Рішення

від 18.04.2024 по справі 910/2741/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2024Справа № 910/2741/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/2741/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ"

про стягнення 4 162 056,19 грн

Представники сторін:

від позивача: Кваша І.В.;

від відповідача: Багдасарова Г.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулося через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" про стягнення 4 162 056,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № ДД-02/01/24 від 02.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 162 056,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2024.

25.03.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач при визначенні розміру грошових зобов`язань відповідача за Договором та, відповідно, позовних вимог, безпідставно спирається на зміст Акту № 7 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2024 та визначає їх у сумі 4 162 056,19 грн. При цьому, у п. 3.1. Додаткової угоди №1 від 08.01.2024, укладеної сторонами до Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № ДД-02/01/24 від 02.01.2024, визначено, що загальна очікувана вартість електричної енергії становить 3 742 341, 12 грн з ПДВ. Таким чином, відповідач за умовами Додаткової угоди на оплату поставленої 10.01.2024 електричної енергії мав сплатити 3 742 341,12 грн до 09.01.2024 включно. Проте, ані Додаткова угода, ані Договір не встановлюють обов`язку Покупця сплачувати Продавцю різницю вартості обсягів електричної енергії, яка може виникати за результатами коригування їх ціни, здійсненого відповідно до п. 3.2. Додаткової угоди. Серед іншого, відповідач також посилається на наявність у нього форс-мажорних обставин та неможливість виконати свої зобов`язання перед позивачем, оскільки всі рахунки та майно арештовані в рамках виконавчих проваджень.

Присутній у підготовчому засіданні 28.03.2024 позивач позов підтримав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача у засідання суду не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 28.03.2024 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

16.04.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: деталізованої інформації щодо розрахунку (визначення) середньої ціни електричної енергії, яка міститься в Акті приймання-передачі обсягу купівлі-продажу електричної енергії №7 від 31.01.2024 до Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № ДД-02/01/24 від 02.01.2024, зокрема, деталізовані розрахунки середньої ціни сформованої в результаті добутку погодинних цін на електричну енергію, застосованих позивачем в розрахунках на обсяги переданої електричної енергії в кожній розрахунковій годині, в якій здійснювалася купівля-продаж.

18.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Подане клопотання обґрунтоване тим, що 17.04.2024, після підписання Договору про надання професійної правничої допомоги з метою представництва інтересів ТОВ "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ", представнику адвокату Багдасаровій Г.М. були передані документи по справі для вивчення та підготовки правової позиції були передані. Однак, з аналізу змісту позовної заяви та долучених до неї документів, на даний час, адвокат дійшла висновку клопотати перед судом про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, зокрема, щодо витребування у позивача оригіналів документів та додаткових доказів і пояснень по справі.

Крім того, 18.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в порядку ст. 42 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача, заперечив проти поданих відповідачем клопотань, позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві, та надав суду для огляду оригінали документів, на яких

Представник відповідача просив задовольнити подані клопотання про витребування доказів та повернення до стадії підготовчого провадження.

Крім того, представник позивача просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з необхідністю ознайомитися з поданими представником позивача додатковими поясненнями.

Суд, на підставі ч. 2 ст.207 ГПК України, залишив без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, як таке, що подано з пропуском строку на стадії судового розгляду.

Щодо клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого засідання, суд зазначає наступне.

У підготовче засідання 28.03.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.

Факт отримання 08.03.2024 ухвали Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 про відкриття провадження у даній справі, підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

При цьому, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 про відкриття провадження у справі № 910/2741/24 виконав свій обов`язок та подав відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити будь-які додаткові дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд постановив ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 про закриття підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

Отже, клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого засідання є необґрунтованим, а відтак, задоволенню не підлягає.

Крім того, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення в справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.05.2023, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (за договором - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ» (за договором - Покупець) було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії №ДД-02/01/24 від 01.02.2024 (надалі - Договір), відповідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує електричну енергію як товар, в обсягах, графіках погодинного обсягу, за ціною та на умовах, що визначені цим Договором, Додатками та Додатковими угодами до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з п.2.2. Договору, Сторони узгодили, що обсяг електричної енергії, щогодинні обсяги електричної енергії (сума яких в межах доби складає добовий обсяг), ціна електричної енергії, період та/або етапи періоду купівлі-продажу електричної енергії за цим Договором регулюються Додатковими угодами до Договору, що укладені на розрахунковий місяць.

У п.2.3., 2.4. Договору Сторони узгодили, що допускається відхилення фактичного добового обсягу купівлі/продажу електричної енергії в межах 10% в сторону збільшення або зменшення такого добового обсягу від встановленого Додатковою угодою без додаткового узгодження такого відхилення Сторонами. В цьому випадку договірним вважається обсяг електричної енергії, зареєстрований Сторонами в Системі MMS.

Сторони узгодили, що у випадку, якщо відхилення фактичного добового обсягу купівлі/продажу електричної енергії перевищує 10% в сторону збільшення або зменшення такого добового обсягу від узгодженого Сторонами у Додатковій угоді, коригування добових обсягів здійснюється на підставі Заявки (Додаток №1 до Договору), яка має бути підписана КЕП за допомогою сервісу еа веб-сайті Центрального засвідчувального органу (надалі також - «ЦЗО») Міністерства цифрової трансформації України - www.czo.gov.ua, та надсилається Покупцем Продавцю не пізніше 18:00 за два дні до торгового дня Д-2, на наступну електронну адресу: Electronewenergyukr@gmail.com. При цьому, Покупець зобов`язаний вказати в графі «Тема листа», яким відправлятиметься Заявка: «Заявка на коригування обсягів купівлі-продажу електричної енергії

---

(дата/місяць/рік) до Договору № ____».

На підставі п.2.5 Договору, Сторони дійшли згоди, що Заявка, подана в порядку п.2.4. цього Договору, є належним порядком повідомлення про зміни договірних обсягів купівлі-продажу електричної енергії на торговий день (Д), які Покупець бажає придбати у Продавця за цим Договором. Внесення змін до Договору та/або Додаткової угоди в такому разі не потребується.

Відповідно до п.2.6. Договору, Сторони дійшли згоди, що Додаткова угода, підписана в порядку, передбаченому п.1.5. цього Договору, має юридичну силу оригіналу Додаткової угоди та містить дані про узгоджені договірні обсяги електричної енергії, які Покупець бажає придбати у Продавця за цим Договором у визначений ним розрахунковий місяць.

Відповідно до п.2.8. Договору, право власності Покупця на узгоджений в порядку, передбаченому цим Договором, обсяг електричної енергії виникає в момент отримання в Системі ММS автоматичного повідомлення від Оператора системи передачі про те, що зареєстрований за цим Договором обсяг електричної енергії є дійсним.

Відповідно до п.3.1. Договору, ціна електричної енергії на заявлений Покупцем в порядку, передбаченому розд. ІІ цього Договору, обсяг електричної енергії, а також графік розрахунків Покупця зазначаються Продавцем у відповідній Додатковій угоді до цього Договору. Сторони узгодили, що ціна за одиницю електричної енергії визначається в гривнях з точністю до двох знаків після коми згідно правил математичного заокруглення.

На виконання умов Договору, 08.01.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №ДД-02/01/24 від 02.01.2024 року (надалі - Додаткова угода №1).

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 періодом постачання електричної енергії є з 00:00 год 10.01.2024 по 24:00 год 10.01.2024. Загальний обсяг постачання електричної енергії, за цією Додатковою угодою становить 768 МВт*год.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1, попередня ціна за 1 МВт*год електричної енергії (ПЦ) становить 4060,7 грн. без ПДВ та підлягає зміні за результатом закінчення Розрахункового місяця в порядку передбаченому пп.3.2. п.3 цієї Додаткової угоди як Остаточна ціна за 1 МВт*год електричної енергії.

Остаточна ціна за 1 МВт*год електричної енергії (ОЦ) у Розрахунковому місяці обчислюється шляхом множення Попередньої ціни, зазначеної у п.п.3.1. п.3 цієї Додатковї угоди, на коефіцієнт коригування «N», де: N = (ЦРДН*k) / ПЦ, де: ЦРДН - ціна купівлі-продажу електричної енергії (за 1 МВт*год без ПДВ), що склалась за підсумками торгів на ринку «на добу наперед» на відповідну годину, відповідної доби Розрахункового місяця, у відповідній торговій зоні, згідно даних, що публікуються на веб-сайті АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» за посиланням: https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr у розділі «Погодинні ціни купівлі-продажу електричної енергії»; k - коефіцієнт зниження ЦРДН, який становить 1; ПЦ - попередня ціна за 1 МВт*год електричної енергії (без ПДВ), зазначена у пп.3.1 п.3 цієї Додаткової угоди.

Загальна очікувана вартість електричної енергії становить 3 742 341,12 грн. з врахуванням ПДВ.

За результатом виконання Додаткової угоди №1 було складено Акт №7 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31 січня 2024 року.

Відповідно до Акта №7 від 31.01.2024 обсяг придбаної відповідачем електричної енергії у січні 2024 року становить 768 МВт*год. Ціна 1 МВт*год електричної енергії складає 4516,12 грн., а загальна вартість придбаної електричної енергії - 3 468 380,16 грн. (без ПДВ), 693 676,03 грн. - ПДВ 20%, разом 4 162 056,19 грн. з ПДВ.

Згідно п.3.2. Договору, Покупець самостійно здійснює розрахунок розмірів платежів без надання Продавцем окремих відповідних рахунків для оплати.

Підставою для оплати Покупцем вартості електричної енергії є відповідна Додаткова угода до Договору.

Відповідно до п. 4 та п. 5 Додаткової угоди №1 08.01.2024 оплата за електричну енергію проводиться Покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця, шляхом перерахування грошових коштів. Покупець здійснює оплату за електричну енергію на умовах Д-1 у розмірі не менше добової вартості електричної енергії доби «Д».

У відповідності до пункту 1.2 Договору, термін «Д» означає торговий день, «Д-1» - «за один день до торгового дня».

Відповідно п. 3.5. Договору, оплата Покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на рахунок Продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за придбану електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

Таким чином, виходячи з умов договору, відповідач мав оплатити вартість купованої ним електричної енергії на умовах попередньої оплати.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати отриманої електричної енергії, позивач направив Вимогу за вих. №28/01/24-1 від 28.02.2024 про сплату заборгованості в розмірі 4 162 056,19 грн. електронною поштою на офіційну електронну адресу відповідача з підписом КЕП керівника та засобами поштового зв`язку листом з описом вкладення, який отриманий ТОВ «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ» 04.03.2024.

Відповідач вказану вимогу про сплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк не оплатив отриману електричну енергію, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем розміру заборгованості.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався наступними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно з ч. 2 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень встановлених цією ж статтею та із дотриманням істотних умов визначених ч. 3 цієї ж статті.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як установлено судом, між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на Двосторонньому договорі купівлі-продажу електричної енергії №ДД-02/01/24 від 01.02.2024 та Додатковій угоді № 1 від 08.01.2024 до даного Договору.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди №1 позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію у січні 2024 року обсягом 768 МВт*год., загальною вартістю 4 162 056,19 грн. з ПДВ, про що сторонами було складено та підписано без будь-яких заперечень і зауважень Акт №7 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31 січня 2024 року.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем долучено до матеріалів докази, на які йдеться посилання у позовній заяві та надати їх оригінали для огляду суду в судовому засіданні 18.04.2024.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено виникнення у відповідача заборгованості в сумі 4 162 056,19 грн.

Водночас, заперечення відповідача про те, що він не погоджується з наведеними в Акті №7 від 31.01.2024 обсягами та вартістю електричної енергії, судом відхиляються, оскільки жодними належними та допустимими доказами дане твердження не підтверджено.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, наявність та розмір заборгованості за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №ДД-02/01/24 від 01.02.2024 та Додатковою угодою № 1 від 08.01.2024 до даного Договору у сумі 4 162 056,19 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем у встановленому порядку не спростована, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" (01014, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 38, поверх 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 43202392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 43231355) заборгованість у розмірі 4 162 056 грн 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 62 430 грн 84 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.04.2024.

Суддя А.І. Привалов