Ухвала

від 15.04.2024 по справі 504/1609/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №504/1609/24

Провадження №2/504/1788/24

Комінтернівський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) адвоката Скрипниченко Катерини Григорівни ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 РНОКПП не встановлений), третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» ( м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) про відшкодування матеріального та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Скрипниченко К.Г. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» подала заяву про відшкодування матеріального та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, у розмірі 232805 грн. 41 коп. (двісті тридцять дві тисячі вісімсот п?ять гривень сорок одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 328 грн. 05 коп. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень п?ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Разом з поданим позовом представник ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт із забороною відчуження на майно, що належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на праві власності, а саме на:

- земельна ділянка, кадастровий номер 4824282700:06:000:0049, площею 17,2398 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка, кадастровий номер 4824282700:06:000:0050, площею 8,3644 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка, кадастровий номер 4824282700:05:000:0027, площею 9,3859 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- квартира, двокімнатна: АДРЕСА_5 , загальна площа 73,3 кв.м., житлова площа 32,3 к.в. м.;

- причем СЗАП 8551, (1991), № шасі НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб КАМА3 53212 10850, (1991), № шасі НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб ВА3 2107 30 1596, (2010), № куз. НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб ВАЗ 2109 3 1500, (2000), № куз. НОМЕР_7 . із внесенням у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту та заборони відчуження.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 як власник транспортного засобу, з вини якого завдано збитки може вчинити всі можливі дії, спрямовані на відчуження належному йому майна з метою унеможливити виконання можливого рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст. 153 ч. 1 ЦПК України.

Однак розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні даної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Суд, приймаючи рішення про забезпечення позову повинен пересвідчитись в належності відповідачеві спірного об`єкту, або об`єкт є предметом спору.

Відповідно до частини першої статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, обов`язок доведення певних обставин справи лежить на стороні.

За змістом наведених норм процесуального закону обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Однак з поданих суду матеріалів відсутні будь-які докази, які б підтверджували наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі.

При цьому позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову і обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна, безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів, тощо.

На думку суду, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, подаючи заяву про забезпечення позову представник позивача не надав жодних доказів, що ОСОБА_2 є власником джерела підвищеної небезпеки та перебуває в трудових відносинах з ОСОБА_3 .

Крім того, з поданих матеріалів не вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2 виникли будь-які правовідносини, що водночас виключає можливість застосування заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 151 153, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скрипниченко К.Г. про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В. К. Барвенко