Постанова

від 25.04.2024 по справі 904/323/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/323/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024р.

про повернення зустрічної позовної заяви

(суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 11.03.2024р.) у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 673617 грн 47 коп.

за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", про стягнення заборгованості в сумі 180 785 грн. 57 коп., відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/19-3 від 19.01.2022р..

04.03.2024р. Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" надати Акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ" належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у січні 2022 року за умовами двохстороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №22/01/19-3 від 19.01.2022р.. Позивач за зустрічним позовом просив поновити процесуальний строк для подання зустрічного позову. В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач за зустрічним позовом посилається на наказ АТ Дніпроазот від 25.02.2022р. №198 Про простій в АТ Дніпроазот та затвердження акту про простій у структурних підрозділах АТ ДНІПРОАЗОТ від 25.02.2022р. з 8:00год. 25.02.2022; суттєві перешкоди адміністративній діяльності персоналу, в тому числі і юридичному відділу, більшість працівників якого звільнились з підприємства після 24.02.2022р..

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024р. у справі № 904/323/24 повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства Дніпроазот до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі про зобов`язання відповідача надати позивачу належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої в січні 2022 року, за умовами двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №22/01/19-3 від 19.01.2022р..

Підставою для повернення стали ті обставини, що зустрічний позов підписано особою, на підтвердження повноважень якої не надано належних доказів.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Дніпроазот, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024р. та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про прийняття зустрічного позову АТ Дніпроазот до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Розглянути апеляційну скаргу в судовому засіданні за участю представника АТ Дніпроазот.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що при її постановленні судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які незаконно позбавляють АТ «ДНІПРОАЗОТ» права на захист своїх порушених прав та інтересів у встановленому законом порядку, що підтверджується наступним.

До зустрічного позову АТ «ДНІПРОАЗОТ» надавало документи, які, на думку Скаржника, є належним підтвердженням повноважень особи на підписання позовної заяви (копія статуту та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а повернення судом зустрічного позову порушує право АТ «ДНІПРОАЗОТ» на судовий захист шляхом подання зустрічного позову. АТ «ДНІПРОАЗОТ» наразі знаходиться в простої (копія наказу від 25.02.2022р. № 198 «Про простій в АТ «ДНІПРОАЗОТ», яким затверджено Акт про простій у структурних підрозділах АТ «ДНІПРОАЗОТ» від 25.02.2022р. (Додаток № 1 до цього наказу) з 8:00 год. 25.02.2022 р. додавалась до відзиву на позов) і позбавлене можливості безпечно та належним чином здійснювати, зокрема, і адміністративно-господарську діяльність з огляду на небезпечність перебування виробничого та адміністративного персоналу на території підприємства, яке становить джерело підвищеної небезпеки у разі ворожої атаки, та складність забезпечення оперативної роботи адміністративного персоналу в дистанційному режимі. Наведені обставини, за твердженням Скаржника, суттєво перешкоджають адміністративній діяльності персоналу АТ «ДНІПРОАЗОТ», в тому числі і юридичному відділу, більшість працівників якого звільнились з підприємства після 24.02.2022 р., що ускладнює процес оперативного оформлення всіх документів про повноваження осіб на представництво в судах та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції в ухвалі від 11.03.2024 р. належним чином не обґрунтував своє рішення в частині повноважень представника АТ «ДНІПРОАЗОТ» на підписання зустрічного позову, не врахував винятково складні обставини діяльності, в яких опинилось АТ «ДНІПРОАЗОТ» та не надав можливості додатково надати суду документи про повноваження представника, чим позбавив АТ «ДНІПРОАЗОТ» гарантованого Конституцією України права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, на думку Скаржника, суд, повертаючи зустрічний позов, порушив приписи ст. ст. 162, 180 ГПК України, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не врахував висновки Європейського суду та Верховного Суду з питань застосування наведених норм права, що призвело до незаконного та невиправданого обмеження прав АТ «ДНІПРОАЗОТ», а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/323/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024р. у справі № 904/323/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

22.03.2024р. матеріали оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі №904/323/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.

Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом першої інстанції обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", про стягнення заборгованості в сумі 180 785 грн. 57 коп., відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/19-3 від 19.01.2022р..

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Вказаною ухвалою запропоновано Відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України; докази направлення відзиву на позовну заяву на адресу позивача; докази оплати заборгованості за позовом - у разі наявності; документи, що підтверджують статус юридичної особи.

04.03.2024р. Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" надати Акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ" належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у січні 2022 року за умовами двохстороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №22/01/19-3 від 19.01.2022р.. Позивач за зустрічним позовом просив поновити процесуальний строк для подання зустрічного позову. В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач за зустрічним позовом посилається на наказ АТ Дніпроазот від 25.02.2022р. №198 Про простій в АТ Дніпроазот та затвердження акту про простій у структурних підрозділах АТ ДНІПРОАЗОТ від 25.02.2022р. з 8:00год. 25.02.2022; суттєві перешкоди адміністративній діяльності персоналу, в тому числі і юридичному відділу, більшість працівників якого звільнились з підприємства після 24.02.2022р..

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024р. у справі № 904/323/24 повернуто зустрічну позовну заяву

Повертаючи зустрічний позов, суд першої інстанції зазначив, що зустрічна позовна заява підписана представником без належних повноважень, оскільки до зустрічного позову не надані докази того, що - Похилюк Олег є членом Правління АТ «Дніпроазот» або виконує обов`язки Голови Правління на підставі наказу та за погодженням з Наглядовою радою, або представляє інтереси АТ «Дніпроазот» в суді в порядку самопредставництва.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, про повернення зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України).

Частиною 2 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу.

Таким чином, якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу без довіреності, і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім`я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, подана зустрічна позовна заява АТ «Дніпроазот» підписана заступником Голови Правління - директором з персоналу та загальних питань Похилюком Олегом. До зустрічного позову долучені копії - виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Дніпроазот» станом на 11.01.2024р.; статуту АТ «Дніпроазот».

Згідно з ч. 3 с. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Великої Палати Верховного Суду віл 02.07.2020р. у справі №9901/39/20, постанови Верховного Суду від 29.03.2023р. у справі №913/720/20, від 04.11.2023р. у справі №910/2010/19(925/364/19).

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні відомості про наявність у Похилюка Олега повноважень представляти інтереси АТ «Дніпроазот» в судах в порядку самопредставництва.

Згідно з підпунктами 9.3.1, 9.3.2, 9.3.4, 9.3.5, 9.3.6 пункту 9.3 Статуту АТ «Дніпроазот» правління є колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво та управління його поточною діяльністю. Правління діє від імені товариства та в його інтересах у межах, встановлених Статутом товариства, Положенням «Про Правління» та законодавством України. Правління складається з семи членів (в тому числі Голова Правління), які обираються Наглядовою радою товариства строком на три роки.

Роботою Правління керує Голова Правління, який обирається Наглядовою радою Товариства.

За рішенням Наглядової ради в Правлінні товариства може вводитись посада Першого Заступника Голови Правління. У разі введення такої посади, Перший Заступник Голови Правління виконує обов`язки Голови Правління під час його відсутності на підприємстві.

У разі одночасної тимчасової відсутності на підприємстві Голови Правління та Першого Заступника Голови Правління, обов`язки Голови Правління виконує призначений відповідним наказом по товариству і за погодженням із Наглядовою радою його заступник.

Якщо за рішенням Наглядової ради обрано особу, яка тимчасово здійснює повноваження Голови Правління, така особа користується всіма повноваженнями, що надані Голові Правління товариства.

Голова Правління виконує функції, покладені на нього як на керівника товариства згідно до законодавства України та укладеного з ним контракту.

Голова Правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності діяти від імені товариства, відповідно до рішень Правління, в тому числі представляти товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, державними та іншими органами і організаціями, у суді, господарському і третейському суді, в інших судових установах.

Підпунктом 9.3.11 пункту 9.3 Статуту АТ «Дніпроазот» передбачено, що для здійснення самопредставництва товариства як юридичної особи будь-який член Правління товариства або інший працівник товариства на підставі наказу та довіреності, виданих Головою Правління або виконуючим обов`язки Голови Правління, може бути уповноважений брати участь у судовому процесі (у справі), представляти товариство у місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної інстанції, вищих спеціалізованих судах, Верховному Суді, третейському суді (арбітражі), міжнародному комерційному арбітражі з усіма правами, що надані стороні (позивачу, відповідачу), третій особі чи іншому учаснику судового процесу законодавством, що визначає порядок здійснення судочинства.

До зустрічного позову не надані докази того, що - Похилюк Олег є членом Правління АТ «Дніпроазот» або виконує обов`язки Голови Правління на підставі наказу та за погодженням з Наглядовою радою, або представляє інтереси АТ «Дніпроазот» в суді в порядку самопредставництва.

Таким чином, за відсутності доказів повноважень особи, яка підписала зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, правомірно повернув зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.

Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції вимог ст. 174 ГПК України, а саме те, що, на його думку, зустрічну позовну заяву необхідно було залишити без руху, для надання можливості надати суду документи про повноваження додатково, судова колегія також вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, така процесуальна дія як залишення позовної заяви без руху пов`язана безпосередньо з недодержанням вимог, зокрема ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, якою визначені загальні вимоги та реквізити позовної заяви.

Водночас, приписи п. 1 ч. 5 ст. 174 ПК України є імперативними та зобов`язують суд у випадку встановлення обставин подання особою, яка не має процесуальної дієздатності, відсутності підпису або підписання особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, саме повертати її без розгляду, а не залишати без руху.

Тому викладені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції вимог ст. 174 ГПК України колегія суддів вважає безпідставними.

В п. 3.6 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022р. у справі № 910/9150/21 викладено такі правові висновки щодо чіткого розмежування норм процесуального права, а саме положень ч. 1 і п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України:

"Частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи".

Враховуючи на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, наведений правовий висновок Верховного Суду, колегія суддів відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви.

Схожого висновку про наявність передбаченої п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, підстави для повернення позовної заяви в зв`язку з недолученням до неї документів на представництво інтересів заявника дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 05.08.2019р. у справі № 910/17650/18 (див. П. 56 зазначеної постанови) та від 17.06.2021р. у справі № 904/2404/18 (п. 3.31 вказаної постанови), в ході перегляду ухвал в яких якої виникли подібні процесуальні правовідносини.

З мотивів, наведених у п.п. 17 і 18 цієї постанови, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що: 1) з урахуванням неподання представником Товариства оформленого відповідно до положень процесуального закону документа, який би підтверджував повноваження представника, в суду не було підстав залишати зустрічну позовну заяву без руху, оскільки ч. 5 ст. 174 ГПК України є імперативною спеціальною нормою та передбачає конкретні випадки повернення позову без залишення такого без руху і не допускає альтернативних процесуальних заходів для суду; 2) процесуальний закон щодо повернення позовної заяви з тих підстав, з яких її було повернуто оскаржуваною ухвалою, не є диспозитивним і не надає суду можливості вчинити в цьому випадку будь-яку іншу процесуальну дію, крім повернення позову.

Крім того, судова колегія наголошує на тому, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку. Проте, право особи подати зустрічний позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи Скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної у справі ухвали, оскільки вони суперечать положенням процесуального законодавства та не спростовують висновків місцевого суду.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що підстав для скасування оскарженої ухвали не вбачається.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р.). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку місцевого господарського суду про повернення позову.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ"(скаржника).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024р. у справі № 904/323/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В.Чус

Суддя О.Г.Іванов