Ухвала

від 25.04.2024 по справі 712/3249/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

712/3249/24

2/712/1648/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «УСГ», Дочірнє підприємство «ЧАРЗ-АВТО», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2024 року, головуючим у справі визначено суддю Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А.

16 квітня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя № 1049/0/15-24 від 09 квітня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Борєйко О.М.

17 квітня 2024 року матеріали цивільної справи № 712/3249/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «УСГ», Дочірнє підприємство «ЧАРЗ-АВТО», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, передані судді Борєйко О.М.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 встановлено, що вона подана до суду без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію посвідчення учасника бойових дій, згідно якого позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 600/1927/23, правові засади справляння судового збору платниками, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону № 3551-XII».

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/70/20 від 06 травня 2020 року зробила висновок, що судовий збір не стягується з учасників бойових дій тільки у разі, якщо вони звертаються за захистом своїх порушених прав, які пов`язані із ветеранським статусом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення скаржника як учасника бойових дій від сплати судового збору в цій справі, суд виходить з того, що предметом спору цієї справи є відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок механічного пошкодження автомобіля позивача в результаті дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась за участю транспортного засобу від керуванням відповідача.

Таким чином, вимоги скаржника не пов`язані з порушенням права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, а також з виконанням військового обов`язку, та під час виконання службових обов`язків, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3 028 гривень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за звернення до суду з позовною вимогою майнового характеру в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 186, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «УСГ», Дочірнє підприємство «ЧАРЗ-АВТО», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Борєйко