Постанова

від 19.04.2024 по справі 910/14127/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р. Справа№ 910/14127/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Кравчука Г.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.12.2023 (повний текст складено та підписано 18.12.2023)

у справі №910/14127/23 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс"

про стягнення 84 774 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" про стягнення 84 774 грн, з яких 71 485,66 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, 11 033,78 грн інфляційних втрат та 2 254,56 грн 3% річних.

Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням відповідачем його обов`язків зі сплати наданих йому послуг з централізованого опалення у нежитлове приміщення площею 177 кв.м. у будинку №107/2 по вул. Алматинській у м. Києві, за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" 71 485 грн 66 коп. боргу, 9 953 грн 84 коп. інфляційних втрат, 2 254 грн 56 коп. 3% річних, а також 2 649 грн 81 коп. судового збору.

У решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/14127/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог прийняте міцевим судом при недоведеності обставин, що мають значення для справи. При цьому скаржник стверджує, що згідно його розрахунку, реальна сума заборгованості становить 53 087,00 грн. Також апелянт зазначив, що договір, на який посилається суд першої інстанції, є недійсним, оскільки є таким, що не відповідає вимогам закону. До того ж апелянт зазначив, що надані позивачем документи, у підтвердження факту надання ним послуг та факту підтвердження вартості послуг, є зробленими в односторонньому порядку та не можуть бути доказами у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 апеляційну скаргу у справі №910/14127/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

05.02.2024 матеріали справи №910/14127/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14127/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024, справу №910/14127/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/14127/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

На адресу суду 27.02.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Крім того, позивачем долучено до відзиву додаткові докази, а саме: рахунки-фактури та кти приймання- передавання товарної продукції за період з 31.03.2021 до 30.04.2023, виписка по рахунку позивача від 08.08.2022 про сплату відповідачем коштів за надані послуги в розмірі 5 000,00 грн, які, з огляду на приписи частини третьої статті 269 ГПК України, не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки позивачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 № 1198-VІІ, з 01.07.2014, виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку 107/2, по вул. Алматинській в м. Києві як теплопостачальною організацією з 01.07.2014 здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" на підставі ліцензії, яку долучено до справи.

01.06.2015 між позивачем та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" укладено договір №31 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності.

Власником нежитлового приміщення площею 177,00 кв.м, в будинку № 107/2, по вул. Алматинській, в м. Києві є відповідач, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18.10.2016 Господарським судом м. Києва прийнято рішення по справі № 910/14243/16, яке є чинним та набрало законної сили, було визнано укладеним договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ТОВ Виробнича фірма "Астейс" в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", предметом якого є надання послуг з централізованого опалення та гарячої води у нежитлове приміщення 177,00 кв.м. по вул. Алма-Атинська, буд. 107/2.

Таким чином, враховуючи, що господарський договір є укладеним за рішенням суду, яке набрало законної сили, доводи апелянта про його недійсність, є безпідставними.

За твердженням позивача, для здійснення нарахувань вартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води використовувалась інформація надана балансоутримувачем будинку щодо площі займаного приміщення відповідачем, внаслідок чого й визначено вартість спожитих саме відповідачем послуг.

Надання послуг з опалення, що надавалися безперервно, в межах опалювального періоду, підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії Споживача, Актами про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021 роки, показниками відомостей спожитих послуг теплової енергії, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за період 2020-2023 років, які додаються до позову.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення по вул. Алматинській, буд. 107/2, в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку БК8-3 заводський номер 016360 (акт постановки приладу комерційного обліку додається).

Показники будинкового засобу обліку теплової енергії розподіляються між користувачами приміщень пропорційно до площі займаних споживачами приміщень.

Відповідно до п. 7 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України №630 від 21.07.05.

Згідно з п. 9 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Як передбачено частинами 1 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Доказів оплати відповідачем 71 485,66 грн за надані позивачем послуги з теплопостачання за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що позивачем надано більш переконливі та вагомі докази на підтвердження як факту постачання теплової енергії до спірного будинку, так і те, що заборгованість відповідача з оплати послуги з теплопостачання за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року становить 71 485,66 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність у відповідача заборгованості з оплати послуги з теплопостачання за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року в розмірі 71 485,66 грн, тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" про стягнення з відповідача 71 485,66 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 11 033,78 грн та 3% річних у розмірі 2 254,56 грн за загальний період з 01.01.2022 по 28.08.2023.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 2 254,56 грн 3% річних підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо нарахування інфляційної складової боргу, то колегія суддів погоджується з місцевим судом, що такий розрахунок позивача є неправильним, який за перерахунком суду, становить 9 953,84 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає 2 254,56 грн 3% річних та 9 953,84 грн інфляційних втрат.

Щодо тверджень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, про те, що реальна сума заборгованості становить 53 087, грн, то вони є необгрунтованими, такими, що непідтверджені належними та допустимими доказами, оскільки з наданого апелянтом розрахунку заборгованості, неможливо встановити на підставі яких доказів, такий розрахунок зроблений.

Усі інші доводи, на які посилався відповідач під час розгляду даної справи, не приймаються до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/14127/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс".

Матеріали справи №910/14127/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

Г.А. Кравчук