Ухвала

від 17.04.2024 по справі 585/636/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/636/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/219/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - домашній арешт

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 585/636/24 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.02.2024 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу,

установила:

У поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки висновок про недоведеність неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 є необґрунтованим, а цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК.

16.02.2024 до Роменського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, погодженим із прокурором Роменської окружної прокуратури, звернувся слідчий СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК.

01.01.2024 до ЄРДР за № 12024200470000001 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, а 16.02.2024 ОСОБА_7 вручене повідомлення про підозру.

Зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тому слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави.

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.02.2024 клопотання слідчого задоволено частково і відносно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 до 16.04.2024, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не є істотними та можуть бути забезпечені шляхом застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_10 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, від підозрюваного ОСОБА_7 будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутності сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК), а згідно ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК).

Задовольняючи частково клопотання слідчого і постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення і що запобіжний захід у виді домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігатиме спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також можливість останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого тримання підозрюваного під вартою не буде виправданим в цьому кримінальному провадженні.

Відповідні висновки слідчого судді суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином умотивовані і ґрунтуються на вимогах КПК.

Так, при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчим суддею суду першої інстанції в повній мірі враховані всі суттєві обставини кримінального провадження, як того і вимагають положення ст. 194 КПК, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, яка підтверджується протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів, огляду майна, цінностей, грошових коштів, обшуку, постановою про визнання речових доказів, а також існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, на які вказував слідчий у своєму клопотанні.

Також у повній мірі було взято до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, і передбачене законом України про кримінальну відповідальність покарання за це кримінальне правопорушення.

Колегія суддів приходить до переконання, що підозрюваний у даній конкретній ситуації в силу свого віку, психологічного розвитку, зв`язків, поведінки під час провадження тощо не має реальної можливості при застосуванні домашнього арешту переховуватися від розслідування та правосуддя, що дає підставу очікувати, що цей ризик із застосуванням такого запобіжного заходу не справдиться, а однієї лише «інформації» у клопотанні слідчого про це явно недостатньо для тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі «Олександр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia), заява № 15217/07). При цьому питанню суворості покарання також не може надаватися надмірне (вирішальне) значення, оскільки потреба позбавлення волі підозрюваного не підлягає оцінюванню з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину (рішення ЄСПЛ від 01.06.2006 у справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v. Russia), заява № 7064/05), та повинна враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує застосування тримання під вартою.

Тобто, підлягають врахуванню характер підозрюваного, його моральні якості, наявні кошти (матеріальне становище), зв`язки з державою, у якій його переслідують за законом, і його міжнародні контакти, його заяви щодо прагнення виїхати на постійне місце проживання за кордон, наявність у нього кількох паспортів; наявність даних про те, що підозрюваний раніше ухилявся від розслідування і суду, тощо.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що жоден більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти встановленим слідчою суддею ризикам, на увагу колегій суддів не заслуговують, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а можливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього певних, визначених кримінальним процесуальним законом обов`язків (ч. 5 ст. 194 КПК) прокурором не спростована. При цьому «тримання під вартою для суду повинно розглядатися як винятковий захід, який ніколи не повинен бути обов`язковим і використовуватися для цілей покарання» (п. 1 Рекомендації R (80) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо досудового ув`язнення).

У зв`язку з цим, ухвалу слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.02.2024 відносно ОСОБА_11 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4