Рішення

від 03.04.2024 по справі 910/11294/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2024Справа № 910/11294/23 (910/18237/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкон" - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ Трейдінг" - 2

Товариства з обмеженою відповідальністю "БВВ Еквипмент" - 3

Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" - 4

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" - 5

Приватного акціонерного товариства "Малинове" - 6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство "Макарово"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 - 1

ОСОБА_2 - 2

про визнання договорів недійсними

в межах справи № 910/11294/23

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від позивача: Свідло Є.В.;

від відповідача 4: Діденко Ю.В. ; Власенко М.О. ;

Радник посла посольства Канади: ОСОБА_20

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді в Господарському суді міста Києва перебуває справа №910/11294/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" про банкрутство.

29.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкон", Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ Трейдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "БВВ Еквипмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", Приватного акціонерного товариства "Малинове" про визнання договорів недійсними, які присвоєно номер №910/11294/23 (910/18237/23).

01.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" надійшли заперечення на відкриття провадження у справі.

04.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" надійшли заперечення.

04.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2024; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство "Макарово", на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано визначені у його клопотанні документи.

05.01.2024 від ГУ ДПС у м. Києві надійшло повідомлення по справі.

05.01.2024 від ГУ статистики у місті Києві надійшло повідомлення.

08.01.2024 від Фастівської районної державної адміністрації Київської області надійшло повідомлення.

08.01.2024 від Печерської районної у місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення.

19.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" надійшов відзив.

22.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" надійшла відмова від надання відповідей.

24.01.2024 від позивача надійшли документи, клопотання про витребування.

24.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" надійшла заява про залишення позову без руху.

24.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" надійшло клопотання про надсилання ухвали суду та позовної заяви третім особам.

24.01.2024 від позивача надійшла заява про залучення третьої особи.

24.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 відкладено розгляд справи на 28.02.2024; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БВ Трейдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "БВВ Еквипмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Овостар", ОСОБА_5 , ОСОБА_2 надати відповіді на поставленні питання позивача у позовній заяві; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" та зобов`язано позивача надіслати ухвалу суду та позовну заяву з додатками на адреси третіх осіб задоволено; у задоволенні клопотання ТОВ "Овостар" про залишення позовної заяви без руху відмовлено; у задоволенні заяви позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів відмовлено; у задоволенні клопотання ТОВ "Овостар" про залучення третіх осіб відмовлено; клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано відповідні інформацію і документи.

09.02.2024 від позивача надійшли документи.

13.02.2024 від відповідача 5 надійшло клопотання про продовження строку на виконання ухвали від 24.01.2024.

19.02.2024 від відповідача 4 надійшла заява свідка.

19.02.2024 від Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області надійшов лист.

26.02.2024 від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли документи.

26.02.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про продовження строку на виконання ухвали від 24.01.2024.

27.02.2024 від Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області надійшов лист.

28.02.2024 від позивача надійшли документи.

28.02.2024 від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого засідання.

28.02.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про продовження строку на виконання ухвали від 24.01.2024.

28.02.2024 від відповідача 4 надійшли документи.

28.02.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

28.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про доручення і витребування доказів.

28.02.2024 від відповідача 4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 зобов`язано ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор", ТОВ "Інтер Вей Капітал", ТОВ "ФК "Толкфін", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 надати відповіді на поставлені запитання відповідача 4 у відзиві на позовну заяву; продовжено строк для виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 до 29.03.2024; продовжено строк підготовчого засідання до 11.04.2024; відкладено розгляд справи, клопотання позивача про витребування доказів на 10.04.24; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.

15.03.2024 від відповідача 4 надійшла заява про прискорення проведення підготовчого засідання.

15.03.2024 від позивача надійшло клопотання про підтримання заяви відповідача 4 про прискорення проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відкладено розгляд справи, клопотання позивача про витребування доказів на 27.03.24.

26.03.2024 від позивача та відповідача 4 надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 закрито підготовче провадження з розгляду заяви ТОВ "ФК "Толкфін" про визнання договорів недійсними в межах справи №910/11294/23 та призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 03.04.2024.

В судовому засіданні 03.04.2024 представники учасників провадження у справі надали пояснення по суті та виступили із промовами у судових дебатах.

Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.09.2007 між ЗАТ "Макарово", яку позичальником, та ПАТ КБ "Надра" було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №51/КЛ/2007-978/980, кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №53/КЛ/2007-978 та кредитну угоду №52/КЛ/2007-978, в рамках виконання яких ЗАТ "Макарово" було надано кредити.

У зв`язку із невиконанням ЗАТ "Макарово" своїх договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення отриманих коштів та сплати процентів за користування ними банком було ініційовано судові спори про стягнення відповідної заборгованості, які були задоволені відповідними судовими рішеннями, а саме:

- рішенням Господарського суду Київської області від 18.04.2012 у справі №26/058-11 було стягнуто з ЗАТ "Макарово" на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №51/КЛ/2007-978/980 від 17.09.2007, а саме: 17 510 726,27 грн. заборгованості за кредитом, 7 150 925,89 грн. заборгованості за процентами, 173 802,66 грн. пені за порушення строку сплати кредиту, 109 249,12 грн. пені за порушення сплати процентів, 1 629 141,94 грн. інфляційних витрат за порушення сплати кредиту, 597 101,13 грн. інфляційних витрат за порушення сплати процентів та 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- рішенням Господарського суду Київської області від 18.04.2012 у справі №21/086-11 було стягнуто з ЗАТ "Макарово" на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитною угодою №52/КЛ/2007-978 від 17.09.2007, а саме: 925 644,75 Євро заборгованості по сплаті кредиту, 20 756,24 Євро пені за порушення строків по сплаті кредиту, 147 711,49 Євро заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 10 096,88 Євро пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, 1 225 681,15 доларів США заборгованості по сплаті кредиту, 55 603,17 доларів США пені за порушення строків по сплаті кредиту, 323 947,46 доларів США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 22 019,42 доларів США пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, 325 000,00 Євро заборгованості по сплаті акредитиву, 405 766,72 грн. заборгованості по сплаті комісії за обслуговування акредитиву, 52 530,50 грн. інфляційних втрат за порушення строків по сплаті комісії за обслуговування акредитиву та 25 414,70 грн. державного мита і 235,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2012 у справі №26/064-11 було стягнуто з ЗАТ "Макарово" на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №53/КЛ/2007-978 від 17.09.2007, а саме: 1 400 513,23 грн. заборгованості за кредитом в Євро, 405 564,63 грн. заборгованості за процентами в Євро, 8 684 238,15 грн. заборгованості за кредитом у гривні, 3 969 860,20 грн. заборгованості за процентами у гривні, 1 240 451,53 грн. інфляційної складової боргу та 25 500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач зазначає, а матеріалами справи (зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2022 у справі №911/2581/14 та договором №23-021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С. за реєстровим №560) підтверджується, що станом на сьогоднішній день кредитором за зобов`язаннями ЗАТ "Макарово" по сплаті коштів, які виникли за кредитними договорами №51/КЛ/2007-978/980, №53/КЛ/2007-978 та №52/КЛ/2007-978 від 17.09.2007, та в т.ч. були підтверджені судовими рішеннями у справах №26/058-11, 26/064-11 та №21/086-11, є ТОВ "ФК "Толкфін".

Поряд з цим, позивачем вказується на те, що на момент набрання вказаними судовими рішеннями законної сили ЗАТ "Макарово" було власником майна: цілісного майнового комплексу, загальною площею 8 276,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43; земельної ділянки, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008, загальною площею 4,9293 га, цільове призначення земельної ділянки: для промислового використання (виробництва харчових продуктів), за адресою: Київська область, Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43, на якій розташований майновий комплекс; комплекту обладнання для переробки куриних яєць, вартістю 3 058 600,00 Євро, об лаштованого в наведеному майновому комплексі за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43.

В ході зведеного виконавчого провадження №33719968 з виконань рішень Господарського суду Київської області у справах №26/058-11, №21/086-11 та №26/064-1 державним виконавцем було описано та арештовано зазначено майно боржника ЗАТ "Макарово" і передано його на реалізацію ТОВ "ТД Еліт Сервіс".

За наслідками проведених 04.02.2013 ТОВ "ТД Еліт Сервіс" прилюдних торгів (аукціону) з реалізації майна ЗАТ "Макарово" їх переможцем стало ТОВ "Рейкон", про що було складено протоколи №00-0026/12-1, №00-0026/12-2, №00-0026/12 від 04.02.2013, а за наслідками чого 08.02.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України були складені акти про реалізацію предмета іпотеки №32766964-1/9, №32766964-2/9 та акт про проведений аукціон №32766964-3/9, які стали підставою для видачі 22.02.2013 нотаріусом відповідних свідоцтв та проведення реєстрації за ТОВ "Рейкон" прав власності на визначене майно.

В послідуючому, рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі №911/4822/13, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2015, було задоволено позов ЗАТ "Макарово" до Державної виконавчої служби України, ТОВ "ТД Еліт Сервіс", ТОВ "Рейкон" та визнано недійсними результати проведених 04.02.2013 прилюдних торгів (аукціону), оформлених протоколами: №00-0026/12 від 04.02.2013, №00-0026/12-1 від 04.02.2013, №00-0026/12-2 від 04.02.2013, та затверджених актами державного виконавця: №32766964-1/9 від 08.02.2013, №32766964-2/9 №00-0026/12-1 від 08.02.2013 та №32766964-3/9 від 08.02.2013.

Позивач зазначає, що за наслідками встановлення в судовому порядку незаконності правових підстав набуття ТОВ "Рейкон" майна у вигляді цілісного майнового комплексу, земельної ділянки та комплекту обладнання для переробки куриних яєць у останнього виникло зобов`язання щодо його повернення у власність законному власнику ЗАТ "Макарово", за рахунок чого могло б бути здійснено в подальшому погашення вимог його кредиторів, в т.ч. ТОВ "ФК "Толкфін", однак наведеного вчинено не було та попри відсутність правових підстав розпорядження таким майном ТОВ "Рейкон" було здійснено його подальше відчуження на користь ТОВ "БВВ Еквипмент" та ТОВ "БВ Трейдінг", а останніми, в свою чергу, здійснено обтяження такого майна іпотекою та відчужено його на користь ТОВ "Овостар".

Поряд з цим, позивач зазначає, що безумовна обізнаність ТОВ "Рейкон" про незаконність набуття ним відповідного майна та існування грошових вимог кредитора, які ґрунтуються на остаточних судових рішеннях та могли бути погашені за рахунок майна боржника, а також пов`язаність між собою ТОВ "Рейкон", ТОВ "БВ Трейдінг", ТОВ "БВВ Еквипмент", ТОВ "Овостар" дають підстави для висновку про умисність відповідних відчужень майна ЗАТ "Макарово" задля унеможливлення задоволення відповідних вимог, власником яких на сьогодні є ТОВ "ФК "Толкфін", що вказує на наявність ознак фраудаторності відповідних дій, у зв`язку з чим і просить визнати пов`язані з цим правочини недійсними, а саме:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.10.2016, укладений між ТОВ "Рейкон" та ТОВ "БВ Трейдінг", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамія Н.Г. за реєстровим №1574;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 06.10.2016, укладений між ТОВ "Рейкон" та ТОВ "БВ Трейдінг", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамія Н.Г. за реєстровим №1578;

- договір купівлі-продажу від 06.10.2016, укладений між ТОВ "Рейкон" та ТОВ "БВВ Еквипмент", предметом якого було відчуження розміщеного в цілісному майновому комплексі за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43, комплекту обладнання для переробки курячих яєць;

- іпотечний договір від 07.10.2016, укладений між ТОВ "Ясенсвіт" та ТОВ "БВ Трейдінг", посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. за реєстровим №936;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.08.2018, укладений між ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "Овостар", посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. за реєстровим №900;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 02.08.2018, укладений між ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "Овостар", посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. за реєстровим №895;

- договір купівлі-продажу рухомого майна - комплекту обладнання для переробки курячих яєць, розміщеного в цілісному майновому комплексі за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43, від 02.08.2018, укладений між ТОВ БВВ Еквипмент" та ТОВ "Овостар";

- іпотечний договір від 16.07.2020, укладений між ПрАТ "Малинове" та ТОВ "Овостар", посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. за реєстровим №2085.

Також, позивач зазначає, що з метою захисту його порушених майнових прав, за наслідком недійсності таких правочинів та в силу факту наявності непогашених зобов`язань ЗАТ "Макарово" перед ним, існують правові підстави для внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме:

- змін до запису про право власності №37113521 щодо об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 12447132227, а саме: цілісного майнового комплексу під розміщення виробництва по переробці сільськогосподарської продукції, складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративно-побутовий комплекс (літера А), загальною площею 969,6 кв.м.; допоміжний корпус (літера В), загальною площею 1 364,2 кв.м.; котельня з мазуто-господарством (літера З), загальною площею 462,3 кв.м.; артезіанська свердловина 1983 р. (літера К), загальною площею 6,1 кв.м.; головний виробничий корпус з виробництва яєчної продукції (літера Б), загальною площею 3 855,5 кв.м.; цех №1 (літера Д), загальною площею 310,3 кв.м.; ГРП (літера Л), загальною площею 37,6 кв.м.; ангар (літера Е), загальною площею 474,9 кв.м.; комплект очисних споруд (літера М), загальною площею 225,4 кв.м.; тимчасова палатка для зберігання тари (літера Н), загальною площею 377,0 кв.м.; насосна (літера П); мазутосховище (літера Р); мазутосховище (літера С); пожежний резервуар (літера І); огорожа (№№ 3, 10, 13); водонапірна башта (№12); димохід (№11); цех №2 (літера Г), загальною площею 340,4 кв.м.; котельня (літера Ж), загальною площею 79,4 кв.м.; мазуто-господарство (літера З''), загальною площею 167,6 кв.м.; артезіанська свердловина 1983 р. (літера К'), загальною площею 6,1 кв.м.; комплект очисних споруд (літера М1), загальною площею 34,2 кв.м.; комплект очисних споруд (літера М2), загальною площею 24,7 кв.м.; ворота (№№ 1, 4, 9); артскважина (літера Ф); хвіртка (№2), що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43, шляхом заміни власника з ТОВ "Овостар" на ТОВ "ФК "Толкфін";

- змін до запису про право власності №27322898 щодо об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 12526632227, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008, загальною площею 4,9293 га, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 43, шляхом заміна власника з ТОВ "Овостар" на ТОВ "ФК "Толкфін".

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, а саме, ТОВ "Овостар" та ТОВ "Ясенсвіт", зазначають, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки, зокрема:

- за наслідками відповідного продажу майна ЗАТ "Макарово" на користь ТОВ "Рейкон" останнім було перераховано на користь первісного кредитора (ПАТ КБ "Надра") визначену на торгах (аукціоні) суму продажу такого майна, у зв`язку з чим відбулось погашення частини відповідних вимог за рахунок майна боржника;

- рішенням Господарського суду Київської області від 19.05.2016 у справі №911/706/16 було встановлено добросовісність ТОВ "Рейкон" як набувача спірного майна;

- за наслідками реалізації майна ЗАТ "Макарово" на користь ТОВ "Рейкон" було припинено обтяження такого майна заставою та іпотекою на користь ПАТ КБ "Надра";

- на момент набуття спірного майна ТОВ "Овостар" останнє було вільним від прав інших осіб та обтяжень, у зв`язку з чим останній є його добросовісним набувачем;

- оскаржуваними правочинами не порушено прав та інтересів позивача, адже навіть при визнанні їх недійсними спірне майно не підлягатиме передачі останньому.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 Цивільного кодексу України загалом, так і пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що порушені права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 Цивільного кодексу України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 №2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 Цивільного кодексу України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Такі критерії визначення ознак зловживання особою своїми правами було визначено Верховним Судом в свій постанові від 19.05.2021 у справі №693/624/19 при перегляді судових рішень зі спору про визнання правочину недійсним як фраудаторного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".

У постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України). Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. На переконання Верховного Суду, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника".

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 в справі №755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що: "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).".

З огляду на викладені правові висновки вбачається, що формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Отже, для кваліфікації договору як такого, що вчинений на шкоду кредитору, тобто, є фраудаторним, потрібна відповідність обставин його вчинення щонайменше одночасно таким критеріям як: вчинення його за час існування невиконаного зобов`язання; вчинення з пов`язаною особою; невідповідність ринковим цінам, адже відсутність будь-якого з наведених критеріїв виключає можливість його кваліфікації як такого, що вчинений на шкоду кредитору.

Як на підтвердження існування таких критеріїв фраудаторності позивач вказує на те, що: на момент вчинення оскаржуваних правочинів у боржника існували зобов`язання перед позивачем у значних сумах, які не виконані по сьогодні, однак, їх виконання можливо було здійснити за рахунок спірного майна; ТОВ "Рейкон" було абсолютно обізнано про незаконність набуття ним відповідного майна та існування грошових вимог кредитора, які ґрунтуються на остаточних судових рішеннях і могли бути погашені за рахунок майна боржника; набувачі прав на спірне майно: ТОВ "Рейкон", ТОВ "БВ Трейдінг", ТОВ "БВВ Еквипмент" та ТОВ "Овостар" є очевидно пов`язаними між собою особами через призму представництва та корпоративного управління; відчуження відбувалось за явно заниженою вартістю спірного майна.

Перевіряючи такі доводи позивача з урахуванням зібраних в матеріалах справи доказів (зокрема, матеріалів реєстраційних справи ТОВ "Рейкон", ТОВ "БВ Трейдінг", ТОВ "БВВ Еквипмент"; виписок з банківських рахунків таких осіб, безпосередніх правочинів щодо переходу прав на спірне майно та інших доданих учасниками справи документів) суд враховує наступний хронологічний перебіг спірних правовідносин:

- квітень-травень 2012 року - підтвердження в судовому порядку (судові рішення у справах №26/058-11, №21/086-11 та №26/064-11) існування зобов`язання ЗАТ "Макарово" по сплаті коштів, право отримання яких наразі належить ТОВ "ФК "Толкфін";

- 04.02.2013 - відчуження в рамках примусового виконання судових рішень у справах №26/058-11, №21/086-11 та №26/064-11 за наслідками проведення прилюдних торгів (аукціону), оформлених протоколами: №00-0026/12, №00-0026/12-1, №00-0026/12-2 від 04.02.2013, спірного майна на користь ТОВ "Рейкон";

- 30.03.2015 - набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі №911/4822/13, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2015, про визнання недійсними результатів проведених 04.02.2013 прилюдних торгів (аукціону), оформлених протоколами: №00-0026/12 від 04.02.2013, №00-0026/12-1 від 04.02.2013, №00-0026/12-2 від 04.02.2013, та затверджених актами державного виконавця: №32766964-1/9 від 08.02.2013, №32766964-2/9 №00-0026/12-1 від 08.02.2013 та №32766964-3/9 від 08.02.2013;

- 23.08.2016-26.08.2016 - заснування ТОВ "БВ Трейдінг" із статутним капіталом у розмірі 1 400,00 грн. (єдиний засновник (учасник) - ОСОБА_10 ; директор - ОСОБА_11 ; представник уповноважений на проведення реєстраційних дій - ОСОБА_12 ) та ТОВ "БВВ Еквипмент" із статутним капіталом у розмірі 1 400,00 грн. (єдиний засновник (учасник) - ОСОБА_13 ; директор - ОСОБА_14 ; представник уповноважений на проведення реєстраційних дій - ОСОБА_12 );

- 03.10.2016 - укладення ТОВ "БВ "Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" з ТОВ "Ясенсвіт" договорів безпроцентної зворотної фінансової допомоги №ЯС-03/10/16-10 від 03.10.2016 та №ЯС-03/10/16-11 від 03.10.2016;

- з 04.10.2016 - перерахування ТОВ "Ясенсвіт" на користь ТОВ "БВ "Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" коштів в рамках укладених правочинів позики;

- 06.10.2016 - відчуження ТОВ "Рейкон" спірного майна на користь ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" шляхом укладення відповідних правочинів купівлі-продажу;

- 07.10.2016 - передання ТОВ "БВ Трейдінг" в іпотеку ТОВ "Ясенсвіт" спірного майна в частині цілісного майнового комплекс та земельної ділянки в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за договором безпроцентної зворотної фінансової допомоги №ЯС-03/10/16-10 від 03.10.2016;

- 11.10.2016 - продаж 100% статутного капіталу в ТОВ "Рейкон" на користь ОСОБА_15 ;

- 30.12.2016 - передача ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" спірного майна в оренду ТОВ "Овостар";

- 27.06.2018 - перехід частки в розмірі 100% статутного капіталу в ТОВ "БВ Трейдінг" від ОСОБА_10 до ТОВ "Венус Комершиал" (безпосередні документи щодо такої передачі/відчуження в наданих матеріалах реєстраційної справи ТОВ "БВ Трейдінг" відсутні, однак такий факт підтверджується наявним описом документів, які були надані для проведення реєстраційних дій від 02.07.2018 та подальшим переходом прав власності на таку частку);

- 27.06.2018 - відчуження частки в розмірі 100% статутного капіталу в ТОВ "БВВ Еквипмент" від ОСОБА_16 до ТОВ "Венус Комершиал";

- 04.07.2018 - продаж 100% статутного капіталу в ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" від ТОВ "Венус Комершиал" на користь Інтернешнл Фуд Трейд Лімітед;

- 02.08.2018 - відчуження ТОВ "БВ "Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" спірного майна на користь ТОВ "Овостар" шляхом укладення відповідних правочинів купівлі-продажу;

- орієнтовно весною 2020 року - перехід прав на 100% статутного капіталу в ТОВ "БВВ Еквипмент" від Інтернешнл Фуд Трейд Лімітед на користь ОСОБА_17 (безпосередні документ в наданих матеріалах реєстраційній справі ТОВ "БВВ Еквипмент" щодо цього відсутні, однак такий факт підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

- 16.07.2020 - передача ТОВ "Овостар" спірного майна в іпотеку ПрАТ "Малинове";

- 16.12.2020 - відчуження 100% статутного капіталу в ТОВ "БВ "Трейдінг" від Інтернешнл Фуд Трейд Лімітед на користь ОСОБА_18 ;

З огляду на викладені обставини переходу прав власності на майно вбачається, що:

по-перше, з набранням законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі №911/4822/13 ТОВ "Рейкон", як учаснику такої справи, достеменно було відмово про відсутність у нього будь-яких правомочностей щодо розпорядження спірним майном, окрім як повернення його законному власнику - ЗАТ "Макарово", адже в силу приписів ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин, якими являлись відповідні проведені торги (аукціон) не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, тобто, поверненню всіх учасників правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження, в стан, який передував проведенню прилюдних торгів - зокрема, шляхом повернення майна;

по-друге, ТОВ "Рейкон" як учаснику такої справи достеменно було відомо про майнові права кредитора (на сьогодні - ТОВ "ФК "Толкфін") на придбане ним майно, які ґрунтуються на існування невиконаних ЗАТ "Макарово" грошових зобов`язань за кредитними договорами, що були підтверджені судовими рішеннями, адже встановлення незаконності торгів (аукціону) свідчить про відсутність визначених законом підстав для припинення відповідних зобов`язань боржника;

по-третє, за весь час переходу прав власності на спірне майно до його кінцевого на сьогоднішній день володільця існували та продовжують існувати невиконані грошові зобов`язань ЗАТ "Макарово" за кредитними договорами, що були підтверджені судовими рішеннями, виконання яких могло б бути здійснено за рахунок його майна.

Отже, такими обставинами в повній мірі підтверджується існування такого із критеріїв для оцінки проведеного відчуження спірного майна на предмет фраудаторності як проведення його за час існування значного обсягу грошових зобов`язань боржника перед кредитором, які могли бути задоволені за рахунок спірного майна, що було ініційовано недобросовісними діями ТОВ "Рейкон", яке цілком було обізнано про встановлений остаточним судовим рішенням факт незаконності набуття майна боржника.

Посилання ТОВ "Овостар" на те, що в межах справи №911/706/16 за позовом ЗАТ "Макарово" до ТОВ "Рейкон" про витребування спірного майна суди дійшли висновку про те, що ТОВ "Рейкон" є добросовісним набувачем спірного майна судом відхиляється з огляду на безпосередній зміст судових рішень у такій справі.

Так, в рішенні Господарського суду Київської області від 19.05.2016 у справі №911/706/16 судом першої інстанції було визначено, зокрема, такі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог: 1) витребування майна на користь позивача не призведе до поновлення його прав, адже може призвести лише до повторного виставлення цього майна на прилюдні торги з метою погашення вимог ПАТ "КБ "Надра"; 2) враховуючи відсутність у позивача статусу власника спірного майна, позовні вимоги про його витребування задоволенню судом не підлягають; 3) відповідач (ТОВ "Рейкон") є добросовісним набувачем майна; 4) сам по собі факт вибуття спірного майна із володіння позивача без врахування його волі, з урахуванням примусового характеру його відчуження від його імені, не може бути підставою для витребування майна від добросовісного набувача; 5) хоча результати торгів, що проведено 04.02.2013 з реалізації майна позивача і визнано недійсними, але фактичні обставини справи свідчать про те, що майно було реалізовано, грошові кошти по боргах позивача розподілено на користь стягувача, та бюджету, що є свідченням набуття відповідачем майна саме в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

В постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі №911/706/16 суд апеляційної інстанції підтримав всі вище наведені доводи, покладені в основу рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2016, у зв`язку з чим залишив його без змін.

В той же час, в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2016 у справі №911/706/16 суд касаційної інстанції, переглядаючи наведені судові рішення, врахував визнання незаконними результатів торгів в межах справи №911/4822/13, однак, звернув увагу на чинність на час звернення до суду із позовними вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння правовстановлюючих документів, на підставі яких за ТОВ "Рейкон" було проведено державну реєстрацію прав власності на спірне майно (свідоцтв про придбання майна з торгів), у зв`язку з чим і вказав на неможливість задоволення позовних вимог у порядку статті 387 Цивільного кодексу України.

Тобто попередніх висновків про те, що ТОВ "Рейкон" є добросовісним набувачем спірного майна суд касаційної інстанції не підтримав та мотивував відмову в задоволенні касаційної скарги фактичною передчасністю позову. В аспекті наведеного суд також враховує, що на сьогоднішній день чинна практика судів не вимагає скасування свідоцтв про придбання майна з торгів задля його повернення власнику за наслідками недійсності торгів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а учасниками справи не спростовано, що на момент відчуження спірного майна (06.10.2016) ТОВ "Рейкон" усвідомлювало свої незаконні дії, вчинювані всупереч результатів розгляду справи №911/4822/13, у зв`язку з чим визнання поведінки такого товариства на той час (06.10.2016) добросовісним неможливо.

Що стосується наступного критерію - пов`язаності всіх учасників таких відносин та, відповідно, їх обізнаності про як незаконність розпорядження ТОВ "Рейкон" спірним майном, так і наявності грошових зобов`язань перед кредитором, які могли бути погашені за рахунок такого майна, суд відзначає наступне.

З перебігу відносин переходу прав власності на спірне майно до його кінцевого на сьогоднішній день володільця вбачається, що його продаж супроводжувався одночасним перепродажем корпоративних прав в товариствах, що володіли ним, що вказує на відчуження спірного майна комплексно - не лише за рахунок прямого окремого відчуження нерухомого та рухомого майна, а в сукупності з продажем корпоративних прав у товариствах володільців такого майна.

Поряд з цим сам по собі факт перепродажу корпоративних прав не є підставою для висновку про пов`язаність відповідних осіб.

Зокрема, сукупний аналіз матеріалів реєстраційних справ ТОВ "БВ Трейдінг" і ТОВ "БВВ Еквипмент", виписок з банківських рахунків таких осіб, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та поведінки інших учасників спірних правовідносин (ТОВ "Ясенсвіт", ТОВ "Овостар") не виключає ніяких сумнівів в тому, що такі особи були пов`язані між собою на момент вчинення оскаржуваних договорів перепродажу спірного майна та корпоративних прав, адже суд критично оцінює можливість видачі без заставної безвідсоткової мільйонної позики двом "чужим" юридичним особам, створеним за менше ніж за два місяці до цього, використаним в подальшому для придбання спірного майна (епізод отримання ТОВ "БВ Трейдінг" і ТОВ "БВВ Еквипмент" позик від ТОВ "Ясенсвіт").

Аналогічно суд не вбачає випадковим збігом обставин факти того, що з моменту створення ТОВ "БВ Трейдінг" його директором було призначено ОСОБА_11 , який в цей же час являвся працівником ТОВ "Ясенсвіт", або ж того, що мало місце залучення до представництва одних і тих же осіб, наприклад:

- Хоменко В.І. - залучався як представник ТОВ "Рейкон" (довіреність від 01.06.2017, тобто після придбання корпоративних прав в такому товаристві ОСОБА_15 , який згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є пов`язаним в межах одних підприємств з ОСОБА_5 - бенефіціарним власником ТОВ "Овостар"); ОСОБА_10 - засновника ТОВ "БВ Трейдінг" (довіреність від 26.08.2016); ОСОБА_13 - засновника ТОВ "БВВ Еквипмент" (довіреність від 25.08.2016); ТОВ "БВ Трейдінг" і ТОВ "БВВ Еквипмент" (протоколи від 23.08.2016); окремо ТОВ "БВВ Еквипмент" - довіреність від 10.03.2017;

ОСОБА_19 - згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є пов`язаним в межах одних підприємств з ОСОБА_15 та з групою компаній Овостар Юніон, а також представляв інтереси Інтернешнм Фуд Трейд Лімітед (компанія, що належить Овостар Юніон) при придбанні корпоративних прав в ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент";

ОСОБА_17 - залучався як представник ТОВ "БВ Трейдінг" (довіреність від 01.06.2018); ТОВ "Венус Комершиал" на момент придбання останнім частки в статутному капіталі ТОВ "БВВ Еквимпент" у Білоконя Я.Ю. (довіреність від 19.06.2018); в подальшому став єдиним учасником та бенефіціарним власником ТОВ "БВВ Еквипмент".

З огляду на викладене є очевидною пов`язаність з групою компанію Овостар Юніон всіх учасників правовідносин переходу прав власності на спірне майно та корпоративних прав у товариствах, володільців такого майна, з моменту створення ТОВ "БВ Трейдінг" і ТОВ "БВВ Еквипмент" та набуття прав в ТОВ "Рейкон" (11.10.2016).

Поряд з цим, доказів того, що такі учасники були пов`язаними з ТОВ "Рейкон" до моменту придбання корпоративних прав в ньому ОСОБА_15 , тобто до 11.10.2016, а відтак, і на момент купівлі ТОВ "БВ Трейдінг" і ТОВ "БВВ Еквипмент" спірного майна (06.10.2016) матеріали справи не містять.

Тому, у суду відсутні підстави вважати, що група компаній Овостар Юніон, а відтак, і ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" чи ТОВ "Овостар" знали чи могли знати про обставини недобросовісності ТОВ "Рейкон" щодо відчуження на їх користь спірного майна за відсутності належного обсягу правомочностей щодо розпорядження ним у такої особи та існування підтверджених судовими рішеннями невиконаних грошових зобов`язань, які мали бути виконанні за рахунок такого майна перед кредитором, яким на сьогоднішній день є ТОВ "ФК "Толкфін".

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується існування такого критерію для оцінки ланки переходу прав власності на спірне майно на предмет її фраудаторності як пов`язаність всіх учасників таких відносин, адже ТОВ "Овостар" є добросовісним його набувачем.

Щодо посилань позивача на невідповідність вартості продажу спірного майна ринковим цінам з посиланням на явно занижені ціни продажу, визначені в оскаржуваних договорах купівлі-продажу, суд відзначає, в світлі встановлених обставин продажу такого майна не окремо як об`єктів нерухомого та рухомого майна, а в цілому разом з корпоративними права в статутному капіталі товариств, володільців такого майна, то вірною з метою визначення реальної ціни здійсненого продажу спірного майна є оцінка як вартості, визначеної в договорах купівлі-продажу об`єктів нерухомого та рухомого майна, так і в договорах купівлі-продажу відповідних корпоративних прав.

Поряд з цим, відсутність існування в межах спірних правовідносин факту пов`язаності учасників спірних правовідносин на момент переходу прав власності на спірне майно від ТОВ "Рейкон" до ТОВ "БВ Трейдінг" та ТОВ "БВВ Еквипмент" вказує на недоведеність позивачем одночасної відповідності обставин вчинення оскаржуваних правочинів всім, необхідним критеріям для визнання їх фраудаторними, у зв`язку з чим, враховуючи в тому числі висновки Європейського суду з прав людини, викладені рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" щодо необхідного обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, задля дотримання визначених в пункті 1 статті 6 Конвенції гарантій, суд не вбачає необхідності у дослідженні питання дійсності ціни продажу спірного майна в світлі вирішення спору по суті.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин суд дійшов висновку про недоведеність позивачем фраудаторності оскаржуваних правочинів як визначеної в позові підстави для визнання їх недійсними, а тому в задоволенні відповідних позовних вимог слід відмовити, що виключає підстав для задоволення похідних вимог щодо внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд даного спору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.04.2024.

Суддя А.М. Івченко