Рішення

від 25.04.2024 по справі 129/423/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/423/24

Провадження по справі № 2/129/462/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

заочно розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом Керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі позивча: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

Встановив:

31.01.2024р. до суду подано позов, у якому позивач просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520882800:01:001:0101, площею 2,5169 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Краснопільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим,що громадянкаросійської федерації ОСОБА_1 прийнялау спадщинупісля смертісвого батька ОСОБА_2 ,земельну ділянкуз кадастровимномером 0520882800:01:001:0101,площею 2,5169га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїКраснопільської сільськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті,що підтверджуєтьсясвідоцтвом проправо наспадщину серіята номер№ НОМЕР_1 ,виданого 29.11.2019приватним нотаріусомГайсинського районногонотаріального округуВінницької областіКобилянською О.А. Належність відповідачкидо громадянстваросійської федераціїпідтверджується інформацією,наявною уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно,де зазначено,що ОСОБА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,паспорт іноземця,серія таномер: НОМЕР_3 ,виданий 10.05.2006,видавник відділвнутрішніх справм.Усінськ,Республіка Комі,країна громадянства:російська федерація.Згідно ізвідомостями Державного,реєстру речовихправ нанерухоме майностаном на24.01.2024власником земельноїділянки зкадастровим номером0520882800:01:001:0101,площею 2,5169га є ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, тому є підстави для конфіскації її у власність держави відповідно до вимог ст.81 ЗК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, письмово просила справу розглянути у її відсутність та у відсутність позивача, вимоги задовільнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 23.02.2024р. подав письмові пояснення (а.с.36-37), в яких посилаючись на ч.4 ст.81 ЗК України, ч.1, 2 ст.145 ЗК України просить позов прокурора задовольнити, справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суду не сповістила, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення повістокта розміщення оголошення на сайті суду, що відповідно до вимог процесуального закону вважається належним способом повідомлення сторони у справі. Відзиву на позов до суду не надходило.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням письмової позиції позивача, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст.280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування.

Статті 13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

За змістом ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Згідно з ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України«Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Отже, відповідач ОСОБА_1 будучи громадянкою іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинна була діяти у відповідності до приписів Земельного кодексу України.

Згідно пункту «е» ч.1 ст.140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч.2 ст.145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, і по даний час добровільно не відчужила її, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку ст.145 ЗК України.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст.356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Відповідно до ч.4 ст.145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення) основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п.33 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.6-1977/2-23 від 28.04.2023 (а.с.18), через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати, а тому клопоче про представництво держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області саме прокуратурою.

Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають до задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись, статтями 38, 39 Закону України «Про міжнародне право», статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України, статтею 346 Цивільного кодексу України, статтями,10,12,13,76,81,89,200,263-265,280-282,354-355 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 0520882800:01:001:0101, площею 2,5169 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Краснопільської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: