Ухвала

від 22.04.2024 по справі 910/2552/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.04.2024Справа № 910/2552/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , PHОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КУБ" (03035, м. Київ. вул. Митрополита В.Липківського, 45, ідентифікаційний код 32999754)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г, ідентифікаційний код 30370711)

2) Приватне акціонерне товариство "Меблева фабрика імені В.Боженка" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86, ідентифікаційний код 00274708)

про визнання права власності осіб на цінні папери,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Стеценко Т.М.

Від відповідача: не з`явився

Від третіх осіб: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КУБ" про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1 083 766 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика імені В.Боженка", (ідентифікаційний код 00274708), міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000109904.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/2552/24 здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" та Приватне акціонерне товариство "Меблева фабрика імені В.Боженка", призначено підготовче засідання на 01.04.2024.

26.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи 1 та 28.03.2024 від третьої особи 2 засобами поштового зв`язку надійшли письмові пояснення по суті спору, які залучено до матеріалів справи.

У засідання суду 01.04.2024 з`явився представник позивача, повідомив, що наразі не ознайомлений з письмовими поясненнями, які надійшли від третіх осіб та має намір ознайомитися з матеріалами справи.

Відповідач та треті особи участь своїх представників у засідання суду 01.04.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 відкладено підготовче засідання на 22.04.2024.

02.04.2024 від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зміну предмету позову.

У засіданні суду 22.04.2024 представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, просив прийняти її до розгляду.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КУБ" про:

- визнання за ОСОБА_1 право власності на 1 083 766 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика імені В.Боженка", (ідентифікаційний код 00274708), міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 .

У заяві про зміну предмета позову позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 (PHОКПП - 2247809474) право власності на 1 083 766 (один мільйон вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят шість) шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Меблева фабрика імені В.Боженка», (ідентифікаційний код 00274708), міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 , які знаходяться на рахунку в депозитарній установі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КУБ» (ідентифікаційний код 32999754).

Таким чином, зі змісту заяви про зміну предмета позову вбачається, що позивач уточнив позовні вимоги, викладені у позовній заяві, щодо місцезнаходження простих іменних акцій, зокрема, визнати за ОСОБА_1 (PHОКПП - 2247809474) право власності на 1 083 766 (один мільйон вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят шість) шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Меблева фабрика імені В.Боженка», (ідентифікаційний код 00274708), міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 , які знаходяться на рахунку в депозитарній установі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КУБ» (ідентифікаційний код 32999754).

Позивач, подавши до суду заяву про зміну предмета позову, визначив такі свої процесуальні дії саме як зміну предмета позову, а не збільшення позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Отже, як вбачається, первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову.

Суд доходить висновку про те, що позивач лише доповнив позов новими обставинами при збереженні первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.

Враховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, судом встановлено, що оскільки позивач залишив первісні основні підстави позову незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову, суд приймає заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову до розгляду.

Також представник позивача у засіданні суду 22.04.2024 підтримав клопотання про витребування доказів, яке було подано разом із позовною заявою, просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає таке.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи наведене та той факт, що дана інформація та документи від Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" та Державної установи "АГЕНТСТВО З РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ" є необхідними для повного з`ясування всіх обставин справи, адже однією із ключових обставин, що мають бути з`ясовані, - необхідність підтвердження що саме відповідач є останньою депозитарною установою на рахунках в якого обліковувались прості іменні акції Товариства в кількості 1 436 938 штук, з яких 1 083 766 шт. належать позивачу, що в ПАТ «НДУ» обліковуються відомості по всім депозитарним установам, а також що саме ПАТ «НДУ» на підставі отриманих від депозитарних установ формує переліки акціонерів емітентів, в ДУ «Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України» міститься інформація про осіб, що володіють 5 відсотків та більше акцій емітентів (на підставі відомостей, які подаються самим емітентом), суд задовольняє клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі.

Відповідач та треті особи участь своїх представників у засідання суду 22.04.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Положеннями статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також в інших випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних достатніх та допустимих доказів для закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про необхідність відкласти підготовче засідання у справі.

Керуючись статтями 2, 46, 81, 119, 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 20.05.24 о 11:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 9.

2. Витребувати у строк до 14.05.2024 у Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (04107, місто Київ, вулиця Тропініна, будинок 7Г, ідентифікаційний код 30370711) відомості/інформацію щодо наступного:

- чи обліковується на рахунку депозитарної установи ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КУБ" - 1 436 938 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика імені В.Боженка", ідентифікаційний код 00274708, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000109904 - станом на 31.03.2021;

- всю іншу наявну інформацію щодо емітента - Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика імені В.Боженка", ідентифікаційний код 00274708, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000109904, у тому числі про акціонерів - станом на 31.03.2021;

- останній сформований перелік акціонерів Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика імені В.Боженка", ідентифікаційний код 00274708, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000109904;

3. Витребувати у строк до 14.05.2024 у Державної установи «АГЕНТСТВО З РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, офіс 1206, ідентифікаційний код 21676262):

- відомості/інформацію про осіб, що володіють п`ятьма відсотками та більше акцій Приватного акціонерного товариства «Меблева фабрикат імені В.Боженка», ідентифікаційний код 00274708, міжнародний іде фікційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 - станом на 31.03.2021.

4. Викликати для участі у підготовчому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

5. Попередити Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" та Державну установу «АГЕНТСТВО З РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ», що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 ГПК України.

6. Нагадати, що сторони відповідно статті 192 ГПК України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

7. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються через відділ діловодства та документообігу суду за умови їх оформлення належним чином (кожна сторінка має бути належним чином засвідчена, документи прошиті та подане клопотання про приєднання зазначених документів до матеріалів справи).

8. Звернути увагу учасників судового процесу, що інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

9. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дана ухвала набирає чинності з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Дата підписання ухвали 24.04.2024

Суддя І.О. Андреїшина