Рішення

від 18.04.2024 по справі 909/1153/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1153/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк"

вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА"

вул. Південний Бульвар, 44, кв. 34, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 656 404,64 грн.

За участю:

від позивача: Матвійчук М. З.;

від відповідача ОСОБА_1 : Міщур М. Л.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 847 652,14 грн.

Представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути 656 404,64 грн заборгованості, з якої: 650 000,00 грн заборгованість за кредитом та 6 404,64 грн заборгованість за відсотками (б/н від 15.03.2024; вх. № 4558/24 від 18.03.2024).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з чим приймає її до розгляду, відповідно до зменшення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідачів.

Отже, позовними вимоги у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 656 404,64 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення зобов`язання за кредитним договором, яке забезпечено порукою, відповідачами не здійснювалось щомісячне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 11, 207, 526, 549, 550, 553, 554, 611, 626, 627, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1050, 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав наявну заборгованість перед позивачем в повному обсязі, водночас письмової заяви не подав. При цьому, зазначив, що внаслідок пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 та згодом війни спричинило неспроможність відповідачем вчасно погасити наявну заборгованість за кредитним договором, яке забезпечено порукою.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" в судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, оскільки братиме участь у засіданні Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 344/23647/23 (б/н від 17.04.2024; вх. № 6519/24 від 17.04.2024). Відзиву на позов суду не подав.

Згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи.

При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд звертає увагу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА", що: - розгляд справи в суді обмежено часовими рамками; - сторони зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов`язками, у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України; - відповідач не обмежений колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи.

Водночас, суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" в обґрунтування клопотання не наведено доводів щодо неможливості вирішення спору у даному судовому засіданні, а здійснення представником відповідача адвокатської діяльності та його участь у іншій судовій справі не може превалювати над завданнями та строками проведення судового розгляду даної справи.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1 та 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - належне повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" про дату, час та місце розгляду справи, явка якого не визнавалась судом обов`язковою; - наявність у суду всіх необхідних матеріалів (доказів) для вирішення спору по суті, тому спір вирішується у відсутності відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" за наявними матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача ОСОБА_1 , всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини вказують на те, що 20.10.2021 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НТМА" (далі - позичальник) укладено договір кредиту № CLMB2021102 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1 300 000,00 грн.

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк", а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк", при цьому ідентифікаційний код 23494714 залишився той самий що і раніше.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між кредитором та ОСОБА_1 укладено договір поруки № CLMB2021102/1 від 20.10.2021 (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки ОСОБА_1 (далі - поручитель) поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НТМА" (далі - боржник) зобов`язання, що виникло на підставі додаткового договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № CLMB2021102 до договору на комплексне банківське обслуговування № 39098111 від 02.10.2019 укладеного між банком та боржником 20.10.2021 з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені в майбутньому.

Згідно з п. 3.1. договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. Передбачена пунктом 3.1. договору поруки відповідальність поручителя у випадку якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та/або чинним законодавством України строки, зазначених у п. 1.1. цього договору (п. 3.2. договору поруки).

Отже, у зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку по сплаті кредиту, у кредитора виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок поручителя.

Пунктом 5.1. договору поруки визначено, що поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов`язками боржника за ним, порука надана без мети отримання поручителем прибутку.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється через 3 (три) роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов`язань боржника за основним договором (п. 5.2. договору поруки).

Банком вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення засобами поштового зв`язку на адреси позичальника (боржника) та поручителя вимоги про усунення порушень вих. № 1/22 від 22.08.2023 надавши можливість протягом 30 календарних днів добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором. Докази направлення вимог містяться в матеріалах справи.

Однак, у визначений позивачем строк вимоги не виконані, заборгованість відповідачами добровільно не сплачена, у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 656 404,64 грн з якої: 650 000,00 грн заборгованість за кредитом та 6 404,64 грн заборгованість за відсотками.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "НТМА" кредитні кошти в сумі 1 300 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника.

Виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника відкритих в рамках кредитного договору, відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором (позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18).

Таким чином, кредитор (банк) виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі, строки та на умовах передбачених кредитним договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

За встановлених судом обставин, за договором поруки № CLMB2021102/1 від 20.10.2021, що укладений між банком (кредитором) та ОСОБА_1 (поручителем), ОСОБА_1 надав поруку по виконанню зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "НТМА", що виникли на підставі кредитного договору № CLMB2021102 від 20.10.2021.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до умов договору поруки та чинного законодавства України, разом з Товариством з обмеженою відповідальністю "НТМА" несе солідарну відповідальність перед Акціонерним товариством "Сенс Банк" за невиконання кредитного договору № CLMB2021102 від 20.10.2021.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 наявну заборгованість перед позивачем визнав у повному обсязі, водночас письмової заяви не подав.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "НТМА" доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 656 404,64 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 12 714,79 грн (меморіальний ордер № 75449191 від 05.12.2023). Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 9 845,08 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідачів в рівних частинах.

З огляду на зменшення розміру позовних вимог судовий збір в сумі 2 868,71 грн підлягає поверненню позивачу за його клопотанням.

Керуючись ст. 2, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 656 404,64 грн задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" (вул. Південний Бульвар, 44, кв. 34, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 39098111) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 23494714) заборгованість за кредитним договором в сумі 656 404,64 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 650 000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 6 404,64 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТМА" (вул. Південний Бульвар, 44, кв. 34, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 39098111) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 23494714) 4 923,04 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 23494714) 4 923,04 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.04.2024.

Суддя С. М. Кобецька