Ухвала

від 25.04.2024 по справі 216/2890/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/2890/24

провадження 1-кс/216/946/24

УХВАЛА

іменем України

25 квітня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Северинівка Іванівського району Одеської області, громадянина України, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні інших осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого постійного місця проживання, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12024041230000805 від 23.04.2024 року, -

в с т а н о в и в:

25.04.2024 року до слідчого судді надійшло вказане клопотання слідчого, яке мотивовано тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан.

Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Крім цього, Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2119-IX від 15 березня 2022 року.

21 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Крім цього, Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

22 травня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Крім того, відповідно до Закону України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX) - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Крім того, відповідно до Закону України від 16.11.2022 №2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ) - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Крім того, відповідно до Закону України від 07.02.2023 №2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, та Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ) - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Крім того, відповідно до Закону України від 08.11.2023 №3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, та Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 6 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Крім того, відповідно до Закону України від 06.02.2024 №3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, та Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, та Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Поряд з цим, ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, 23 квітня 2024 року близько 09:00 години, ОСОБА_6 шляхом вільного доступу проник до приміщення приватного будинку АДРЕСА_2 , де у останнього раптово виник злочинний намір спрямований на відкрите викрадення майна, належного ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, діючи в умовах воєнного стану, 23.04.2024 близько 09:00 години, знаходячись в приміщенні приватного будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи що його дії є очевидними для малолітньої ОСОБА_8 , яка перебувала в приміщенні вказаного вище приватного домоволодіння та спостерігала за протиправними діями останнього, направленими на відкрите викрадення майна, усвідомлюючи обставину відкритого заволодіння майном, шляхом ривка заволодів мобільним телефоном ТМ Redmi 9F Peacock Green 2GB RAM 32Gb ROM, s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 5800 гривень, оснащеним сім-картою мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , належного потерпілій ОСОБА_7 .

Надалі, ОСОБА_6 з вказаним вище майном, належним потерпілій ОСОБА_7 , яким відкрито заволодів шляхом ривка, діючи в умовах воєнного стану, направився у невідомому напрямку, маючи можливість розпорядитись ним на власний розсуд, обернувши його таким чином на свою користь, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 5800 гривень.

Умисні дії ОСОБА_6 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.

23.04.2024 року ОСОБА_6 за встановленою правовою процедурою, згідно ч. 4 ст. 208 КПК України, затримано, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчим слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_4 .

24.04.2024 року відносно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Встановлені під час досудового розслідування обставини, які підтверджуються доданими до цього клопотання матеріалами, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи у даному випадку є недостатніми.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності. .

Заслухавши учасників судового засідання, слідчого, який підтримав вказане клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024041230000805 від 23.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

23.04.2024 року ОСОБА_6 затримано згідно ч. 4 ст. 208 КПК України.

24.04.2024 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження підтверджується як поясненнями останнього під час судового розгляду, який повністю визнав обставини скоєння злочину, так і доданими до клопотання матеріалами, а саме: протокол допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя також враховує, що згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.

Матеріалами кримінального провадження, зазначеними вище підтверджено факт відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_6 , вчиненого під час воєнного стану, тому, слідчий суддя вважає пред`явлену підозру цілком обґрунтованою.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), тому можуть бути застосовані лише за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Таким чином, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, скоєний у стані алкогольного сп`яніння, офіційно не працевлаштований, утриманців та родини не має, офіційна реєстрації та будь-яке місце проживання у нього відсутнє, що свідчить про те, що залишаючись на свободі, матиме змогу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вичинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на наявність існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено, що саме такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також є співмірним з реально існуючими ризиками, запобігти яким, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу, - неможливо.

У зв`язку з цим жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, оскільки застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, за їх недостатністю для запобігання наявним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Доводи сторони захисту слідчий суддя не бере до уваги, оскільки вони не спростовують вказаних висновків суду.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявні ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є в кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є застава як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, в розмірі п`ятидесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. На думку слідчого судді, саме такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками й достатнім стримуючим засобом, який зможе забезпечити гарантії належної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком у 60 днів, а саме, починаючи з 16 год. 30 хв. 23 квітня 2024 року у відповідності до ст. 208 КПК України.

Визначити кінцевий строк дії ухвали 21 червня 2024 року включно.

Визначити заставу в розмірі 151 400 (сто п`ятдесят одної тисячи чотириста) грн,, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії цієї ухвали.

У разі внесення застави й звільнення підозрюваного з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти на нього строком до 21 червня 2024 року включно такі обов`язки:

- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно після її оголошення вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору та направити директору Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_10