Рішення

від 24.04.2024 по справі 528/176/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/176/24

Провадження № 2/528/191/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2024 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку загального спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a>, Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувсь до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 23.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною зареєстрований в реєстрі за №3348 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19 904 грн. Крім того, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу Відділу освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області, від приватного виконавця Малкової М.В. надійшов лист з Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.03.2021 року ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною за реєстровим №3348 від 23.02.2021 року про стягнення з позивача, Боржника ОСОБА_1 , коштів у розмірі 19904,00 грн. Зі змісту Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вбачається, що ТОВ «ФІНФОРС» за виконавчим написом нотаріуса стягує з позивача заборгованість в сумі 19904,00 грн. Разом з тим, в постанові приватного виконавця не вказано за яким кредитних договором позивач має такі фінансові зобов`язання перед вказаним вище кредитором.

Вказує, що заборгованість зазначену в постанові приватного виконавця, яка визначена у виконавчому написі нотаріуса, позивач не визнає, оскільки будь-яких договірних відносин з ТОВ «ФІНФОРС» у нього не було.

З огляду на вказане вважає, що виконавчий напис №3348, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 23.02.2021 року є протиправним, незаконним, та таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

08 березня 2024 року відділом ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, на запит суду щодо доступу до персональних даних, надано відомості про те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.33).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.02.2024 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню НОМЕР_4, відкритому на підставі виконавчого напису №3348 від 23.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 19 904,00 грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> до прийняття судом рішення по суті за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a>, Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. (а.с.24-29).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 11.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження за вищевказаною позовною заявою без виклику сторін і призначено судове засідання на 08.04.2024 року о 10 год. 00 хв. з повідомленням та викликом сторін. Встановлено відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано від ТОВ «Фінфорс» (юридична адреса: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, корпус 2, офіс 9) оригінали або належним чином завірені копії наступних документів: виконавчий напис № 3348 від 23.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. за заявою стягувача ТОВ «Фінфорс» про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 19904 грн.; заяву про примусове виконання рішення від представника ТОВ «Фінфорс»; довіреність на представника ТОВ «Фінфорс» щодо звернення останнього до приватного нотаріуса та приватного виконавця від імені ТОВ «Фінфорс»; від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14, засоби зв`язку: тел: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) належним чином завірені копії документів виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. зареєстрованого в реєстрі за № 3348 від 23.02.2021 року за заявою стягувача ТОВ «Фінфорс» про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 19904 грн. (а.с.34-37).

01.04.2024 року до суду на виконання ухвали суду від 11.03.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. надано копію матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_4. (а.с.51-80).

14.11.2023 року в судове засідання позивач та її представник адвокат Чумарний А.І. не з`явилися, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представником позивача через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, з якої вбачається, що позивач наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву не подавав. Від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.

Третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. в судове засідання не з`явилася, судову кореспонденцію не отримує, конверти повертаються з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. в судове засідання не з`явилася, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Від неї не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.

Представник третьої особи: Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради в судове засідання не з`явився, він належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із наданих приватним виконавцем Малковою М.В. матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_4 вбачається, що 23.01.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 3348, за яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> заборгованість за Кредитним договором №740745-А від 19.12.2019 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779. Загальна сума, що підлягає стягненню - 19 904,00 грн. (а.с.62,63).

24.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> звернулось до приватного виконавця Малкової М.В. із заявою про примусове виконання рішення, а саме відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. за № 3348 від 23.01.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 19 904,00 грн. (а.с.52,53).

До матеріалів заяви про примусове виконання рішення від 24.02.2021 року додано договір про споживчий кредит №740745-А від 19.12.2019 про надання коштів у кредит на умовах споживчого кредиту між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 . З наданої копії кредитного договору вбачається, що він нотаріально не посвідчений. (а.с.54-61).

03.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В., на підставі виконавчого напису №3348 від 23.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> заборгованості у розмірі 19 904,00 грн. (а.с.65,66).

