Ухвала

від 24.04.2024 по справі 911/3062/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" квітня 2024 р. Справа № 911/3062/21

Суддя Бацуца В. М. розглянувши скаргу позивача (стягувача) Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 69491928

у справі № 911/3062/21

за позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль, м. Бориспіль, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київріанта, с. Мартусівка, Бориспільський район, Київська область

про стягнення 117 400, 00 грн штрафу та зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2022 р. у справі № 911/3062/21 за позовом ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль до ТОВ „Київріанта про стягнення 117 400, 00 грн штрафу та зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково та вирішено зобов`язати ТОВ „Київріанта виконати зобов`язання, встановлені у п. 2.2.2. п. 2.2. договору № 80.1-14/1-34 від 09.09.2014 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, а саме: надати Державному підприємству „Міжнародний аеропорт „Бориспіль довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданому в оренду на підставі договору № 1582 від 11.06.2014 р., за липень 2020 р., серпень 2020 р., вересень 2020 р., жовтень 2020 р., листопад 2020 р., грудень 2020 р., січень 2021 р., лютий 2021 р., березень 2021 р., квітень 2021 р.; стягнути з ТОВ „Київріанта на користь ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль 83 700, 00 грн штрафу та судові витрати 4 212, 73 грн судового збору.

01.07.2022 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

22.03.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача (стягувача) надійшла скарга б/н від 21.03.2024 р. на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій він просить суд поновити Державному підприємству „Міжнародний аеропорт „Бориспіль строк для подання скарги на постанову старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л. Ю. від 25.11.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69491928; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л. Ю. від 25.11.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69491928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.07.2022 року у справі №911/3062/21; зобов?язати Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження № 69491928 та вжити всі належні та передбачені Законом України „Про виконавче провадження заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.07.2022 року у справі № 911/3062/21.

05.04.2024 р. до канцелярії суду від старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л. Ю. надійшли заперечення № 49990 від 03.04.2024 р. проти клопотання про поновлення строку, встановленого для подання скарги до суду.

12.04.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача (скаржника) надійшли пояснення б/н від 12.04.2024 р. на заперечення державного виконавця проти клопотання про поновлення строку, встановленого для подання скарги до суду.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.

Згідно з ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 341 цього ж кодексу скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Статтею 118 цього ж кодексу передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 170 цього ж кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Як вбачається із скарги та доданих до неї матеріалів, позивач (скаржник) просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л. Ю. від 25.11.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69491928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.07.2022 року у справі № 911/3062/21, при цьому в суд звернувся із даною скаргою щодо її оскарження лише 21.03.2024 р., тобто більше ніж через один рік та 3 місяці.

У своїй скарзі позивач (скаржник) зазначає, що оскаржувана постанова від 25.11.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69491928 не була надіслана на адресу стягувача, про порушення своїх прав при її винесенні позивач дізнався тільки 13.03.2024 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому скарга подається в межах строку, передбаченого ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, при цьому у самій скарзі позивач (скаржник) просить також суд поновити строк для подання скарги на постанову старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л. Ю. від 25.11.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69491928.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 04.02.2022 р. у справі № 925/308/13-г зазначила, що:

9.8. За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, Суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі N 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі N 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі N 918/333/13-г, від якої Суд не вбачає підстав для відступу.

У своїй скарзі позивач (скаржник) зазначає, що про відкриття виконавчого провадження № 69491928 дізнався з інформації, наявної в автоматизованій системі виконавчого провадження, в розділі „Пошук за даними АСВП, яка є доступною, при цьому жодним чином не зазначає про причини та неможливість дізнатися таким же способом чи за допомогою повного доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження про закінчення виконавчого провадження № 69491928.

До вказаної скарги на дії та рішення державного виконавця позивачем (скаржником) не додано жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували причини та неможливість довідатись (ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, тощо) про закінчення виконавчого провадження № 69491928 та винесення державним виконавцем відповідної постанови від 25.11.2022 р. раніше - після 25.11.2022 р.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Натомість, позивач (скаржник) у своїй скарзі обмежився лише посиланням на ту обставину, що дізнався про закінчення виконавчого провадження тільки 13.03.2024 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, та не навів обставин, які не залежали від його волі і об??єктивно перешкоджали йому у можливості дізнатися про таке закінчення виконавчого провадження раніше.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що до вказаної скарги на дії та рішення державного виконавця позивачем (скаржником) не додано жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували причини та неможливість довідатись (ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, тощо) про закінчення виконавчого провадження № 69491928 та винесення державним виконавцем відповідної постанови від 25.11.2022 р. раніше - після 25.11.2022 р., що позивач (скаржник) у своїй скарзі не зазначив обставин та доказів їх підтвердження, які не залежали від його волі і об?єктивно перешкоджали йому у можливості дізнатися про таке закінчення виконавчого провадження раніше, а тому суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини пропущення строку на подання скарги на дії та рішення державного виконавця, викладені у самій скарзі, не є поважними і відповідно за таких обставин позивач (скаржник) міг довідатись про закінчення виконавчого провадження суттєво раніше - після винесення постанови від 25.11.2022 р. про закінчення виконавчого провадження і відповідно звернутись в суд із даною скаргою на дії та рішення державного виконавця у строк, встановлений пунктом а) ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача (скаржника) про поновлення строку на подання скарги на дії та рішення державного виконавця без задоволення.

За таких обставин зазначена скарга позивача (скаржника) підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав, а саме у зв`язку із тим, що вказана скарга подана із значним пропущенням строку, встановленого пунктом а) ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 118, 119, 170, 233 235, 240, 340, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання б/н б/д Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль про поновлення строку на подання скарги б/н від 21.03.2024 р. на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 69491928, викладене у скарзі б/н від 21.03.2024 р. на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця.

2.Повернути Державному підприємству „Міжнародний аеропорт „Бориспіль скаргу б/н від 21.03.2024 р. (вх. № 2435 від 22.03.2024 р.) на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 69491928 та додані до неї матеріали без розгляду.

3.Роз`яснити учасникам справи, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца