Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/1394/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/1394/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/1394/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтрейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профелектромонтаж України»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

05 лютого 2024 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтрейд» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 29.01.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профелектромонтаж України» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 1411/2022 від 14.11.2022 року у розмірі 569 182,30 грн., з них: попередньої оплати - 396 900,00 грн. (триста дев`яносто шість тисяч дев`ятсот гривень), пені - 99 496,85 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 85 копійок), штрафу - 39 690,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень), інфляційних нарахувань - 20 177,62 грн. (двадцять тисяч сто сімдесят сім гривень 62 копійки), 3% річних - 12 917,83 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 83 копійок) та за договором поставки № 1711/2022 від 17.11.2022 року у розмірі 752 181,45 грн., з них: попередньої оплати - 423 650,25 грн. (чотириста двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят гривень 25 копійок), пені - 212 405,47 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень 47 копійок), штрафу - 84 730,05 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять гривень 05 копійок), інфляційних нарахувань - 18 442,90 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 90 копійок), 3% річних - 12 952,78 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 78 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем згідно договорів поставки № 1411/2022 від 14.11.2022 року та № 1711/2022 від 17.11.2022 року товару, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати. Крім того, за порушення строків поставки товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1394/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600249448785 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 року у справі № 910/1394/24 вручено уповноваженому представнику відповідача - 21.02.2024 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 07.03.2024 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

05.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтрейд» надійшло клопотання про долучення доказів, понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтрейд» (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профелектромонтаж України» (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № 1411/2022 (надалі - договір № 1411/2022), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити дизельний генератор, FG WILSON F50-1 (40кВт) 3 фази, з автоматичним запуском у кількості 1 (однієї) одиниці (товар), на умовах, визначених даним договором.

За умовами п. 2.1.1. договору № 1411/2022 постачальник зобов`язаний передати покупцю протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дати здійснення покупцем передоплати згідно з п. 4.1.1. цього договору.

В п. 3.1. договору № 1411/2022 визначено, що вартість товару та ціна договору становить 396 900,00 грн.

Згідно з п. 4.1.1. договору № 1411/2022 покупець проводить оплату 100% вартості товару згідно виставленого рахунку протягом 2 (двох) днів з моменту виставлення рахунку постачальником.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 року та до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 9.1. договору № 1411/2022).

До договору № 1411/2022 від 14.11.2022 року була укладена специфікація № 1 від 14.11.2022 року, в якій сторонами за договором було визначено найменування, кількість та вартість товару.

14.11.2022 року ТОВ «Алтрейд» було здійснено перерахування коштів на користь відповідача в сумі 396 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5682 від 14.11.2022 року.

Виходячи з положень п. 2.1.1. договору № 1411/2022 строк поставки товару до 05.12.2022 року включно.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором № 1411/2022 товар позивачу не поставив.

Судом встановлено, що внаслідок не поставки товару позивач звернувся до відповідача з претензією № 43/юр від 10.05.2023 року про повернення попередньої оплати за товар в сумі 396 900,00 грн. протягом двох календарних днів з моменту отримання претензії. У претензії позивач також просив розірвати в односторонньому порядку договір № 1411/2022 від 14.11.2022 року.

Вказана претензії була отримана директором ТОВ «Профелектромонтаж України» 04.07.2023 року, втім була залишена без відповіді та задоволення.

17.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтрейд» (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профелектромонтаж України» (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № 1711/2022 (надалі - договір № 1711/2022), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити дизельний генератор, SDMO J200K (146кВт) 3 фази, з автоматичним запуском у кількості 1 (однієї) одиниці (товар), на умовах, визначених даним договором.

За умовами п. 2.1.1. договору № 1711/2022 постачальник зобов`язаний передати покупцю протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати здійснення покупцем передоплати згідно з п. 4.1.1. цього договору.

В п. 3.1. договору № 1711/2022 визначено, що вартість товару та ціна договору становить 847 300,50 грн.

Згідно з п. 4.1.1. договору № 1711/2022 покупець проводить оплату 50% вартості товару згідно виставленого рахунку протягом 2 (двох) днів з моменту виставлення рахунку постачальником.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 року та до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 9.1. договору № 1711/2022).

До договору № 1711/2022 від 17.11.2022 року була укладена специфікація № 1 від 17.11.2022 року, в якій сторонами за договором було визначено найменування, кількість та вартість товару.

17.11.2022 року ТОВ «Алтрейд» було здійснено перерахування коштів на користь відповідача в сумі 423 650,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5710 від 17.11.2022 року.

Виходячи з положень п. 2.1.1. договору № 1711/2022 строк поставки товару до 29.12.2022 року включно.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором № 1711/2022 товар позивачу не поставив.

Судом встановлено, що внаслідок не поставки товару позивач звернувся до відповідача з претензією № 44/юр від 10.05.2023 року про повернення попередньої оплати за товар в сумі 423 650,25 грн. протягом двох календарних днів з моменту отримання претензії. У претензії позивач також просив розірвати в односторонньому порядку договір № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

Вказана претензії була отримана директором ТОВ «Профелектромонтаж України» 04.07.2023 року, втім була залишена без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку попереднього оплаченого товару та не повернув суму сплачених позивачем коштів, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року у розмірі 396 900,00 грн. та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року у розмірі 423 650,25 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 99 496,85 грн., штраф у розмірі 39 690,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 20 177,62 грн., 3% річних у розмірі 12 917,83 грн. за порушення виконання зобов`язань за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та пеню у розмірі 212 405,47 грн., штраф у розмірі 84 730,05 грн., інфляційні нарахування у розмірі 18 442,90 грн., 3% річних у розмірі 12 952,78 грн. за порушення виконання зобов`язань за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 1411/2022 від 14.11.2022 року позивач здійснив попередню оплату товару на суму 396 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5682 від 14.11.2022 року.

17.11.2022 року на виконання умов договору поставки № 1711/2022 від 17.11.2022 року позивач здійснив попередню оплату товару на суму 423 650,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5710 від 17.11.2022 року.

Відповідач поставку товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати не здійснив.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з претензіями № 43/юр від 10.05.2023 року та № 44/юр від 10.05.2023 року про повернення попередньої оплати за товар за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року в сумі 396 900,00 грн. та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року в сумі 423 650,25 грн.

Доказів задоволення відповідачем зазначених претензій та повернення грошових коштів (попередньої оплати) позивачу, як і належних та допустимих доказів здійснення поставки товару на зазначені суми суду не надано.

При цьому, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року в сумі 396 900,00 грн. та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року в сумі 423 650,25 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року в сумі 396 900,00 грн. та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року в сумі 423 650,25 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 99 496,85 грн., штраф у розмірі 39 690,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 20 177,62 грн., 3% річних у розмірі 12 917,83 грн. за порушення виконання зобов`язань за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та пеню у розмірі 212 405,47 грн., штраф у розмірі 84 730,05 грн., інфляційні нарахування у розмірі 18 442,90 грн., 3% річних у розмірі 12 952,78 грн. за порушення виконання зобов`язань за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В п. 7.2.1., 7.2.1.1. договорів № 1411/2022 від 14.11.2022 року та № 1711/2022 від 17.11.2022 року визначено, що за порушення термінів поставки товару постачальник сплачує на користь покупця неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний календарний день прострочення поставки. У випадку прострочення поставки більш ніж на 10 (десять) календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від загальної вартості товару.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають положенням чинного законодавства та умовам договорів, відтак суми пені, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунком позивача, становить 99 496,85 грн. за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та 212 405,47 грн. за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

При перевірці наданих позивачем розрахунків суми штрафу за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року, судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до умов укладених між сторонами договорів та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, в сумі 39 690,00 грн. за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та в сумі 84 730,05 грн. за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних нарахувань за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року, в межах заявлених позивачем періодів, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунком позивача, становить 20 177,62 грн. за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та 18 442,90 грн. за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

Дослідивши надані позивачем розрахунки 3% річних за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунком позивача, становить 12 917,83 грн. за договором № 1411/2022 від 14.11.2022 року та 12 952,78 грн. за договором № 1711/2022 від 17.11.2022 року.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 19 820,46 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями визначеними в частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 18-12/23 від 18.12.2023 року, акт приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) № 07-03/24 від 07 березня 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 01 від 07 березня 2024 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 18-12/23 від 18 грудня 2023 року.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд" у даній справі здійснювалося адвокатом Стариком Володимиром Михайловичем на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1363919 від 29.01.2024 року.

Відповідачем до суду жодних клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності не подавалося.

Також суд враховує, що до позовної заяви позивачем було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Таким чином, відповідач мав змогу подати свої заперечення щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, проте наведеного здійснено не було.

Отже, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, підстави для їх зменшення у суду відсутні.

З урахуванням предмету та підстав позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, з огляду на задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профелектромонтаж України" (ідентифікаційний код 44733331, адреса: 01042, м. Київ, вул. Д.Маккейна, 16, кімната, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд" (ідентифікаційний код 30776684, адреса: 03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 35-37, оф. 908) грошові кошти: попередньої оплати - 396 900,00 грн. (триста дев`яносто шість тисяч дев`ятсот гривень), пені - 99 496,85 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 85 копійок), штрафу - 39 690,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень), інфляційних нарахувань - 20 177,62 грн. (двадцять тисяч сто сімдесят сім гривень 62 копійки), 3% річних - 12 917,83 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 83 копійок), попередньої оплати - 423 650,25 грн. (чотириста двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят гривень 25 копійок), пені - 212 405,47 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень 47 копійок), штрафу - 84 730,05 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять гривень 05 копійок), інфляційних нарахувань - 18 442,90 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 90 копійок), 3% річних - 12 952,78 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 78 копійок), витрати на професійну правничу допомогу - 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень) та судовий збір - 19 820,46 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 46 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.04.2024р.

Суддя О.В. Котков