16.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В., винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., за реєстровим №3348 від 23.02.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 19 904,00 грн. (а.с.74,75).

05.01.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В., винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., за реєстровим №3348 від 23.02.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 19 904,00 грн. (а.с.77,78).

06.03.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В., винесено постанову про зупинення виконавчих дій ВП НОМЕР_4, на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області №528/176/24 від 27.02.2024 про забезпечення позову ОСОБА_1 , до вирішення питання по суті. (а.с.80).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.

Положення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила і умови вчинення виконавчого напису містяться у пунктах 1,3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

При цьому, 26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, відповідно до пункту 2 Переліку документів № 1172 (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів») для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений заборгованості.

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.

Таким чином, на час вчинення оспорюваного виконавчого напису - 23.02.2021, редакція Переліку вже не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору.

В той же час, з огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення пункту 1 Переліку № 1172, який регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, на час вчинення оспорюваного виконавчого напису редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Укладений 19.12.2019 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №740745-А, не є нотаріально посвідченим, що у розумінні п. 1 Переліку № 1172 не є документом, який може бути подано стягувачем нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості боржника, за яким може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, вчиняючи 23.02.2021 року виконавчий напис №3348 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> заборгованості в розмірі 19 904,00 грн., приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахував тієї обставини, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні, а тому, повинен був відмовити відповідачу у вчиненні виконавчого напису на підставі норм Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Таким чином, оскільки пункт 1 зазначеного Переліку стосується лише нотаріально посвідчених договорів, а такого між позивачем та кредитною установою не було укладено, то були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису.

При цьому, слід звернути особливу увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження №12-5гс21): «Оскільки, у судовому порядку постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Укладений між первісним кредитором та позивачем кредитний договір, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

При цьому, в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 визначено наступну правову позицію: «95. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Таким чином, з огляду на викладене, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису, адже нотаріус позбавлений можливості вчиняти такі написи щодо правочину, який не був нотаріально посвідчений, що є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, відтак, й сума заборгованості, що яка стягнута за виконавчим написом, не може вважатися безспірною.

Крім того, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

При цьому, відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому, судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.З урахуванням вищезазначеного, на підтвердження факту безспірності заборгованості відповідач мав би надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, меморіальні ордера, виписки та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнанні їх.

Встановлення наявності безспірної заборгованості, як того вимагає ст. 88 Закону України «Про нотаріат», можливе лише за наявності достовірної та повної інформації щодо суми заборгованості боржника та безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, що виключає можливість спору з його сторони як того вимагають ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року №296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

В той же час нотаріус не переконався, що борг є безспірним, отже, вказану у виконавчому написі заборгованість не можна вважати безспірною.

Вищевикладені факти порушують рівність кредитора та боржника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним чином позицію сторони стягувача, на шкоду законним інтересам боржника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 05.07.2017 у справі №6-887цс17, з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначене вище узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року, справа № 6-887цс 17 та у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018, справа № 61-154св18, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Крім цього, Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, оскільки, на момент вчинення нотаріальної дії у нотаріуса не було належних доказів безспірності заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, їх задоволення та вважає за необхідне визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду та заяви про забезпечення позову у сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a>, Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 23.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною зареєстрований в реєстрі за № 3348 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19 904 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a>, код ЄДРПОУ 41717584, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 27.02.2024 року, шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню НОМЕР_4, відкритому на підставі виконавчого напису №3348 від 23.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 19 904,00 грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> до прийняття судом рішення по суті за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a>, Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 29.04.2024 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a>, код ЄДРПОУ 41717584, (місцезнаходження: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, корп. 2, оф. 9).

Третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф.14).

Третя особа: Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради, код ЄДРПОУ 41844913, (місцезнаходження: 37400, м. Гребінка, пров. Олексія Припутня, 1).

Повний текст рішення складено 25.04.2024.

Суддя М. О. Вітківський