Рішення

від 25.04.2024 по справі 753/699/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/699/24

провадження № 2/753/3072/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

у грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» (далі - позивач, ТОВ «РАДА 2») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 436,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , та отримує послуги з постачання централізованого опалення та гарячої води. Проте, у період з 1 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2023 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 9 804,92 грн., інфляція - 365,84 грн. та 3% річних - 265,94 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату судового збору.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до довідки з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/ КМДА» відповідач значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачу направлялася ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є управителем будинку АДРЕСА_2 та надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 46).

Між позивачем та уповноваженою особою співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 14 вересня 2020 року, відповідно до якого ТОВ «РАДА 2» є управителем будинку за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 13-17).

Предметом договору є забезпечення ТОВ «РАДА 2» надання послуг з управління будинком за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласниками - своєчасна оплата цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Між позивачем та ОСОБА_1 31 липня 2015 року було укладено договір № УЖ/Р2-21/31/07/15 про надання житлово-комунальних послуг та договір № К/Р2-22/31/07/15 про надання послуг (а.с. 7-12).

Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за вищевказаною адресою.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» № 21-89-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг за нею утворилась заборгованість в розмірі 9 804,92 грн. (а.с. 5).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Виходячи з наведеного та відповідно до розрахунку з відповідача підлягає стягненню заборгованість, що складає 9 804,92 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційної складову боргу у розмірі 365,84 грн., 3 % річних у розмірі 265,94 грн. суд дійшов висновку про відмову в їх задоволені, з наступних підстав.

Згідно розрахунками, наданими позивачем, за несвоєчасне внесення відповідачем плати за житлово-комунальні послуги за період з 22 грудня 2022 року по 17 жовтня 2023 року нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 365,84 грн., 3 % річних у розмірі 265,94 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції чинній на період до 29.12.2023) в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь позивача інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені, нарахованих у період дії в Україні воєнного стану, а саме в період з 22 грудня 2022 року по 17 жовтня 2023 року.

Отже, за таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені задоволенню не підлягають.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684 грн. Оскільки позов задоволений на 94 % (9804,92х100/10436,70), суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 2 522,96 грн. (2684х94%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3, код юридичної особи 32070519) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 9 804,92 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 522,96 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.С. Гусак