Ухвала

від 24.04.2024 по справі 455/999/24

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/999/24

Провадження № 2-о/455/38/2024

УХВАЛА

24 квітня 2024 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі судді Титова А.О.,

розглянувши матеріали заяви про визнання фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановлення опіки над ним, де учасниками справи є:

заявник - ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи:

1) Добромильська міська рада Самбірського району Львівської області;

2) Комунальний заклад Львівської обласної ради «Созанський психоневрологічний інтернат», -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст вимог заяви

Заявник звернувся до суду із заявою про визнання свого дядька - ОСОБА_1 , недієздатним та призначення заявника опікуном недієздатної фізичної особи.

Законодавство, що підлягає застосуванню

Частиною 3 статті 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до положень статті 2 СК України, Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання; сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком; сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Відповідно до частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України не визначають поняття близькі родичі та переліку таких осіб.

Згідно частини 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У подібних правовідносинах, які виникають між опікуном та підопічним, в тому числі який визнаний судом недієздатним, віднесено до близьких родичів лише батьків, дітей, братів, сестер, що вбачається з положень ч. 1 ст. 68 ЦК України, згідно якої опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

Конституційний суд України у рішенні № 5рп/99 від 03 червня 1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї") вирішив, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід, баба, іншими родичами є неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші.

Комплексний аналіз чинного цивільного законодавства, яке регулює виниклі питання, дає можливість стверджувати, що племінник не віднесений законом саме до близьких родичів його дядка, при цьому частиною 4 статті 2 СК України прямо вказує, що даним кодексом не регулюються взаємовідносини, що склалися, зокрема, між племінником та його дядьком.

Встановлені судом обставини, в контексті вирішуваного ухвалою питання

За викладеного, заявник - ОСОБА_2 (племінник особи, стосовно якої подана заява про визнання її недієздатною) не у розумінні Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу Україниє членом сім`ї чи близьким родичем особи, стосовно якої подана заява про визнання її недієздатною, а отже, ОСОБА_2 не належить до осіб, визначених частиною 3 статтею 296 ЦПК України, які можуть бути заявниками у справі про визнання фізичної особи недієздатною.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).

Заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пунткт 1 частини 4 статті 185 ЦПК України)

За таких обставин, заява підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим, така заява, з врахуванням положень пунтку 1 частини 4 статті 185 ЦПК України - підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 185, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву і додані до неї документи - повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Титов А.О.