Рішення

від 02.04.2024 по справі 910/14102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 910/14102/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВР Енерджи»простягнення 328805,92 грн.за участю представників:

позивача:Пальчик В.Л. адвокат, довіреність від 14.02.2024відповідача:не з`явилися суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Артікс» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР Енерджи» (далі відповідач) про стягнення 328805,92 грн., з яких 251271,80 грн. основний борг, 7859,55 грн. інфляційні втрати, 3985,93 грн. 3 % річних 65688,64 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 21.12.2022 № 2022/21-12 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2023 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 12.12.2023. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором поставки від 21.12.2022 № 2022/21-12 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у встановлений договором строк; контророзрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2024 о 11:20.

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 16.01.2024 об 11:20 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 призначено у даній справі судове засідання на 20.02.2024 об 11:40.

На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артікс» надійшло клопотання від 16.02.2024 (вх. № суду 2204/24 від 19.02.2024) про заміну позивача правонаступником, в якому він просив суд замінити позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Артікс» у справі № 910/14102/23 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі», у зв`язку зі зміною кредитора у зобов`язанні на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 відкладено судове засідання на 12.03.2024 об 10:40.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у даній справі задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артікс» від 16.02.2024 (вх. № суду 2204/24 від 19.02.2024) про заміну позивача правонаступником. Замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Артікс» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі».

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 12.03.2024 о 10:40 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2024 призначено у даній справі судове засідання на 02.04.2024 об 12:00.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артікс» (далі постачальник) та відповідачем у справі (далі покупець) було укладено договір поставки від 21.12.2022 № 2022/21-12 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти (надалі товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість. Кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки товару дані визначаються у додаткових угодах, що складаються постачальником та підтверджуються шляхом підписання покупцем на умовах даного договору. До додаткової угоди в розумінні цього договору також прирівнюються видаткова накладна на товар та/або акт прийому-передачі товару, підписані сторонами (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 5.3 договору за результатами поставки товару сторони підписують акт прийому-передачі товару.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата товару (партії товару) здійснюється на умовах 100 % передоплати, якщо інше не передбачено у додатковій угоді до даного договору.

Ціна та кількість товару за даним договором складається з загальної вартості і кількості товару, що поставляється за даним договором протягом терміну його дії (п. 6.2 договору).

Згідно з п. 6.3 договору покупець зобов`язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару протягом одного дня з дати підписання додаткової угоди, якщо інше не передбачене сторонами в додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору ТОВ «Артікс» поставило відповідачу нафтопродукти на загальну суму 5928008,10 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 22.12.2022 № 21 на суму 753428 грн., від 22.12.2022 № 22 на суму 748800 грн., від 27.12.2022 № 25 на суму 1515858,50 грн., від 07.01.2023 № 7 на суму 605444 грн., від 07.01.2023 № 8 на суму 183897 грн., від 11.01.2023 № 12 на суму 784654,40 грн., від 12.01.2023 № 16 на суму 487000 грн., від 12.01.2023 № 17 на суму 287865,70 грн., від 24.01.2023 № 18 на суму 561060,50 грн., які підписані в двосторонньому порядку електронними підписами повноважених представників сторін договору, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

В матеріалах справи наявні також товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 22.12.2022 № 16, від 22.12.2022 № 15, від 27.12.2022 № 19, від 07.01.2023 № 07, від 07.01.2023 № 07, від 11.01.2023 № 11, від 12.01.2023 № 12, від 12.01.2023 № 15, від 24.01.2023 № 17.

Враховуючи, що відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар згідно перелічених вище видаткових накладних в повному обсязі не виконав, сплативши на користь постачальника 5676736,30 грн. то за ним рахується заборгованість в розмірі 251271,80 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставлених нафтопродуктів.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між постачальником та відповідачем у справі за період з 01.04.2023 по 13.04.2023, відповідно до якого, сальдо на користь постачальника станом на 13.04.2023 складає заявлену до стягнення суму в розмірі 251271,80 грн. Зазначений акт підписаний електронними підписами в двосторонньому порядку повноваженими представниками постачальника та відповідача у справі, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між постачальником та відповідачем у справі договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 251271,80 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артікс» - первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» - новий кредитор було укладено договір про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає належне йому право вимоги згідно договору поставки нафтопродуктів № 2022/21-12 від 21 грудня 2022 року (далі основний договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВР Енерджи», а новий кредитор приймає право грошової вимоги та стає кредитором щодо ТОВ «ВР Енерджи» (ідентифікаційний код юридичної особи 44796889) (далі боржник) (п. 1.1 договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402).

Відповідно до п. 1.2 договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402 сума права вимоги за основним договором, що відступається первісним кредитором новому кредитору за цим договором, становить: 328805,92 грн., з яких 251271,80 грн. заборгованість за поставлений товар, 7859,55 грн. збитки від інфляції, 3985,93 грн. 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, 65688,64 грн. пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 1.3 договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402 новий кредитор займає місце первісного кредитора в правах та зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

У п. 1.4 договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402 вказано, що новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від ТОВ «ВР Енерджи» (ідентифікаційний код юридичної особи 44796889) за основним договором сплати грошових коштів у розмірі 251271,80 грн. заборгованість за поставлений товар згідно основного договору, 7859,55 грн. збитків від інфляції, 3985,93 грн. 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, 65688,64 грн. пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Новий кредитор також отримує право вимоги на додаткові витрати, які були понесені первісним кредитором при вчиненні дій щодо стягнення/погашення даної заборгованості боржника. Новий кредитор також отримує право вимоги на додаткові стягнення та штрафні санкції, які виникли з моменту порушення боржником зобов`язань по основному договору. Права грошової вимоги за основним договором переходять до нового кредитора з моменту укладення даного договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання (п. 6.1 договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» підписаний акт приймання-передачі від 14.02.2024 до договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402, яким сторони правочину погодили та підтвердили, що права вимоги, передбачені договором відступлення, перейшли від первісного кредитора до нового кредитора; новий кредитор підтвердив отримання від первісного кредитора всі документи, які засвідчують права, що передаються за основним договором.

ТОВ «Артікс» листом від 14.02.2024 № 14021 та ТОВ «Пауер Енерджі» листом від 14.02.2024 № 14022024 повідомили відповідача про зміну кредитора у зобов`язанні на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 14.02.2024 № 1402.

Відповідач листом від 16.02.2024 № 16022024 та листом від 16.02.2024 № 1602-1 повідомив ТОВ «Артікс» та ТОВ «Пауер Енерджі», що не заперечує про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вищевказаним правочином Товариство з обмеженою відповідальністю «Артікс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» належні йому права вимоги за договором поставки від 21.12.2022 № 2022/21-12 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР Енерджи» щодо отримання грошової суми у розмірі 328805,92 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар згідно перелічених вище видаткових накладних в повному обсязі, беручи до уваги, що за ним на час розгляду справи рахується заявлена до стягнення сума заборгованість в розмірі 251271,80 грн. суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 251271,80 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлені нафтопродукти згідно перелічених вище видаткових накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми 151271,80 грн. за період прострочення з лютого 2023 року по липень 2023 року складають 7859,55 грн.; 3% річних з простроченої суми за період прострочення з 03.02.2023 по 14.08.2023 складають 3985,93 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 7.3 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати за поставлені нафтопродукти, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов`язання, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 03.02.2023 по 14.08.2023 складає 65688,64 грн.

Згідно з п. 7.3 договору у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну, зазначеному у додатковій угоді до даного договору та з урахуванням ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов`язання. Штрафні санкції нараховуються постачальником за весь час прострочення оплати і на суму, що належить до оплати (п. 7.7 договору).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 вказано, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Умову договору, якою передбачено нарахування штрафних санкцій за весь час прострочення виконання зобов`язань, не можна визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Проаналізувати умови договору щодо нарахування штрафної санкції у вигляді пені, судом встановлено, що його умови не встановлюють інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період виходячи з дня початку строку прострочення.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України, періоду нарахування пені заявленого позивачем, стягненню підлягає пеня в розмірі 59892,18 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 5796,46 грн. суд відмовляє, з огляду на її безпідставність, оскільки, пеня всупереч положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахована більше ніж за 6 місяців.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем у розмірі 251271,80 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлені нафтопродукти у строк визначений договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 251271,80 грн. основного боргу, 7859,55 грн. інфляційних втрат, 3985,93 грн. 3 % річних, 59892,18 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 5796,46 пені суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР Енерджи» про стягнення 328805,92 грн., з яких 251271,80 грн. основний борг, 7859,55 грн. інфляційні втрати, 3985,93 грн. 3 % річних 65688,64 грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР Енерджи» («Карат» промисловий майданчик, 5А, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07301, ідентифікаційний код 44796889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» (вул. Володимирська, 184, м. Васильків, Обухівський р-н, Київська обл., 08601, ідентифікаційний код 45149027) 251271 (двісті п`ятдесят одну тисячу двісті сімдесят одну) грн. 80 коп. основного боргу, 7859 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 3985 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 93 коп. 3 % річних 59892 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 18 коп. пені, 4845 (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) грн. 14 коп. витрат по сплаті судового.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР Енерджи» про стягнення 5796,46 пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.04.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк