Ухвала

від 25.04.2024 по справі 903/1343/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" квітня 2024 р. Справа № 903/1343/23

Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

на рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024

(ухвалене о 11:58 год. у м. Луцьку, повний текст складено 08.03.2024)

у справі № 903/1343/23 (суддя Шум М.С.)

за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації

до відповідачів:

1) Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області

2) Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

про визнання незаконним рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку в державну власність

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Волинської області рішенням від 27.02.2024 у справі № 903/1343/23 (з врахуванням ухвали від 25.03.2024 про виправлення описки) позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував п.29 додатку до рішення Поромівської сільської ради №17-2/14 від 29.12.2018 "Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Поромівської сільської ради" щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 0721184400:17:000:0010, площею 1, 8135 га. у комунальну власність Поромівської сільської ради. Визнав незаконним та скасував п.29 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 №3-1360/15-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність". Усунув перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0721184400:17:000:0010, площею 1, 8135 га. шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі. Усунув перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:17:000:0010, площею 1, 8135 га., що розташована за межами Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області. Усунув перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Поромівської сільської ради повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:17:000:0010, площею 1, 8135 га. Стягнув з Поромівської сільської ради на користь Волинської обласної прокуратури 6 710 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь Волинської обласної прокуратури 6 710 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 у справі № 903/1343/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду або у задоволенні позову відмовити.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 у справі № 903/1343/23 залишив без руху. Зобов`язав скаржника усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 20 130 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір". Роз`яснив скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

25.04.2024 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання, відповідно до якого заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі.

Обґрунтовуючи таке клопотання скаржник посилається на відсутність фінансування, запроваджений на території України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, військовий стан.

Колегія суддів розглядаючи вказане клопотання скаржника, бере до уваги таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Окрім того, апеляційний господарський суд акцентує, що відповідно до пункту 37 такої постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі відсутні.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, котрі викладені у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Визначаючись із строком на котрий слід встановити скаржнику для виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху, суд з огляду на дату постановлення цієї ухвали, перебіг календарних днів у квітні-травні 2024 року, необхідності надання можливості скаржнику у розумний строк виконати вимоги цієї ухвали, дійшов висновку про встановлення 02.05.2024, як кінцевої дати виконання скаржником ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №903/1343/23.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області в строк до 02.05.2024 виконати вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №903/1343/23 про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №903/1343/23, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Петухов М.Г.