його обстеження на даний предмет та відсутні показники, які свідчать, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, адже цей стан вимірюється певними одиницями виміру.

Вважаю зазначені доводи неприйнятними, оскільки, проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІІ Інструкції від 09.11.2015 за № 1452/735. Так, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Згідно з пунктами 15, 16, 19, 24 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 4 до вказаної Інструкції). Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи за висновком лікаря КНП «Уманська центральна міська лікарня» від 26.01.2024, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, КНП «Уманська центральна міська лікарня»заклад охорони здоров`я в Черкаській області, яка в розумінні положеньст.266 КУпАПмає право надавати висновки по даній категорії справ, а саме: про притягнення осіб до адміністративної відповідальності заст.130 КУпАПз огляду на наказ Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації №598 від 04.06.2019 «Про впровадження в лікувально-профілактичних закладах області наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

З матеріалів справи вбачається, що огляд проводився у закладі охорони здоров`я черговим лікарем, який володіє відповідною фаховою підготовкою. Висновок містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення. З висновком та результатом огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що у ньому розписався.

Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які скарги на дії чергового лікаря. Результати медичного огляду, проведеного 26.01.2024 в КНП «Уманська центральна міська лікарня» ОСОБА_1 не оскаржувалися, а висновок КНП «Уманська центральна міська лікарня» від 26.01.2024 у встановленому законодавством порядку не оскаржений. Тому у суду відсутні підстави вважати, що висновок складений з порушеннямиІнструкції № 1452/735, а відтак немає підстав для визнання огляду недійсним, тому доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги.

Крім того матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з результатами медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у КНП «Уманська центральна міська лікарня», пройшов за самозверненням огляд на стан алкогольного сп`яніння в іншому закладі охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, або замовив проведення токсикологічної експертизи щодо наявності у своєму біологічному середовищі алкогольних речовин.

Безпідставними є доводи апелянта, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не може слугувати для суду доказом у зв`язку з тим, що він складений поліцейським з порушенням процедури його складання, оскільки відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимогстатті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД Серія №493046 від 26.01.2024 року вбачається, що він складений поліцейськими відповідно до результатів огляду на стан алкогольного сп`янінні за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARF-0683 та висновку КНП «Уманська центральна міська лікарня» №1787/11 від 26.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 своїм правом скористався та надав пояснення, які власноруч написав у протоколі про адміністративне правопорушення ААД №493046 від 26.01.2024 де зазначав, що вживав пиво та їхав до своєї доньки у лікарню. Крім того, у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 поставив свій підпис, що з результатами огляду згоден. Відтак, дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції та нормам закону.

Доводи апелянта з приводу того, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не беруться до уваги, оскільки працівниками поліції складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння та зазначено в ньому результати огляду на стан сп`яніння 1.93 ‰. В графі з результатами згоден особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поставив свій підпис.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу незгоди з показниками приладу Drager Alcotest 6810 ARF-0683 не висловлював, що підтверджується відеозаписом працівників поліції.

Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого склав 1.93 ‰. З результатом огляду водій був ознайомлений. На запитання поліцейського чи згоден водій з результатом, або чи бажає проїхати до медичного закладу, останній відповів, що з результатом згоден. Також, зі вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що відповідно до діючого законодавства водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу або не погоджується з отриманим результатом.

Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп`яніння.

До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку.

Доводи ОСОБА_1 , що наявні у матеріалах справи докази не підтверджуються дотримання поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, при перегляді наявного у матеріалах справи відеозапису поліцейського відео реєстратора не встановлено факт його зупинки, керування автомобілем, спростовуються поясненнями самого ОСОБА_1 на місці події, який підтвердив факт керування транспортним засобом та надав пояснення, що вживав пиво, а потім поїхав до доньки у лікарню та відеозаписом, де зафіксовано обстановку на місці зупинки транспортного засобу, а саме перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні, із заведеним двигуном, з увімкненим світлом фар. Під час спілкування з поліцейськими останній не заперечував, що він є водієм. Тому на переконання суду, на відеозаписах в достатній мірі зафіксовано обставини події, яка відбулася 26.01.2024 за участі ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -

п о с т а н о в и в:

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба