Постанова

від 25.04.2024 по справі 908/3303/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3303/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення сторін) матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 (повний текст рішення складено 01.01.2024, суддя Азізбекян Т.А.) у справі №908/3303/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік», м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», м. Київ

про стягнення збитків у сумі 220 443,57 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на свою користь завданих внаслідок ДТП збитків у сумі 220 443,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після встановлення винної у вчиненні ДТП особи та набрання постанови про адміністративне правопорушення законної сили, ТОВ «Фаворит Логістік» набуло підстав для звернення до страхової компанії правопорушника з метою отримання страхового відшкодування, втім у виплаті страхового відшкодування було неправомірно відмовлено.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 у даній справі позов задоволено; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» матеріальні збитки в сумі 220 443 грн 57 коп. та 3 306 грн 65 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог. Судом встановлено, що ТОВ «Фаворит Логістік» після визначення винної у вчиненні ДТП особи та набрання постанови про адміністративне правопорушення законної сили набуло підстав для звернення до страхової компанії правопорушника з метою отримання страхового відшкодування. Позивач одразу після встановлення вини у діях водія ОСОБА_1 та набрання постановою Запорізького апеляційного суду законної сили звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. В заяві про здійснення страхового відшкодування зазначалось про розгляд справи про адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції, надавалась копія постанови Запорізького апеляційного суду на підтвердження розгляду справи та встановлення вини ОСОБА_1 лише 08.09.2022, що спростовує твердження відповідача про пропуск строку на подання заяви про страхове відшкодування.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-з моменту ДТП до моменту звернення потерпілої особи до страховика винуватця ДТП пройшло більше одного року, як і з моменту закриття кримінального провадження №12021082050000775 постановою слідчого від 27.07.2021;

-право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець згідно п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує річним строком з моменту скоєння ДТП;

-річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає;

-позивачем не надано доказів, що річний строк, встановлений у ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було ним пропущено з незалежних причин та що такі причини були поважними;

-судом допущено неправильне застосування норм матеріального права;

-відповідач правомірно відмовив у здійсненні страхового відшкодування внаслідок пропущення позивачем однорічного строку для подання заяви про страхове відшкодування;

-згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перебіг строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішення законної сили в цивільній, господарській або кримінальній справі, тому суд першої інстанції помилково послався на розгляд справи №336/6862/21 в порядку адміністративного судочинства.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3303/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3303/23.

05.02.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 у справі №908/3303/23; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

01.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 у справі №908/3303/23 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-страховиком не було вжито жодних заходів щодо направлення відповідних запитів для отримання відомостей, необхідних для своєчасного (на думку страховика) здійснення страхового відшкодування;

-позивачем в заяві про здійснення страхового відшкодування зазначалось про розгляд справи про адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції, надавалась копія постанови Запорізького апеляційного суду на підтвердження розгляду справи та встановлення вини ОСОБА_1 лише 08.09.2022, що спростовує твердження відповідача про пропуск строку на подання заяви про страхове відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2021 на автодорозі Харків - Сімферополь (поблизу м. Запоріжжя) сталась ДТП за участю автомобіля МАN ТGХ 21.440 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом Wielton (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керування водія ОСОБА_1 та автомобіля МАN ТGХ 26.400 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) з причепом Кrоnе АZ (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) під керуванням водія ОСОБА_2 .

З метою визначення вартості завданих збитків КТЗ, ТОВ «Фаворит Логістік» звернулось до судового експерта ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експертного транспортно - товарознавчого дослідження по визначенню вартості збитку, завданого КТЗ №94 від 06.01.2022, складеного судовим експертом Шаховим О.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки МАN ТGХ 26.400 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) у результаті пошкодження останнього в ДТП 20.05.2022 складає 1 573 990 грн 00 коп.

Відповідно до висновку експертного транспортно - товарознавчого дослідження по визначенню вартості збитку, завданого КТЗ №96 від 06.01.2022, складеного судовим експертом Шаховим О.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Кronе АZ (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) у результаті пошкодження останнього в ДТП 20.05.2022 складає 90 443 грн 57 коп.

За наслідками ДТП від 20.05.2021 слідчим було розпочато кримінальне провадження. Під час здійснення слідчих дій ОСОБА_1 своєї вини не визнавав. Після проведення слідчих дій (допиту осіб, відтворення подій за участю учасників, проведення відповідних експертиз), постановою слідчого ВРЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 27.07.2021 було прийнято рішення про закриття кримінального провадження, направлено матеріали до УПП в Запорізькій області з метою визначення винної особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Працівниками УПП в Запорізькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення по відношенню до водія ОСОБА_1 та направлено до суду з метою його розгляду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя №336/6862/21 від 13.01.2022 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного ДТП, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08.09.2022 у цій справі апеляційну скаргу адвоката Пархоменко Д.В., поданої в інтересах водія ОСОБА_1 , залишено без задоволення; постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження в справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, залишено без змін.

Цивільно-правова відповідальності власника транспортного засобу та причепу відповідно до полісів ОСЦПВВНТЗ №200781511 та №202339936 застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Після отримання повного тексту постанови Запорізького апеляційного суду (наприкінці жовтня 2022 року) про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП, ТОВ «Фаворит Логістік» звернулось до страхової компанії «Альфа-Гарант» з метою отримання відшкодування завданої шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП майну ТОВ «Фаворит Логістік» працівником ТОВ «Орій», водієм ОСОБА_1 відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Листом №12/3496 від 27.12.2022 страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомила ТОВ «Фаворит Логістік» про вирішення питання щодо виплати протягом 90 днів з дня отримання заяви про виплату, до 20.02.2023.

У зв`язку з неотримання у вказані строки листа щодо задоволення або залишення без задоволення заяви про здійснення страхової виплати, ТОВ «Фаворит Логістік» направлено запит на адресу СК «Альфа-Гарант».

СК «Альфа-Гарант» листом №12/38 від 04.01.2023 повідомило ТОВ «Фаворит Логістік» про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за наслідками ДТП у зв`язку з неподанням заяви про страхове відшкодування протягом одного року відповідно до ст. 37 п. 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Викладене стало підставою для звернення з цим позовом до суду про відшкодування збитків у сумі 220 443,57 грн, з яких 90 443,57 грн вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля марки Кronе АZ (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), 130 000,00 грн - вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля марки МАN ТGХ 26.400 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) в межах страхової суми згідно полісів обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200781511, №202339936.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) підставою для відмови страховиком (страховою компанією) у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання потерпілою особою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1статті 331 Закону).

Відтак, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104гс18)).

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19).

Підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат.

Разом з тим, ані Закон, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову.

Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування.

Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми.

З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) у постанові №147/66/17 від 14.12.2021 дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Під час розгляду справи №908/3303/23 судом встановлено, що позивач з позовом до страховика (страхової компанії) звернувся поза межами річного строку з моменту вчинення ДТП, як і з заявою про виплату страхового відшкодування, яка була подана відповідачу 21.11.2022. Звертаючись до суду, позивач не посилається на те, що незвернення до страховика (страхової компанії) було обумовлене обставинами, які не залежали від його дій, та ним було здійснено розумних, необхідних та достатніх заходів щодо такого відшкодування. Позивач посилається на те, що набув підстав для звернення до страхової компанії з метою отримання страхового відшкодування після встановлення винної особи у вчиненні ДТП та набрання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя законної сили, тобто після 08.09.2022.

Разом з тим, згідно ст. 35 Закону ( в редакції станом на 20.05.2021) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

35.2. До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021082050000775 від 21.05.2021 відносно водія ОСОБА_1 було закрито постановою слідчого 27.07.2021, тобто тривало два місяці, а зава про страхове відшкодування позивачем була подана 21.11.2022, тобто через 16 місяців після закриття кримінального провадження.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону не передбачено підстав для припинення перебігу строку до розгляду адміністративної справи. Позивачем не доведено, яким чином відсутність постанови суду в адміністративній справи з урахуванням положень ст. 35 Закону завадила йому вчасно звернутися до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що річний строк, встановлений у ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», був ним пропущений з незалежних від нього причин та що такі причини були поважними.

З огляду на викладене підстави для задоволення позову відсутні, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційній інстанції, рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 у справі №908/3303/23 ухвалене з порушенням норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 у справі №908/3303/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 у справі №908/3303/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 4 959,98 грн, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв