Постанова

від 22.04.2024 по справі 909/1062/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа №909/1062/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

судді В.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" б/н від 04.03.2024 року (вх. № 01-05/646/24 від 05.03.2024 року)

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 року (суддя І.М. Скапровська; повний текст ухвали складено 22.02.2024 року) про відмову ухвалити додаткове рішення

у справі № 909/1062/23

за позовом: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" (надалі ТзОВ "Радіосервіс")

про зобов`язання вчинити дії та стягнути судові витрати,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконеренції): Сліпенчук Н.А. - адвокат (ордер серії АТ №1064124 від 19.03.2024 року);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

23.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Радіосервіс" про зобов`язання надати доступ до документів, необхідних для визначення вартості частки в майні товариства та копії таких документів, а саме: баланс (форма №1) за 2020, 2021, 2022, І квартал 2023; звіт про фінансові результати (форма №2) за 2020, 2021, 2022, І квартал 2023; зведені акти інвентаризації та інвентаризаційні описи майна товариства, які проводились та складались протягом всього періоду діяльності товариства, а також ті, які востаннє проведені та складені, в тому числі інвентаризаційні документи станом на дату виходу учасника з товариства; довідки станом на 23.03.2023: деталізація дебіторської заборгованості; деталізація кредиторської заборгованості; деталізація запасів; деталізація незавершеного виробництва; акти обстежень технічного стану будівель та актів обстежень технічного стану споруд, елементів інженерних комунікацій (із детальною інформацією щодо технічних та технологічних характеристик) станом на 22.03.2023; перелік документів по товарних запасах, товарах в обороті, незавершеному виробництву, придбаних на стороні комплектуючих станом на 22.03.2023, в тому числі: інвентаризаційний перелік основних засобів, товарних запасів, товарів в обороті, незавершеного виробництва і т.ін.; прихідні накладні; складські квитанції або деталізована довідка про наявність матеріальних запасів на складі; перелік документів по нематеріальних активах станом на 22.03.2023: нематеріальних активів наявних у власності та/або користуванні товариства відображених на балансі та інших; охоронна документація (патент, ліцензія і т.ін) на товарний знак, авторські права, ліцензії, патенти або перевищення ринкової ціни підприємства над його балансовою вартістю (гудвіл); інформацію щодо комісії з інвентаризації на підприємстві (у разі наявності - копію наказу про створення комісії з інвентаризації); рішення загальних зборів щодо визначення та/або виплати вартості частки учасника ОСОБА_1 , який вийшов з товариства (протокол зборів); зобов`язання надати доступ ОСОБА_1 в особі уповноваженого суб`єкта з оціночної діяльності, з яким укладений договір на проведення оцінки корпоративних прав позивача до майна товариства, а саме - об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання надати ПП "Тернопільське експертно-консультативне бюро" доступ до документів та майна, що підлягає оцінці, необхідних для визначення вартості частки ОСОБА_1 , а саме: документів фінансової звітності та бухгалтерського обліку в період з 2020 по 22.03.2023 року; об`єктів нерухомості, що перебувають у власності та/або користуванні товариства для візуального та технічного огляду, здійснення фотографування та відеозйомки (з врахуванням заяви про зміну предмета позову).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 199/24 від 04.01.2024 року) щодо позову заперечив. Зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи №909/1062/23, складає 28500,00 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 року у справі №909/1062/23 (суддя І.М. Скапровська), яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 . Зобов`язано ТзОВ «Радіосервіс» надати ОСОБА_1 доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки, зокрема: баланс (форма №1) за 2020, 2021, 2022, І квартал 2023; звіт про фінансові результати (форма №2) за 2020, 2021, 2022, І квартал 2023; зведені акти інвентаризації та інвентаризаційні описи майна товариства, які проводились та складались протягом всього періоду діяльності товариства, а також ті, які востаннє проведені та складені, в тому числі інвентаризаційні документи станом на дату виходу учасника з товариства; довідки станом на 23.03.2023: деталізації дебіторської заборгованості; деталізації кредиторської заборгованості; деталізації запасів; деталізації незавершеного виробництва; акти обстежень технічного стану будівель та актів обстежень технічного стану споруд, елементів інженерних комунікацій (із детальною інформацією щодо технічних та технологічних характеристик) станом на 23.03.2023; перелік документів по товарних запасах, товарах в обороті, незавершеному виробництву, придбаних на стороні комплектуючих станом на 23.03.2023, в тому числі: інвентаризаційного переліку основних засобів, товарних запасів, товарів в обороті, незавершеного виробництва і т. ін.; прихідних накладних; складських квитанцій або деталізованої довідки про наявність матеріальних запасів на складі; перелік документів по нематеріальних активах станом на 23.03.2023: нематеріальних активів наявних у власності та/або користуванні товариства відображених на балансі та інших; охоронної документації (патент, ліцензія і т. ін) на товарний знак, авторські права, ліцензії, патенти або перевищення ринкової ціни підприємства над його балансовою вартістю (гудвіл); інформацію щодо комісії з інвентаризації на підприємстві (у разі наявності -копію наказу про створення комісії з інвентаризації); рішення загальних зборів щодо визначення та/або виплати вартості частки учасника ОСОБА_1, який вийшов з товариства (протокол зборів). Відмовлено в решті вимог. Стягнуто з ТзОВ "Радіосервіс" на користь ОСОБА_1 16092,00 грн судових витрат.

13.02.2024 року відповідач подав через систему «Електронний суд» до господарського суду Івано-Франківської області заяву (вх. № 1273/24 від 14.02.2024 року) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1062/23 та вирішення питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Радіосервіс» судових витрат.

На підтвердження понесених витрат відповідач додав до заяви від 13.02.2024 року платіжну інструкцію №827 від 28.12.2023 на суму 28500,00 грн., договір про надання правової допомоги та здійснення представництва № Д21-02-09 від 15.02.2021, додаток №1 від 27.12.2023 до договору №Д21-02-09 від 15.02.2021, виписку по рахунку.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ТОВ "Радіосервіс" - адвоката Денеги Д.М. про ухвалення додаткового рішення у справі №909/1062/23 та вирішення питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Радіосервіс" судових витрат.

Ухвала суду мотивована тим, що суд, на підставі поданих сторонами доказів, зокрема про понесені сторонами судові витрати, та з урахуванням відсутності заяви про подання таких доказів в порядку, обумовленому ч. 8 ст.129 ГПК України, 08.02.2024 року виніс рішення і вирішив питання розподілу судових витрат у даній справі. На час винесення рішення у даній справі (08.02.2024 року) відповідач не звертався до суду із заявою про подання доказів щодо понесення судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Тому суд визнав безпідставною заяву відповідача про винесення додаткового рішення з приводу стягнення з позивача судових витрат на користь відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 року у справі №909/1062/23, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Радіосервіс» 28500,00 грн. Звертає увагу, що заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі було подано 13.02.2023 року з дотримання строку, визначеного ст. 129 ГПК України. Однак, суд першої інстанції не дослідив строків подання заяви про ухвалення додаткового рішення та помилково вказав, що така заява надійшла 14.02.2024 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними та такими, що суперечать/не відповідають фактичним обставинам справи, наявним доказам, а також чинному законодавству України, натомість, оскаржена ухвала суду є законною та обгрунтованою. Наголошує, що у разі, якщо особа не надала обгрунтований розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, при поданні первісної заяви, - таке право останньої можливо реалізувати протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення за умови заявлення про намір реалізувати відповідне право до закінчення судових дебатів по справі. Звертає увагу, що у своїй заяві по суті справи (відзиві) відповідач зазначив лише, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи №909/1062/23 - 28500,00 грн. В судові засідання по справі, окрім першого на етапі підготовчого провадження, відповідач не з`являвся, жодних клопотань та заяв в межах судового розгляду не подавав. З врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22, позивач стверджує, що у зв`язку з порушенням відповідачем порядку та процедури реалізації права на розподіл витрат на правничу допомогу, відсутністю в матеріалах справи заяви про намір надати відповідні докази до закінчення судових дебатів, суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про стягнення судових витрат. На переконання позивача, зазначення відповідачем орієнтовного розрахунку понесених витрат у відзиві на позовну заяву не свідчить про намір сторони надати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в безумовному порядку. Просить залишити без змін ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 року у справі №909/1062/23, апеляційну скаргу ТзОВ «Радіосервіс» - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів скаржника з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити без змін оскаржену ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не делегував свого представника в судове засідання, в заяві (вх. № 01-04/2727/24 від 22.04.2024 року) просить здійснити розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін у справі, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони у справі, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ця норма кореспондується з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 2, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПКУкраїни, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №907/850/22.

Вище зазначено, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2024 року у справі № 909/1062/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Радіосервіс» про зобов`язання вчинити дії та стягнуто з ТзОВ "Радіосервіс" на користь ОСОБА_1 16092,00 грн судових витрат.

13.02.2024 року представник відповідача подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи слідує, що у суді першої інстанції відповідач зазначав орієнтовний розмір витрат на професійну правову допомогу у відзиві на позовну заяву. Обставини подання відповідачем до прийняття рішення доказів, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат, як і заявлення про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, матеріали справи не містять, як і не встановлено судом.

Отже, враховуючи відсутність заяви про те, що докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, місцевий господарський суд обгрунтовано та підставно відмовив у задоволенні заяви ТзОВ "Радіосервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №909/1062/23 та вирішення питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в ухвалі господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 року у справі №909/1062/23, тому її необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 86, 123, 126, 129, 197, 221, 244, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" б/н від 04.03.2024 року (вх. № 01-05/646/24 від 05.03.2024 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 року у справі №909/1062/23 - без змін.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя І.Б. Малех