Рішення

від 03.04.2024 по справі 904/6730/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2024Справа № 904/6730/20 (904/2816/23)

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" (вул. Гусенко, буд. 50, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 32737762);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" (просп. Пушкіна буд.4, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49006, код ЄДРПОУ 39793886)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (просп. Праці, буд. 2Т, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. 49040, код ЄДРПОУ 32535075);

2) Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 17, Михайлівська ТГ, село Михайлівка, Полтавський район, Полтавська обл., 39443, код ЄДРПОУ 21047603);

3) Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів:

1) Товариство з обмеженою відповіальністю "Коновалівка - Агро" (код ЄДРПОУ 41657300, 38715, Полтавська обл., Полтавський р-н., с.Абазівка, вул.Гоголя, буд.15)

2) приватний нотаріус Вдовіна Ліана Леонідівна (м.Дніпро, вул. Яворницького, буд.46 а, к.4)

про визнання незаконним і скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування наказу.

У вищевказаному позові позивачі просять визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 "Про задоволення скарги", прийнятий за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 28.03.2023 №02.1-25/319, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за №СК-1122-23.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 №904/6730/20 (904/2816/23) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР - УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Міністерства юстиції України про визнання незаконним і

скасування наказу передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 №904/6730/20 (904/2816/23) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 залишено без змін.

22.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №904/6730/20 (904/2816/23).

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №904/6730/20 (904/2816/23) між суддями, справу передано на розгляд судді Ягічевій Н.І, що відображено протоколі автоматизованого розподілу судової справи від 22.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 25.10.23.

13.10.2023 через відділ діловодства суду відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, та вказує, що Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області звернулася з скаргою до Міністерства юстиції України, після перевірки відомостей ЄДР, встановлено, що на підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. проведено державну реєстрацію права власності на капітальні споруди за ТОВ «Цукропром» та ТОВ «Агроцентр-України», а також внесено до записів про інші речові права на земельні ділянки, а саме змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ «Коновальське» на ТОВ «Цукропром» та ТОВ «Агроцентр-Україна», а також пролонговано договори оренди на земельні ділянки. Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області є власником земельних ділянок, вважає оскаржувані рішення незаконними та просить їх скасувати, оскільки ним не надавалося дозволу на будівництво капітальних споруд на земельних ділянках, а також не укладалися та не пролонговувалися договори оренди з ТОВ «Цукорпром» та ТОВ «Агроцентр-Україна». У скарзі скаржник зауважує, що про прийняття оскаржуваних рішень йому стало відому - 01.02.2023. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, колегією не встановлено. Оскільки оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. в частині внесення змін до записів про інші речові права прийняті без належних документів, що підтверджують виникнення , зміну або припинення відповідних речових прав, то в цій частині оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

25.10.2023 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника.

В судовому засіданні 25.10.2023 суд на місці оголосив про відкладення розгляду справи на 23.11.2023.

31.10.2023 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову заперечує.

23.11.2023 через відділ діловодства суду відповідачем 3 подано клопотання відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні від 23.11.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу по суті на 21.12.2023.

28.11.2023 до суду відповідачем 2 подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

20.12.2023 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову заперечує.

21.12.2023 до суду від позивача 2 та ТОВ "Коновалівка - Агро" надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - ТОВ "Коновалівка - Агро" (код ЄДРПОУ 41657300) та приватного нотаріуса Вдовіну Ліану Леонідівну.

Ухвалою від 21.12.2023 задоволено клопотання про залучення третьої особи, повернуто розгляд справи на стадію підготовчого засідання з призначенням на 17.01.2024.

В системі «Електронний суд» 16.01.2024, третя особа 2 сформувала письмові пояснення, в яких просила задовольнити позовні вимоги посилаючись не те, що рішення про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, які скасовано Міністерством юстиції України, вчинено на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, які є чинними на сьогодні і не існує судових рішень про їх скасування чи визнання недійсними.

В системі «Електронний суд» 17.01.2024 відповідачем 1 подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 17.01.2024 відкладено розгляд справи до 07.02.2024.

18.01.2024 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову заперечує.

В системі «Електронний суд» 06.02.2024 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову заперечує. 07.02.2024 третя особа 1 сформувала письмові пояснення в яких вказує, що у зв`язку з продажем нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно було проведено реєстраційні дії, в тому числі щодо заміни сторони орендаря за договороами суборенди землі з ТОВ «Коновалівське» на ТОВ «Цукорпром» та ТОВ «Агроцентр-Україна». На думку третьої особи 2 за наслідками оспорюваних рішень приватного нотаріуса договори суборенди землі залишалися дійсними та продовжували діяти на тих же умовах. Дії державного реєстратора, скасовані оспорюваним наказом Міністерства юстиції України, не порушували жодних прав та інтересів ТОВ «Коновалівка-Агро», яке продовжує користуватися землею як і раніше.

Ухвалою від 07.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 06.03.2024.

В системі «Електронний суд» 22.02.2024 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову заперечує

06.03.2024 через відділ діловодства суду відповідачем 3 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому 06.03.2024 відкладено розгляд справи до 03.04.2024.

25.03.2024 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову заперечує.

В судовому засіданні представники позивача 1,2 підтримали позовні вимоги, представник відповідача 3 заперечив проти задоволення позовних вимог, представники третіх осіб в засідання суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 03.04.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ", м. Дніпро про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНОВАЛІВСЬКЕ».

16.12.2021 року на сайті https://www.dto.com.ua/tenders/402771 було оголошено аукціон з реалізації в межах справи про банкрутство № 904/6730/20 майна, а саме Капітальна будівля (теплиця №107). загальною площею 18 кв.м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

Продавець майна: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м.Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075).

Замовник аукціону: Арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович (вул. Січеславська Набережна, 49А, оф.65/2, м. Дніпро, 49094, свідоцтво Міністерства юстиції України № 448 від 19 березня 2013 року).

30.12.2021 року за підсумками його проведення, сформовано протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-12-16-000121-1, за результатами якого ТОВ «Агроцентр-Україна» визначено переможцем з продажу Капітальної будівлі (теплиця №107), загальною площею 18 кв.м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

11.01.2022 року між ТОВ «Коновалівське» та ТОВ «Агроцентр-Україна» складено акт №UA-PS-2021-12-16-000121-1 про придбання майна на аукціоні, а саме Капітальної будівлі (теплиця №107), загальною площею 18 кв.м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

16.12.2021 року на сайті https://www.dto.com.ua/tenders/402794 було оголошено аукціон з реалізації в межах справи про банкрутство № 904/6730/20 майна, а саме Капітальна будівля (теплиця № 102), загальною площею 18 кв.м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

Продавець майна: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м.Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075).

Замовник аукціону: Арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович (вул. Січеславська Набережна, 49А, оф.65/2, м. Дніпро, 49094, свідоцтво Міністерства юстиції України № 448 від 19 березня 2013 року).

30.12.2021 року за підсумками його проведення, сформовано протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-12-16-000122-1, за результатами якого ТОВ «Агроцентр-Україна» визначено переможцем з продажу Капітальної будівлі (теплиця №102), загальною площею 18 кв.м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

11.01.2022 року між ТОВ «Коновалівське» та ТОВ «Агроцентр-Україна» складено акт №UAPS-2022-02-02-000056-2 про придбання майна на аукціоні, а саме Капітальної будівлі (теплиця № 102), загальною площею 18 кв.м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

02.02.2022 року на сайті https://www.dto.com.ua/tenders/408849 було оголошено аукціон з реалізації в межах справи про банкрутство № 904/6730/20 майна, а саме мультилоту, що складається з капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходиться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

Продавець майна: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м.Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075).

Замовник аукціону: Арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович (вул. Січеславська Набережна, 49А, оф.65/2, м. Дніпро, 49094, свідоцтво Міністерства юстиції України № 448 від 19 березня 2013 року).

16.02.2022 року за підсумками його проведення, сформовано протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-02-02-000056-2, за результатами якого ТОВ «Цукорпром» визначено переможцем з продажу мультилоту, що складається з капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходяться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

17.05.2022 року між ТОВ «Коновалівське» та ТОВ «Цукорпром» складено акт №UA-PS-2022- 02-02-000056-2 про придбання майна на аукціоні, а саме мультилоту, що складається з капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходяться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область:

1. Капітальна будівля (теплиця № 108), загальною площею 18,0 кв.м.

2. Капітальна будівля (теплиця № 106), загальною площею 18,0 кв.м.

3. Капітальна будівля (теплиця № 107), загальною площею 18,0 кв.м.

4. Капітальна будівля (теплиця № 105), загальною площею 18,0 кв.м.

5. Капітальна будівля (теплиця № 109), загальною площею 18,0 кв.м.

6. Капітальна будівля (теплиця № 101), загальною площею 18,0 кв.м

Як стверджують позивачі, ТОВ «Цукорпром» та ТОВ «Агроцентр-Україна» звернулися до державного реєстратора - приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. з метою видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

06.12.2022 року приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. загалом позивачам видано 8 (вісім) свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) на наступні об`єкти:

1. Капітальна будівля (теплиця № 107);

2. Капітальна будівля (теплиця № 102);

3. Капітальна будівля (теплиця № 101);

4. Капітальна будівля (теплиця № 105);

5. Капітальна будівля (теплиця № 106);

6. Капітальна будівля (теплиця № 108);

7. Капітальна будівля (теплиця № 109);

8. Капітальна будівля (теплиця № 110).

06.12.2022 року приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності ТОВ «Цукорпром» та ТОВ «Агроцентр-Україна» на вищезазначені об`єкти нерухомого майна.

28.03.2023 Михайлівська сільська рада звернулася з скаргою вих.№ 02.1-28/319 до Міністерства юстиції України на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції.

15.05.2023 року Міністерством юстиції України, щодо вказаних вище об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, видано наказ № 1879/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:

1. Скаргу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.03.2023 № 02.1-25/319 задовольнити.

2. Скасувати рішення від 06.12.2022 №№ 65688621, 65688080, 65687574, від 07.12.2022 №№ 65696332, 65695040, 65695375, 65693654, 65695661, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною.

3. Тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіній Ліані Леонідівні строком на 2 (два) місяці.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 1879/5 «Про задоволення скарги» (надалі - Наказ № 1879/5) його прийнято відповідно до ч. 3 ст. 26, пунктів 1,4 ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.05.2023 за результатами розгляду скарги виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.03.2023 № 02.1-25/319, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № СК-1122-23 (надалі Висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України від 11.05.2023).

Позовні вимоги, мотивовані тим, що рішення приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. щодо реєстрації права власності об`єктів нерухомого майна від 06.12.2022 є законними та прийнятими у відповідності з ч.3 ст.87 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.1 ст.34 ЗУ «Про нотаріат», та п.4ч.1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На виконання ч.4 ст.120 ЗК України та ч.4 ст.31-6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 06.12.2022 одночасно з видачою ТОВ «Цукорпром» та ТОВ «Агроцентр-Україна» свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. було проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заміну сторони орендаря земельних ділянок, на яких розташовані придбані об`єкти нерухомого майна. Для проставлення відмітки про автоматичне поновлення договорів оренди землі всі умови були дотримані. Крім того, позивач посилається на рішення Конституційного суду України від 16.11.2022 № 3-270/2019(6302/19) відповідно до якого припис п.1 ч.7 ст.37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», був і наразі є неконституційним. Також позивачі вказують на сплив строку подання скарги відповідачем 2 та не обгрунтованістю порушення його права оскаржуваним рішенням приватного нотаріуса, оскільки, вчинення реєстраційних дій не позбавляє скаржника права на майно.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі також - Порядок), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

На підставі спірних рішень приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. проведено державну реєстрацію права власності на капітальні споруди за ТОВ «ЦУКОРПРОМ» та ТОВ «Агроцентр-Україна», а також внесено зміни до записів про інші речові права на земельні ділянки, а саме змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на ТОВ «ЦУКОРПРОМ» та ТОВ «Агроцентр-Україна», а також пролонговано договори оренди на земельні ділянки.

У поданій скарзі до Міністерства юстиції України, відповідач 2, вказує, що є власником земельних ділянок, вважає оскаржувані рішення незаконними та просить їх скасувати, оскільки ним не надавалось дозволу на будівництво капітальних споруд на земельних ділянках, а також не укладалися та не пролонговувалися договори оренди з ТОВ «ЦУКОРПРОМ» та ТОВ «Агроцентр-Україна». У скарзі скаржник зауважує, що про прийняття оскаржуваних рішень йому стало відомо 01.02.2023. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, матеріалами справи не встановлено.

Відповідно до спірного наказу №1879/2 від 15.05.2023 Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги», колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності від 06.12.2022 №№ 53323437, 53322592, 53321834, від 07.12.2022 №№ 53324889, 53324739, 53324779, 53324682, 53324834 (далі - заяви), до яких додані свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, видані приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. 06.12.2022 та зареєстровані в реєстрі за №№ 2123, 2124,2125, 2126, 2127, 2128, 2129, 2130 (далі - свідоцтва), відповідно до яких право власності на капітальні споруди належать ТОВ «ЦУКОРПРОМ» та ТОВ «Агроцентр-Україна», видані на аукціоні при продажі капітальних споруд в провадженні у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», та сформованих відомостей з Державного земельного кадастру від 06.12.2022 та 07.12.2022 №№ 59008817, 59010090, 59009970, 59010004, 59008052, 59009936, 59010070, 59007366, де зазначено, що орендарем земельних ділянок є ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ». Також, на підставі оскаржуваних рішень 06.12.2022 та 07.12.2022 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. були відкриті розділи Державного реєстру прав на капітальні споруди №№ 2666638153230, 2666659053230, 2666619453230, 2666908653230, 2666829853230, 2666895853230, 2666880453230, 2666928153230 (далі - Розділи).

Відповідачем 3 встановлено, що на момент відкриття Розділів, в Державному реєстрі прав та його архівних складових частинах Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек відсутня інформація щодо реєстрації права власності ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на капітальні споруди.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону та пунктом 4 частини першої статті 18 Закону передбачено, державна реєстрація прав включає, зокрема, перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частин першої, третьої статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відстулюється покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні. Протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно зі статтею 72 Закону України «Про нотаріат» придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажу в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до закону за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

Правова природа процедури реалізації майна на аукціоні полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця-переможця аукціону, та складанні за результатами їх проведення протоколу про проведення аукціону та акта про придбання майна на аукціоні, на підставі яких нотаріусом оформлюється свідоцтво. Ці документи підтверджують вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупця. Їх оформлення не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 3 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Судом встановлено, що право власності ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на капітальні споруди не було зареєстровано у Державному реєстрі прав, у тому числі у його архівній складовій. Крім того, відповідно до пункту 3 договорів оренди земельних ділянок, що були укладені у 2008 році та були підставами для виникнення права оренди на земельні ділянки у ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», передбачено, що на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна. Також, згідно з пунктами 3, 4 додаткових угодах до зазначених договорів, укладених у 2019 році, об`єкти нерухомого майна на земельних ділянках відсутні.

Відповідно до частин другої і третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону).

Пунктом першим статті 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону до загальних засад державної реєстрації прав, зокрема, належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з пунктами 4, 5 частиною першої статті 24 Закону підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Крім того, на підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. внесено зміни до записів про інші речові права від 26.05.2018 №№ 26403242, 26403713, від 23.07.2018 №№ 27205451, 27208064, 27209603, 27206998, від 03.08.2018 №№ 27383931, 27383199, від 06.02.2020 №№ 35421625, 35424507, 35430424, від 10.02.2023 №№ 35463611, 35473265, 35472629, 35465949, 35472014, а саме змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на ТОВ «ЦУКОРПРОМ» та ТОВ «Агроцентр-Україна», а також змінено строк дії права оренди на земельні ділянки, а саме: зазначено дату закінчення іншого речового права на земельні ділянки l0.10.2029, а також зазначено інформацію щодо автоматичного продовження дії договорів, з правами пролонгації та передачі в піднайм (суборенду) (далі - внесення змін).

Оскільки оскаржувані рішення, прийняті приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. в частині внесення змін до записів про інші речові права прийняті без належних документів, що підтверджують виникнення, зміну або припинення відповідних речових прав, то в цій частині оскаржувані рішення також підлягають скасуванню. За наслідками розгляду скарги відповідачем 3 прийнято наказ № 1879/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги» - Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України №9-р(II)/2022 від 16.11.2022 у справі №3-270/2019(6302/19) з метою застосування приписів п.1,ч.7, ст.37 ЗУ «Про державну реєстрацію та речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд відзначає наступне.

По-перше, у справі №3-270/2019(6302/19) Конституційний Суд України розглядав конституційну скаргу щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який наділяє Міністерство юстиції України повноваженнями з розгляду скарг на рішення та дії державних реєстраторів у сфері реєстрації прав на нерухоме майно.

По-друге, у пункті 3.1 рішення Конституційного Суду України №9-р(II)/2022 від 16.11.2022 у справі №3-270/2019(6302/19) зазначено, що набуття права власності на нерухоме майно ґрунтується на кількох юридичних фактах: підставі виникнення права власності в розумінні статті 11 Кодексу (договір та інший правочин тощо), рішенні щодо державної реєстрації прав, відповідному реєстраційному записі в Державному реєстрі прав. Зазначені юридичні факти в сукупності є правотвірним складним юридичним фактом. Отже, за чинним законодавством України особа набуває право власності на нерухоме майно та має змогу повноцінно його здійснювати, зокрема у спосіб розпорядження своєю власністю, після державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто ухвалення рішення щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, внесення та подальшого збереження (наявності) відповідного реєстраційного запису в Державному реєстрі прав.

Тобто, із пункту 3.1 рішення №9-р(II)/2022 від 16.11.2022 вбачається, що право власності на нерухоме майно не може виникнути без підстави виникнення права власності в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України (договору та іншого правочину тощо).

Окрім того, із змісту рішення №9-р(II)/2022 від 16.11.2022 можна зробити висновок, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки без державної реєстрації права власності на нерухому річ особа не вправі розпоряджатись ним, тобто немає повного обсягу прав власника, то статус такої особи не відповідає статусу власника речі (ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України). Натомість у цьому рішенні КСУ жодним чином не вказано, що право власності виникає чи припиняється виключно з моменту державної реєстрації відповідних обставин.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України), то відповідно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» не було підстав для набуття права власності на капітальні будівлі, а саме: капітальна будівля (теплиця №107), капітальна будівля (теплиця №102), капітальна будівля (теплиця №101), капітальна будівля (теплиця №105), капітальна будівля (теплиця №106), капітальна будівля (теплиця №108), капітальна будівля (теплиця №109), капітальна будівля (теплиця №110), розміщені за адресою: Михайлівська територіальна громада, Полтавський район, Полтавська обл., в тому числі в розумінні рішення Конституційного Суду України №9-р(II)/2022 від 16.11.2022.

Щодо відсутності порушеного права у відповідача 2, то суд вважає такі твердження позивачів надуманими та безпідставними, оскільки земельні ділянки на яких було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна є комунальною власністю. Матеріалами справи встановлено, реєстрацію про перехід права оренди до іншого землекористувача та змінено умови щодо автоматичного продовження дії договору оренди землі з правом пролонгації.

Доказів про те, що Михайлівська сільська рада дізналася про вчинення оскаржуваних реєстраційних дій раніше, ніж 01.02.2023, суду не подано, рівно як доказів наявності таких даних у Міністерства юстиції України при розгляді скарги.

За таких обставин, доводи позивачів щодо незаконності оскаржуваного наказу відповідача 3 є необґрунтованими, а відтак суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування наказу №1879/5 від 15.05.2023.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані відповідачами докази є більш вірогідними, ніж докази надані позивачами на обґрунтування позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.04.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА