Ухвала

від 25.04.2024 по справі 1/94"б"

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" квітня 2024 р. Справа № 1/94"Б"

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Миханюк М.В.

судді Саврій В.А.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року (повний текст ухвали складено 29.02.2024) у справі №1/94"Б" (суддя Костриця О.О.)

за заявою Головного управління ДПС у Житомирській області

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року у справі №1/94"Б" клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пилипенко М.М. від 10.01.2024 за №02-24/4 про зобов`язання вчинити дії щодо захисної споруди задоволено.

Зобов`язано Житомирську міську раду (10014, м. Житомир, майдан ім. Корольова, 4/2; ідентифікаційний код 13576954) прийняти до комунальної власності без додаткових умов об`єкт цивільного захисту, який обліковується за Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод "Автозапчастина" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3; ідентифікаційний код 00232302), а саме: захисну споруду цивільного захисту інв. № 20125, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Житомирська міська рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пилипенко М.М. від 10.01.2024 за №02-24/4 про зобов`язання вчинити дії щодо захисної споруди відмовити.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п.3 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ст.259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Судом встановлено, що заявником до апеляційної скарги не додано доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам у справі про банкрутство.

Крім того, відповідно до ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Як вбачається, оскаржувана ухвала Господарського суду Житомирської області прийнята 27.02.2024, повний текст складено та підписано 29.02.2024, отже відповідно до вимог ст.256 ГПК України останнім днем оскарження даної ухвали є 11.03.2024 (з врахуванням вимог ст.116 ГПК України).

Натомість, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС лише 11.04.2024, тобто, поза межами строку подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Одночасно апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, в якому останній просить визнати поважною причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі №1/94"Б" та поновити пропущений строк.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що представниками Житомирської міської ради апеляційну скаргу було підготовлено та відправлено через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС ще 11.03.2024. Однак, здійснюючи моніторинг справ в електронному суді було виявлено, що вказана апеляційна скарга не відправлена на адресу суду з невідомих причин. На думку скаржника, зазначене сталося внаслідок технічного збою в системі, а відтак вважає вказані причини пропуску строку поважними та просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали.

Суд зазначає, що вказані обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, на які посилається скаржник, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції як поважні, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому, за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність. Тож, порядок оскарження судових рішень, передбачений нормами ГПК України, є однаковим для всіх сторін. Ним (порядком) передбачено, що на кожну сторону, яка бажає оскаржити судове рішення, покладається обов`язок правильного оформлення апеляційної скарги, її змісту і форми та подання такої апеляційної скарги у строки, передбачені процесуальним законодавством України. Тому особа, яка подає апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження рішення (без поважних на те причин) чи не дотримується порядку подання апеляційної скарги чи правильного оформлення апеляційної скарги, її форми та змісту, несе ризик повернення його апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, серед іншого, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст.6 ГПК України).

Згідно абз.2 ч.8 ст.6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п.24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (далі - Положення), підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Згідно п.2.1 Інструкції користувача Електронного суду (далі - Інструкція) доступ до сервісів ЕС забезпечується через Електронний кабінет Користувача, який є складовою частиною модуля ЄСІТС "Електронний суд".

ЕС забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п.2.2 Інструкції).

Електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС (п.2.4 Інструкції).

Після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених) (п.2.14 Інструкції).

В розділі 5 Інструції міститься опис інтерфейсу Кабінету Користувача.

Так у Розділі "Заяви" здійснюється подача первинних заяв до суду та відображається інформація по заявам, що вже були направлені до суду (5.2.1.).

5.2.2. Заяви відображено у вигляді таблиці з колонками:

- прапорець;

- назва;

- статус;

- суд, до якого направлено заяву;

- заявник/представник;

- дата створення;

- активний елемент у вигляді кнопки для переходу до провадження, який активується після відкриття провадження в суді.

5.2.3. Над реєстром заяв розміщено функціональні кнопки: "Створити" та "Видалити" та рядок пошуку, що розкривається до розширеного фільтру пошуку по статусу та датам заяв.

5.2.4. Видалення заяв можливе лише під час перебування документа у статусі "Чернетка".

5.2.5. У реєстрі доступні наступні статуси заяв:

- статус "Чернетка" заяву ще не направлено до суду, вона збережена тільки в Кабінеті Користувача;

- статус "Підписання" заяву засвідчено КЕП Користувача;

- статус "Відправлено" заяву скеровано з бази даних електронного суду на прийом до бази даних автоматизованої системи документообігу суду;

- статус "Доставлено" заява прийнята базою даних автоматизованої системи документообігу суду;

- статус "Зареєстровано" заяву опрацьовано відповідальним працівником суду;

- статус "Відмовлено в реєстрації" заяву опрацьовано відповідальним працівником суду, але відмовлено у її прийнятті. Заяви та клопотання зі статусом "Відмовлено в реєстрації" можливо відкоригувати та надіслати до суду повторно.

Функціонал надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду запроваджено відповідно до п.29 Положення.

Надсилання документів іншим учасникам здійснюється на етапі підписання документів, які відправляються до суду.

На кроці "Підписати та відправити", після підписання, якщо хоч одна із сторін має кабінет Електронного суду та було вказано РНОКПП/ЄДРПОУ в розділі "Відповідач" або "Інші учасники", з`являється додаткове вікно надсилання документів до Електронних кабінетів інших сторін. При цьому, буде відображено лише ті сторони, які мають електронний кабінет.

Також можна зняти відмітки (пункт 1) або натиснути кнопку "ПРОПУСТИТИ" (пункт 2). В такому випадку документи не будуть надіслані до електронного кабінету сторони, а будуть відправлені одразу в суд. Далі необхідно натиснути "НАДІСЛАТИ" (пункт 3) для доставлення документів до Електронних кабінетів відмічених сторін. Квитанції про доставлення будуть прикріплені до заяви та надіслані до суду.

Після надсилання документів сторонам, для відправки заяви/клопотання до суду, учаснику судового процесу необхідно виконати наступний алгоритм дій:

1) натиснути кнопку "Підписати та відправити до суду" та накласти електронний підпис;

2) перевірити зміну статусу заяви "Підписання" на статус "Відправлено", щоб пересвідчитись у тому, що заяву відправлено до суду;

3) перевірити зміну статусу заяви на "Зареєстровано", який підтверджує факт реєстрації заяви в автоматизованій системі документообігу суду.

В разі відмови в реєстрації заяви, або якщо заява не буде доставлена до автоматизованої системи документообігу суду, то відображатимуться відповідні статуси заяв: "Відмовлено в реєстрації", "Помилка обробки", які необхідно відслідковувати в "Електронному кабінеті".

При цьому, суд звертає увагу, що функціонал надсилання документів до "Електронних кабінетів" інших учасників не здійснює автоматичну відправку документів безпосередньо до суду.

Згідно п.28 Положення дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню. Аналогічні положення передбачені і в п.2.8. Інструкції.

Апеляційним судом здійснено перевірку кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та встановлено час та дату підписання документа в Електронному суді: 13:56:06 11.04.2024.

Згідно п.2.21 Інструкції документи, що надійшли через ЕС, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

Отже, вказана апеляційна скарга Житомирської міської ради була сформована в "Електронному кабінеті" 11.03.2024, однак підписана та відправлена до суду апеляційної інстанції лише 11.04.2024.

При цьому, доводи скаржника про технічний збій в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС не підтверджені належними та допустимими доказами, а є лише припущеннями скаржника.

Суд вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі №1/94"Б" не можна вважати поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними, так як залежали виключно від навиків користування Електронним кабінетом та алгоритмом дій, які користувач ЄСІТС повинен був вчинити для направлення до суду заяви (в даному випадку апеляційної скарги), яку було сформовано в "Електронному суді", тобто мали суб`єктивний характер, і не перешкоджали останньому в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.2. ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Положеннями ч.3 ст.260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч.2 ст.174 ГПК України).

Враховуючи те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а також зважаючи на те, що апелянтом не додано доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.ст. 258-259 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше пяти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.261 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року у справі №1/94"Б" - залишити без руху.

2. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки:

- звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для його поновлення;

- надати суду докази направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі про банкрутство.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.