Рішення

від 23.04.2024 по справі 127/6426/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6426/24

Провадження № 2/127/771/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Вінниці впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості занадані послугиз тепловоїенергії тагарячої водив розмірі33475,90 грн, на підставі положень ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 651 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМ України від 21 вересня 2019 року № 830, зі змінами, Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою КМ України від 11 грудня 2019 року № 1182, зі змінами. Свій позовмотивувало тим,що відповідач є власником житлового помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане помешкання забезпечується послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відповідно до умов, визначених Правилами надання послуги з постачання гарячої води, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, Законом України «Про житловокомунальні послуги». Відповідач порушує умови надання послуг, в зв`язку з чим за період з 01 вересня 2021 року по 31 жовтня 2023 року утворилася заборгованість, яка з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 33 475,90 грн, яку і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін.

Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано за місцем знаходження майна, а також розміщено оголошення-повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України, однак відповідач відзив на позов не надав, будь-які докази по справі чи інші клопотання на адресу суду не надійшли.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву та просив розгляд справи провести у відсутність представника позивача, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини сторін, що ґрунтуються на вимогах ст. 526, 625 ЦК України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.

Судом установлено, що помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».

Відповідач ОСОБА_1 є власникомквартири АДРЕСА_2 ,що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 жовтня 2023 року № 351444722 (а.с.7).

Інших особі, які зареєстровані за цією адресою судом не встановлено.

Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов визначених ст. 526, 625 ЦК України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги", Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, а також до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах ; договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Відповідно до ст.7 цього закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Порядок укладення таких договорів, передбачений ст.13 вказаного закону.

Відповідно до ч.4, 5 вказаного закону, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає передбачений п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно доч.1,3ст.9цього жЗакону споживачздійснює оплатуза спожитіжитлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Крім того відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними та незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Судом не встановлено укладення індивідуального договору з відповідачем відповідно до вищевикладених положень. Разом з тим відсутність договору не звільняє споживача від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої виконавцем.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

При цьому слід врахувати, що з 01 травня 2021 року набрали чинності зміни до Закону України «Про житлово - комунальні послуги», які передбачали нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання цих послуг, та визначено особливості укладання, зміни та припинення договорів.

Так, відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідачем КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, опублікувавши текст на веб-сайті підприємства. Тобто з 01 листопада 2021 року почали діяти, зокрема Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води та Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, які є публічними договорами приєднання, укладеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» в редакції постанови від 08 вересня 2021 року №1023 та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» в редакції постанови від 08 вересня 2021 року №1022.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості, які свідчили про те, що співвласники багатоквартирного будинку серед яких є і відповідач, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а тому суд дійшов висновку, що між сторонами справи укладені договори та відповідно з 1 листопада 2021 року між ними існують правовідносини врегульовані вказаними Типовими договорами.

Позивач, звертаючись до суду просить стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2021 року по жовтень 2023 року.

Із оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 слідує, що нарахування за вказаний період здійснювались як по тепловій енергії, так і по гарячій воді, а тому дані відносини до 01 листопада 2021 року регулюються положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, а з 01 листопада 2021 року - Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії та Типовим індивідуальним договором положенням про надання послуг з постачання гарячої води.

Відповідно положень вказаних нормативних актів споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послугу в строки і на умовах, що визначені договорами.

Споживач здійснює оплату за цими договорами щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Щомісяця позивач нараховував по вказаному помешканню плату за надані послуги з постачання гарячої води та теплової енергії, однак кошти за вказані послуги не сплачувалися, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги. Докази щодо звернення в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг чи їх ненадання чи надання цих послуг іншою особою ( не позивачем) у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово - комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово - комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово - комунальних послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно оборотної відомості та розрахунку, розмір заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання за період з вересня 2021 року по жовтень 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 , становить 33475,90 грн, з яких: 33347,44 грн сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 26,33 грн сума 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 102,13 грн сума витрат від інфляційних процесів.

Дана сума заборгованості встановлена судом і ніким не оспорюється. Відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім`ї також зобов`язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення ст. 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК УРСР саме власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Такий висновок висловлений Верховним Судом в постанові від 12 червня 2020 року в справі № 712/8733/17 (провадження № 61-1838св18).

Отже, враховуючи положення ст. 317, 322, 360 ЦК України власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає/зареєстрований він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про житлово-комунальні послуги", ст. 526, 530, 625 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правилами надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою КМ України від 11 грудня 2019 року № 1182 зі змінами, ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (21021, м. Вінниця, вул.600-річчя, буд. 13, код ЄДРПОУ 33126849) заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 33475,90 грн (тридцять три тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 90 коп.), з яких: 33347,44 грн сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, 102,13 грн сума витрат від інфляції, 26,33 грн 3% річних, а також 3028,00 грн судового збору.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 13, код ЄДРПОУ 33126849,

Відповідач: ОСОБА_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 23.04.2024

Суддя: