Рішення

від 24.04.2024 по справі 910/12102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2024Справа № 910/12102/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Екіпаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДСК135"

про стягнення 259365,11 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Екіпаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДСК135" про стягнення за договором підряду від 10.03.2021 № 100321/1-ПІ основного боргу в розмірі 174467,28 грн. із ПДВ 20 %, трьох процентів річних у сумі 7485,36 грн., пені в розмірі 27436,77 грн., інфляційних втрат у сумі 49975,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2021 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладений Договір підряду №100321/1-ПІ (далі - договір), згідно умов якого Підрядник приймає на себе виконання робіт з виготовлення металопластикових конструкцій, їх доставки та монтажу на об`єкті Замовника за адресою: 3 секція Навчально-житлового комплексу у кварталі, обмеженому вул. Індустріальною, вул. Борщагівською та пров. Індустріальним у Солом`янському районі м. Києва (надалі іменується - Роботи), а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити Роботи.

Відповідно до п. 2.2 договору орієнтовна вартість Договору, складає: 3 953 291,15 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

Згідно з пунктом 2.6 договору порядок розрахунку по Договору здійснюється наступним чином: оплата у розмірі 30% у сумі: 1 185 987,82 грн., з урахуванням ПДВ 20%, здійснюється протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з дня підписання Сторонами даного Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, залишок у розмірі 70 % у сумі: 2 767 303,33 грн., з урахуванням ПДВ 20%, проводиться на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних Робіт.

Право власності на виконані Роботи виникає у Замовника, після підписання Сторонами "Акту приймання- передачі виконаних робіт" (пункт 3.4 договору).

Додатковою угодою від 10.03.2021 №1-1 до договору сторонами внесені зміни, а саме п. 1.2 викладено в новій редакції: «Ціна металопластикових конструкцій та вартість робіт визначаються у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами Договору. Кількість Специфікацій не обмежена.»

01.09.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої внесені зміни до п. 2.2 та викладено пункт у новій редакції: «Загальна сума Договору, складає 4 099 467,28 грн. з урахуванням ПДВ 20%.».

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору обома сторонами підписані та скріплені печатками акти виконаних робіт від 20.12.2021 № 1, 2, 3 на загальну суму 4 099 467,28 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

У свою чергу, відповідачем сплачено за період з 17.03.2021 до 17.07.2023 грошові кошти в сумі 3 925 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%, останній платіж здійснено 11.02.2022 у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 10.03.2021 до 12.07.2023 року.

Таким чином, станом на 17.07.2023 заборгованість відповідача перед позивачем складає 174 467,28 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частинами 1, 2 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частин 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом установлено, що на виконання умов договору сторонами підписані та скріплені печатками акти виконаних робіт № 1, 2, 3 на загальну суму 4 099 467,28 грн., що оплачені відповідачем частково, на суму 3 925 000,00 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 174 467,28 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також за несвоєчасну оплату виконаних робіт на суму 174 467,28 грн. позивачем нарахована за період з 11.02.2022 до 11.08.2022 пеня в сумі 27436,77 грн., за період з 11.02.2022 до 17.07.2023 три проценти річних у сумі 7485,36 грн. та за період березень 2022 року - червень 2023 року інфляційні втрати в сумі 49975,70 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.2 договору у випадку не оплати за роботи в указаний строк, згідно з п. 2.4 договору, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожний день прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, нараховані позивачем пеня в сумі 27436,77 грн., три проценти річних у сумі 7485,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 49975,70 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та поштові витрати, що пов`язані з розглядом справи, відповідно до статі 123, 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Одночасно суд зауважує, що в прохальній частині позовної заяви позивач просив покласти на відповідача поштові витрати в сумі 300 грн. Разом із цим, фактично до матеріалів справи надані докази, що підтверджують відповідні витрати в розмірі 108,80 грн. згідно з поштовою накладною від 26.07.2023 № 6410702673033.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Екіпаж" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДСК135" (01042, м. Київ, б-р М. Приймаченко, 1/27, офіс 304/1; ідентифікаційний код 36149655) на користь Приватного підприємства "Екіпаж" (64107, Харківська обл., Лозівський р-н, м. Первомайський, вул. Дорожня, 28; ідентифікаційний код 21241245) 174467 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 28 коп. основного боргу, 27436 (двадцять сім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 77 коп. пені, 7485 (сім тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 36 коп. трьох процентів річних, 49975 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 108 (сто вісім) грн. 80 коп. поштових витрат, 3890 (три тисячі вісімсот дев`яносто) грн. 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова