Рішення

від 24.04.2024 по справі 342/17/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/17/24

Провадження № 2/342/173/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі бабусі у вихованні онука,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вищенаведеним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що син позивачки ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_1 . В шлюбі у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням Городенківського районного суду від 30.08.2022 за ініціативою відповідачки шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розірваний, відповідачці відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 », неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з мамою. Згідно рішення Городенківського районного суду ОСОБА_3 визначено сплату аліментів на утримання сина в розмірі однієї чверті його доходу. Син належним чином виконує аліментні зобов`язання, на ствердження чого подано квитанцію про сплату аліментів. Позивачка дуже лютить свого онучка, бажає спілкуватися з ним та приймати участь у його вихованні. Після розлучення сина позивачка домовилася з ОСОБА_2 , що буде забирати внука до себе. Альберт завжди з великим задоволенням приходить до позивачки та її чоловіка, якого він вважає дідусем. Вони разом їздили на екскурсію в ОСОБА_8 , в ОСОБА_9 , в ОСОБА_10 динозаврів, в музей історії землі в ОСОБА_11 , в ігровий центр в м. Івано-Франківськ, про що свідчать численні фотознімки. Вони також часто телефонували ОСОБА_12 . Онукові у них комфортно і затишно, тому що він відчуває їхню любов. У травні 2023 року позивачці стало відомо, що цивільний чоловік ОСОБА_2 незлюбив її онука, односельці повідомили їй, що він сильно кричав на хлопчика біля магазину, обзивав його різними словами. Це позивачку сильно обурило, тому що внукові лише 6 рочків, і він ще не може за себе постояти. Того дня, позивачка забрала онука до себе. ОСОБА_13 був пригніченим та кілька годин просидів у неї на руках, а вона його заспокоювала. Після цього, позивачка подала звернення в Службу у справах дітей Городенківської міської ради, на яке отримала відповідь, про те, що працівниками Служби проведено профілактичну бесіду з ОСОБА_2 стосовно неналежного виконання батьківських обов`язків та недопущення кризової ситуації в сім`ї в подальшому. Після цього у позивачки виникли перешкод у спілкуванні з внуком. Відповідач стала уникати, щоб ОСОБА_12 приходив до них. 30.10.2023 позивачка востаннє спілкувалася з ОСОБА_12 по телефону, після чого мати заблокувала всі їхні номер. 02.12.2023 у внука був день народження. Вони з чужого номера змогли додзвонитися до ОСОБА_2 , яка не дозволила їм зайти додому і не дозволила забрати внука з собою. Хлопчика привела на вулицю, під чуже подвір`я ОСОБА_14 (рідна сестра відповідача) і там вони привітали внучка, вручили йому тортик та велосипед (про який він мріяв). Оскільки надворі було холодно, то вони не мали нагоди порозмовляти чи погратися. 07.12.2023 на шкільному святі до дня Св.Миколая відповідач повідомила позивачці, що її подальше спілкування з внуком буде тільки через рішення суду. З того часу відповідач не дає їм можливості спілкуватися з онуком. Позивачка звернулася до служби у справах дітей Городенківської міської ради із заявою про визначення їй способу участі у вихованні онука. Засобами поштового зв`язку їй була направлена відповідь від 18.12.2023 № 1051/01-31, якою їй рекомендовано звернутися в суд для вирішення даного питання. Позивачка проживає у власному житловому будинку в АДРЕСА_1 разом із цивільним чоловіком та сином. Згідно характеристики за місцем проживання позивачка характеризується позитивно, ввічлива, спокійної вдачі, приймає участь у громадському житті села. Виховала сина, який боронив нашу країну під час проведення антитерористичної операції в Донецькій області. Цивільний чоловік позивачки ОСОБА_15 , з яким позивачка прожила 20 років, теж характеризується позитивно, шкідливих звичок вони не мають. Їм цікаво, як розвивається хлопчик, чим цікавиться, які його вподобання. Відповідачка не має жодних підстав для ствердження, що вони чинять будь який негативний вплив на дитину. Вони часток купляють дитині гостинці, потрібний одяг, взуття, шкільну парту, вело біг, самокат, дитячий скутер. Їхнє спілкування з онуком має на нього виключно позитивний вплив. У них дитини весела, розкута, задоволена та щаслива. Хлопчик любить приходити до них.

Ухвалою Городенківського районного суду від 05 січня 2024 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради.

Позивачка в судове засідання не прибула, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, з висновком органу опіки та піклування згідна. Уразі неявки відповідачки в судове засідання не заперечує щодо заочного розгляду.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому чинним законодавством порядку. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Начальник Служби у справах дітей Городенківської міської ради О.Боднарчук в поданому до суду листі/клопотанні просить розглядати та виносити рішення без їх участі. Висновок органу опіки та піклування підтримують у повному обсязі. (а.с.49)

Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 12 від 06.12.2017, його батьки : ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що доводиться копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 06.12.2017 виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. 9а.с.13)

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.12)

Отже, позивач ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_5 .

Згідно Рішення Городенківського районного суду від 30 серпня 2022 року по справі № 342/230/22 шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ». Малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю (а.с.15-18).

Мама і дитина проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Службою у справах дітей Городенківської міської ради подано до суду висновок органу опіки та піклування Городенківської міської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради № 799 від 01.02.2024, в якому встановлено наступний спосіб та порядок участь бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із змісту висновку органу опіки та піклування Служби у справах дітей Городенківської міської ради, вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Городенківської міської ради 16.01.2024, мама ОСОБА_2 заперечувала проти запропонованого графіку побачень бабусею свого онука ОСОБА_5 (а.с.50-52).

Згідно наданих позивачкою доказів її онук Альберт проводив із нею час, їздив на прогулянки, отримував подарунки, тощо, що підтверджується крім її слів і фотографіями (а.с.27-33).

Позивачка переказує кошти на рахунок ОСОБА_2 (а.с.24-25).

Позивачка з приводу побачення з онуком зверталась до Служби у справах дітей Городенківської міської ради, що підтверджується відповіддю на її заяву від 18.12.2023 за № 1051/01-31. (а.с.19-20)

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей 1989 року, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці ЄСПЛ, яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року (Рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі "Нойлінгер і Шурук проти Швейцарії", п. 135; Рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", п. 100; Рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року "М. С. проти України", п. 77).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Із системного тлумачення вказаних статей Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 р., ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватись передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказувала про те, що відповідач порушує її права на спілкування та виховання онука, а тому просила суд зобов`язати відповідача усунути зазначені перешкоди.

При вирішенні даної позовної вимоги, суд звертає увагу на те, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не чинить перешкод у спілкуванні позивачки з онуком, а тільки не згідна із запропонованим графіком побачень бабусі із онуком визначеного службою у справах дітей, і позивачкою в ході розгляду справи не доведено переконливими доказами факту наявності перешкод з боку відповідачки у спілкуванні та вихованні з онуком.

Суд звертає увагу на те, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з онуком можливе лише у разі наявності таких перешкод з боку відповідача.

Однак, стороною позивача не доведено, а судом не встановлено у чому саме полягають перешкоди з боку відповідачки з приводу спілкування позивачки із онуком. Жодних доказів вчинення відповідачкою перешкод в спілкуванні позивачки з онуком матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обгрунтування позовних вимог в частині усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука шляхом зобов`язання відповідачки не перешкоджати спілкуванню та вихованню онука, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, а відтак в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

В частині позовних вимог про встановлення способів участі позивачки у вихованні та спілкуванні із онуком, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108).

ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (Рішення ЄСПЛ «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, п. 82).

Згідно зі статтею 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їх спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

В ході розгляду справи було встановлено, що за висновком органу опіки та піклування Городенківської міської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради № 799 від 01.02.2024 - позивачці було визначено способи її участі у вихованні та спілкуванні із онуком із яким вона не погоджується. Просила врахувати, що дитина скоро йде вчитись до школи..

При визначенні способу участі баби у вихованні онука, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, щотижневий розпорядок дня дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

При вирішенні позовних вимог в цій частині, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні малолітнього онука, що не суперечить інтересам дитини та з урахуванням його бажання.

При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено право бабусі на участь у вихованні онука.

Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у вирішенні спірних питань, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

Вимоги позивача про її участь у вихованні та спілкуванні з онуком суд вважає обґрунтованими, проте, бажаний нею спосіб такої участі не у повній мірі відповідає інтересам дитини та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини.

Визначаючи часи спілкування бабусі із онуком без участі матері, суд також враховує відсутність доказів негативного впливу бабусі на неї та вважає, що присутність обох сторін під час зустрічей позивача із дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, може негативно впливати на її психоемоційний стан, з огляду на стосунки, які склались між сторонами.

Крім того, в ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача із онуком буде сприяти повноцінному його вихованню, його розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як батьків, так і бабусі, що забезпечить його виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Надаючи оцінку запропонованому позивачем графіку, вже встановленим способам участі бабки у вихованні та спілкуванні із дитиною, а також проаналізувавши наданий службою висновок, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням віку онука, стану його здоров`я та інтересів, відсутності протиправних дій бабусі стосовно свого онука, бажання бачитися, та піклуватися про нього, - вірним буде визначити порядок участі бабусі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком, дотримуючись режиму харчування, розвитку, відпочинку та стану його здоров`я: 1) спілкування з онуком особисто засобами телефонного, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними щовівторка і щочетверга з 16:00 до 17:00 год, за згодою дитини; 2) мати дні побачень з онуком 2 рази на місяць, перші і треті вихідні дні місяця ( з 15 години п`ятниці до 15 години суботи) за місцем проживання бабусі, без присутності матері або у інші дні визначені за домовленістю із мамою дитини; 3) у дні побачень мати можливість здійснювати прогулянки та екскурсії з онуком, відвідувати з ним заклади культури та розваг, з урахуванням стану здоров`я та бажання дитини із обов`язковим повідомленням про це маму дитини; 4) наступний день після дня народження дитини, а саме 3 грудня мати побачення з онуком з 15 години до 17 години в межах Коломийського району, за межами району за погодженням з мамою дитини; 5) мати побачення з онуком в закладах освіти під час проведення шкільних свят та побачення в інші загальноприйняті святкові дні за згодою дитини та погодженням цього із мамою дитини.

Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що визначений судом спосіб участі бабусі у вихованні онука та спілкуванні із ним у повній мірі відповідає інтересам як бабусі, так і онука, а також є достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі виховання онука.

Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини, та бабусі слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування батьків, та бабусі із онуком.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги закріплене у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування бабусі із онуком та участь у його вихованні, бажання позивача брати участь у вихованні та спілкуванні з онуком, суд вважає, що з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини наявні підстави для визначення порядку участі позивача у спілкуванні та вихованні онука, однак, за визначеним судом графіком, враховуючи бажання дитини на зустрічі та відпочинок, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд роз`яснює, що сторони не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, з урахуванням вікових змін, розвитку та потреб дитини, що буде відповідати її інтересам.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме суму в розмірі 605,60 грн. (1211,20:2)

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі бабусі у вихованні онука - задовольнити частково.

Визначити способи участі бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вихованні та спілкуванні із онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дотримуючись режиму харчування, розвитку, відпочинку та стану його здоров`я, в наступному порядку:

- спілкування з онуком особисто засобами телефонного, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними щовівторка і щочетверга з 16:00 до 17:00 год, чи в інші дні та час за згодою дитини;

- мати дні побачень з онуком 2 рази на місяць, перші і треті вихідні дні місяця ( з 15 години п`ятниці до 15 години суботи) за місцем проживання бабусі, без присутності матері або у інші дні визначені за домовленістю із мамою дитини;

- у дні побачень мати можливість здійснювати прогулянки та екскурсії з онуком, відвідувати з ним заклади культури та розваг, з урахуванням стану здоров`я та бажання дитини із обов`язковим повідомленням про це маму дитини;

- наступний день після дня народження дитини, а саме 3 грудня мати побачення з онуком з 15 години до 17 години в межах Коломийського району, за межами району за згодою дитини та погодженням із мамою дитини;

- мати побачення з онуком в закладах освіти під час проведення шкільних свят та побачення в інші загальноприйняті святкові дні за згодою дитини та погодженням цього із мамою дитини.

Початок побачень бабусі з онуком відбувається за місцем проживання дитини.

Роз`яснити сторонам можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування бабусі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків дитини.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання сторін по справі:

ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 .

Місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради вул. Шевченка, 77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44332095.

Суддя: Гайдич Р. М.