Рішення

від 25.04.2024 по справі 336/7255/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/7255/23

Провадження №: 2/336/316/2024

25.04.24

РІШЕННЯ

іменем України

25 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/7255/23 (провадження № 2/336/316/2024) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області,

про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення договору оренди землі, -

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

встановив:

24 липня 2023 року до суду звернувся представник позивача адвокат Коноваленко О.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , з позовною заявою до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення договору оренди землі, в якій просить визнати поновлений Договір оренди земля №б/н від 03.04.2015 року на умовах зазначених в доданій угоді до Договору; визнати незаконним та скасувати рішення Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 01.06.203 року №16 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023 року договору оренди землі 16/57-21-ДО від 26.01.2021 року»; стягнути з Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 всі понесені ним судові витрати пов`язані з розглядом цього позову.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03 квітня 2015 року було укладено договір оренди землі між Позивачем - ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області на земельну ділянку загальною площею 50,0 га, кадастровий номер 2323987900:02:001:0130, яка розташована на території Щасливського старостинського округу Комишуваської селищної ради Запорізької області строком на 7 років з моменту його державної реєстрації відповідно до закону та з правом його пролонгації на новий термін.

Земельна ділянка за договором надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.1. та 2.1. Договору).

У договорі оренди визначено, що по закінченню терміну договору, орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий строк, про що зобов`язаний повідомити орендодавця не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до спливу строку договору оренди землі. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладання договору оренди припиняється (п. 3.3. та 3.4. Договору).

Як зазначено в п. 12.1. Договору Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розглядається у судовому порядку.

Отже, до вказаного Договору необхідно вносити будь-які зміни в т.ч. щодо його поновлення шляхом укладання Додаткової угоди.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяження від 12.05.2015 року, індексний номер якого: 21212511, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 513664823239, номер запису про інше речове право: 9620543 вище вказаний договір було зареєстровано від 05.05.2015 року.

22.02.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо поновлення договору оренди землі № б/н від 03.04.2015 року на оренду земельної ділянки кадастровий номер якої 2323987900:02:001:0130 разом з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.01.2022 року.

Відповіді на вказану заяву відповідачем в передбачений законом термін надано не було.

Вказаний договір був пролонгований з 06.05.2022 по 05.05.2023 року включно, але вище зазначена заява (від 22.02.2022 року) розглянута не була.

Позивач направив заяву щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № б/н від 03.04.2015 року з прохання розглянути її.

Однак Комишуваською селищною радою Запорізького району Запорізької області було ухвалено рішення № 16 від 01.06.2023 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023 року договору оренди землі 16/57-21-ДО від 26.01.2021 р.».

Вказаним рішенням відмовлено у поновленні договору оренди землі з формальних підстав, а саме нібито через пропущення строку на подання вказаної заяви.

Прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач належно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, в установлений договором строк повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, надав проект додаткової угоди, продовжує користуватись орендованою виділеною земельною ділянкою, а Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області лист-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору на той самий строк на тих самих умовах не направила.

В позовній заяві позивач просив скасувати рішення органу місцевого самоврядування та поновити договір оренди землі.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

04 вересня 2023 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву з доказами, що підтверджують його позицію по справі, та доказами, направлення іншим учасникам справи. Вказана заява по суті подана до суду через систему «Електронний суд» та в паперовому вигляді.

Відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити в їх задоволенні. Представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що з 16 липня 2020 року існують дві нові процедури: поновлення договорів оренди землі (ст. 126-1 ЗК України) та переважне право орендаря на укладення договору оренди землі (ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Пунктом 15.1. договору оренди землі від 03.04.2015р. передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону. Договір оренди землі від 03.04.2015р. було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 05.05.2015р.

Виходячи з цього, строк дії Договору оренди землі від 03.04.2015р. повинен був закінчитися 05.05.2022р.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022р., Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнено пунктом 27 такого змісту: «27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності...».

Отже, договір оренди землі від 03.04.2015р., строк дії якого повинен був закінчитися 05.05.2022р., був автоматично поновлений на один рік - до 05.05.2023р. без волевиявлення сторін і діяв до зазначеної дати.

Позивач оминає питання з якого періоду треба поновити договір та на підставі якої додаткової угоди, тому що, їх було 2: заява від 22.02.2022р. з додатковою угодою до неї від 2022 року і заява від 28.04.2023р. з додатковою угодою до неї від 2023 року. Ці додаткові угоди відрізнялися датою укладання та строком дії.

Представник відповідача вважає позов не обґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

25 вересня 2023 року представник позивача подав відповідь на відзив з доказами, направлення іншим учасникам справи, в якій останній не погоджується з доводами представника відповідача та просить задовольнити позовні вимоги з підстав наведених у позові.

18 січня 2024 року представник позивача подав до суду через систему «Електронний суд» уточнену позовну заяву, в якій уточнив позовні вимоги та просив: - визнати поновленим договір оренди землі № б/н від 03 квітня 2015 року на умовах зазначених в доданій додатковій угоді до Договору, а саме: «1. Поновити договір оренди землі № б/н від 03 квітня 2015 року на новий термін на наступні 7 (сім) років та встановити строк дії Договору - до 05 травня 2029 року; - внести зміни до договору; - визнати незаконним та скасувати рішення Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 01 червня 2023 року № 16 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023 р. договору оренди землі 16/57-21-ДО від 26.01.2021 р.» та стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені ним судові витрати пов`язані з розглядом цього позову.

19 лютого 2024 року представник відповідача подав до суду через систему «Електронний суд» письмові пояснення з приводу уточненої позовної заяви, уточнені позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволені, надав докази направлення іншій стороні.

Крім того, представник відповідача в обґрунтування своєї позиції надав додаткові докази та докази направлення іншій стороні.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2024 року закрито підготовче провадження на призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено порядок дослідження доказів: заслухати вступне слово учасників справи, дослідити письмові докази у даній справі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав наведених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх необґрунтованими.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 03 квітня 2015 року Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, в особі першого заступника начальника ОСОБА_4 , та громадянин України ОСОБА_1 уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 03 квітня 2015 року № 2/2365 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер ділянки 2323987900:02:001:0130), яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, за межами населеного пункту (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя рілля) загальною площею 50 га.

Згідно з п. 3.1 договору оренди договір укладено на 7 років.

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору сторони домовились, що після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

При поновлення договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендодавця на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється (п. 3.4 договору).

Після припинення дії договору орендар протягом 10 робочих днів повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 9.4.1 договору орендар зобов`язаний здійснити державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку протягом 14 робочих днів з дня підписання договору, та протягом 7 робочих днів, починаючи з дня державної реєстрації права оренди, надати орендодавцю 1 (один) екземпляр договору.

Орендар зобов`язаний після закінчення строку договору повернути земельну ділянку орендодавця в належному стані в порядку, встановленому договором ( п. 9.4.11 договору)

Відповідно до п. 12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 12.2).

Відповідно до п. 12.5 договору у разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Згідно з п. 15.1. договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

05 травня 2015 року державний реєстратор за заявою ОСОБА_1 здійснив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі договору оренди землі від 03 квітня 2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Строк дії договору оренди землі до 05 травня 2022 року.

ОСОБА_1 звернувся до голови Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області із заявою від 22 лютого 2022 року, в якій посилаючись на закінчення 05 травня 2022 року строку дії договору оренди, повідомив, що має намір продовжити його дію до 05 травня 2029 року (поновити договір). До цієї заяви ОСОБА_1 додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди.

24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

24 лютого 2022 року ДП «НАІС» тимчасово призупинило роботу Єдиний та Державних реєстрів, які знаходились в підпорядкуванні Міністерства юстиції України.

Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області через ситуацію, яка склалася ні в лютому 2022 року, ні в березня 2022 року не проводила сесії та не розглядала земельні питання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року N 2145-IX були внесені зміни, зокрема, в Земельний кодекс України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19 жовтня 2022 року N 2698-IX, набрав чинності 19 листопада 2022 року.

Отже, поновлення договорів оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився в період з 24 лютого 2022 року до 19 листопада 2022 року, відбувається в силу норм Земельного кодексу України та не потребує вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, коли припинення права оренди/суборенди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулося за допомогою програмних засобів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, цей факт ніяким чином на впливає на чинність права оренди/суборенди, що діє в силу норм Земельного кодексу України.

При розгляді заяви про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державний реєстратор діє відповідно до вимог законодавства у сфері державної реєстрації.

Так, відповідно до підпунктів 1 - 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Тобто в процесі розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав державний реєстратор має вчинити ряд процедурних дій з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому зберігаються відомості навіть про припинені за допомогою програмних засобів реєстру речові права, похідні від права власності.

Відтак наявність припинених програмними засобами реєстру записів про інші речові права на нерухоме майно в період з 24 лютого 2022 року по 18 листопада 2022 року (включно) буде свідчити про поновлення таких прав в силу закону, що в свою чергу буде підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права оренди/суборенди за іншими особами.

У пункті 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022 вказано, що «Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року».

Законодавець на свій розсуд може встановлювати спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства. Зазвичай вони стосуються поширення дії норм нового закону на відносини, що не були врегульовані до його прийняття або регулювалися не повною мірою.

Законодавець в пункті 27 «Перехідні положення» ЗК України передбачив спеціальний випадок поновлення договору оренди невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану; законодавець пов`язує наявність специфіки в регулюванні окремих конструкцій із наявністю правового режиму воєнного стану.

На заяву ОСОБА_1 від 22 лютого 2022 року відповідач відповіді не надавав, оскільки таке питання було врегульовано законом, то не було необхідності проводити будь-які додаткові дії.

Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області через ситуацію, яка склалася ні в лютому 2022 року, ні в березня 2022 року не проводила сесії та не розглядала земельні питання.

ОСОБА_1 звернувся до голови Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області із заявою від 28 квітня 2023 року щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яка була направлена поштою 01 травня 2023 року. До цієї заяви ОСОБА_1 додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області отримала заяву про поновлення договору оренди землі 02 травня 2023 року.

Відповідно до рішення Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 16 від 01 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви та укладенні додаткової угоди.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 Комишуваська селищна рада вказала, що заява подана з порушенням вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі». В той же час Комишуваська селищна об`єднана територіальна громада повідомила заявника, що не має наміру передавати земельну ділянку кадастровий номер 2323987900:02:001:0130 у нову оренду.

Направлено ОСОБА_1 акт приймання-передачі земельної ділянки.

Крім того, Комишуваська селищна рада прийняла рішення, що до отримання підписаного ОСОБА_1 акту прийманні-передачі, внесення відомостей до відповідного реєстру щодо припинення дії договору оренди землі від 03 квітня 2015 року заборонила використання земельної ділянки кадастровий номер 2323987900:02:001:0130. Створено комісію щодо визначення та документування стану вказаної земельної ділянки.

16 червня 2023 року державний реєстратор здійснив державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 16 від 01 червня 2023 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 357373947 від 07 грудня 2023 року.

З 2023 року позивач не користується земельною ділянкою, про що підтвердив в судовому засіданні.

Земельна ділянка іншим особам в оренду не передавалась.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); - дата укладення та строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини другої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Відповідно до рішення Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області № 16 від 01 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви та укладенні додаткової угоди.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 Комишуваська селищна рада вказала, що заява подана з порушенням вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі». В той же час Комишуваська селищна об`єднана територіальна громада повідомила заявника, що не має наміру передавати земельну ділянку кадастровий номер 2323987900:02:001:0130 у нову оренду.

Представник відповідача зазначив, що Комишуваська селищна рада на сесії розглядала і умови запропоновані позивачем, проте суттєві умови договору змінено в односторонньому порядку, зокрема щодо грошової оцінки землі в договорі від 03 квітня 2015 року грошова оцінка складає 1333157,50 грн. (п. 2.3), в проекті угоди запропонованому позивачем 1301614,71 грн., що є меншою ніж погоджено сторонами в договорі від 03 квітня 2015 року. Крім того, позивач змінює умови щодо строку дії договору, відповідальності тощо.

Позивач та представник підтвердили, що дійсно в проекті договору внесені зміни щодо грошової оцінки землі, відповідальності, розміру орендної плати тощо.

Відповідно до п. 12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 12.2).

Відповідно до п. 12.5 договору у разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

При поновлення договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендодавця на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється (п. 3.4 договору).

Суд враховує, що для укладення договору оренди землі необхідним є волевиявлення сторін.

Договір оренди землі від 03 квітня 2015 року було укладено між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, в особі першого заступника начальника ОСОБА_4 , та громадянином України ОСОБА_1

22 грудня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до наказу від 21 грудня 2018 року № 8 2298/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передала з державної до комунальної власності Комишуваської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки, серед яких була і земельна ділянка кадастровий номер 2323987900:02:001:0130.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена частиною 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення обох сторін.

При цьому у разі поновлення договору оренди землі згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Комишуваська селищна об`єднана територіальна громада повідомила ОСОБА_1 , що не має наміру передавати земельну ділянку кадастровий номер 2323987900:02:001:0130 у нову оренду.

Позивач просить визнати поновленим договір оренди землі від 03 квітня 2015 року на умовах зазначених ним в додатковій угоді, проте вказані умови не є погодженими.

Представник відповідача не погоджується зі строком дії договору (до 05 травня 2029 року), з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки та з іншими умовами договору запропонованими позивачем.

Доводи позивача щодо порушення його переважного права на укладення договору оренди землі не можуть бути взяті до уваги, оскільки реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена положеннями Закону України «Про оренду землі», відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (постанови Верховного Суду у справах № 312/265/17 від 23 січня 2019 року, № 625/166/18 від 18 квітня 2019 року, № 923/925/18 від 27 червня 2019 року).

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року у справі № 923/925/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 912/1138/19, від 10 серпня 2022 року у справі № 379/661/21 (провадження № 61-5737св22) та інших.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати, строк дії цього договору, відповідальність сторін потребують згоди сторін (частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця акцентовано, що він має право заперечити стосовно такого поновлення.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі №379/1354/18 (провадження №61-1730); від 25 березня 2020 року у справі №379/1439/18 (провадження №61-1715); від 06 квітня 2020 року у справі №378/382/18 (провадження №61-2684), від 20 серпня 2020 року у справі №325/1951/19 (провадження №61-7876), від 15 лютого 2023 року у справі №399/295/21 (провадження №61-13035).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон про оренду землі.

Суд враховує, що 16 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16 липня 2020 року), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX «Перехідні положення» Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16 липня 2020 року, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

Частина шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року зазначено таке: «Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.»

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 N 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

За частинами першою-п`ятою статті 33 Закону про оренду землі в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).

Отже, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Комишуваська селищна об`єднана територіальна громада повідомила ОСОБА_1 , що не має наміру передавати земельну ділянку кадастровий номер 2323987900:02:001:0130 у нову оренду.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін (частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

В даному випадку орендодавець у встановлений законом строк розглянув лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився із запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору.

Зокрема в заявах по суті представник відповідача звертає увагу, що позивач визнає, що договір оренди землі від 03.04.2015р. був пролонгований та діяв до 05.05.2023р. і в той же час просить поновити договір згідно позовної заяви (уточненої) з 05.05.2022р. строком на сім років та встановити строк дії - до 05.05.2029 року. У первісному ж позові позивач просив поновити договір на 7 (сім) років та встановити строк дії - до 05.05.2030 року. На сьогоднішній день позивач просить поновити договір оренди землі від 03.04.2015р. не з дати, коли він закінчив свою дію, а з дати за рік до цього - з дати коли він ще діяв (05.05.2022р.), так строк діє договору між сторонами не узгоджений.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати, строк дії цього договору, відповідальність сторін потребують згоди сторін (частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Відповідач діяв в межах своїх повноважень, а тому в задоволенні вимог позивача щодо визнання поновленим договору оренди землі від 03 квітня 2015 року на умовах визначених позивачем в додатковій угоді слід відмовити.

Вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення Комишуваської селищної ради від 01 червня 2023 року № 16 не підлягає задоволенню, з огляду на те, що відповідач у встановлений законом строк розглянув заяву ОСОБА_1 від 28 квітня 2023 року про поновлення договору оренди землі, яку отримав 02 травня 2023 року. У рішення відповідач виклав мотиви відмови.

Позивач не користується земельною ділянкою.

16 червня 2023 року державний реєстратор здійснив державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 16 від 01 червня 2023 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 357373947 від 07 грудня 2023 року.

Таким чином, суд, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення договору оренди землі.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Представник позивача: адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, адреса для листування:

АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 24912390, місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, буд.49.

Дата складання повного судового рішення 25 квітня 2024 року.

Суддя: