ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"25" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/978/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталіті ДТ» (09200, Київська обл., Обухівський р-н, місто Кагарлик, вул. Незалежності, будинок 22, код: 43608035)
про стягнення 218002,00 гривень,
ВСТАНОВИВ:
Представником Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в системі «Електронний суд» 15.04.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталіті ДТ» заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 19.05.2021 № 2062-02024 у загальному розмірі 218002,00 гривень, з яких: 156818,76 гривень основний борг та 61183,50 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за вказаним вище договором.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги, серед іншого тим, що пунктом п. 5.7 додаткової угоди № 3 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 19.05.2021 № 2062-02024 передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Проте, в порушення наведених вище приписів процесуального законодавства позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин наведених у позовній заяві, а саме позивачем не надано додаткової угоди № 3, укладеної між позивачем та відповідачем, на яку посилається позивач обґрунтовуючи заявлені ним вимоги.
Натомість, до позовної заяви долучено додаткову угоду від 21.09.2021 № 1, додаткову угоду від 14.12.2021 та додаткову угоду без дати та номера, в якій в розділі «Реквізити сторін» відсутні підписи та печатки.
Отже, суд доходить висновку, що позивачем при зверненні до суду порушено приписи ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).
Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Звертаючись до суду з позовом позивач зобов`язаний визначити предмет та підставу позову.
Суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, предмет позову викладається позивачем саме у прохальній частині позову.
Позивачем у прохальній частині позову не визначено правову природу заявленої до стягнення суми 61183,50 гривень, яку останній просить суд стягнути з відповідача. Водночас, з тексту позовної заяви вбачається, що вказана сума грошових коштів, є складовою кількох сум з різною правовою природою.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прохальна частина позовної заяви не містить повного змісту позовних вимог, з огляду на що позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог, пред`явлених до відповідача,
За змістом ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно положень ч. 1, пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних вимог немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що за подання заяв/позовів до Господарського суду Київської області сплата судового збору в національній валюті України здійснюється за наступними реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA708999980313181206083010001;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: 101
Окрім того, реквізити для перерахування судового збору розміщено на офіційному сайті Господарського суду Київської області (https://ko.arbitr.gov.ua/sud5012/gromadyanam/tax/).
Згідно із частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20).
Натомість як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказів сплати судового збору надано платіжну інструкцію від 09.04.2024 № АУ-1881 на суму 3270,03 гривень, згідно якої оплата судового збору здійснена за неналежними реквізитами Господарського суду Київської області.
Так, згідно наданої позивачем квитанції код отримувача зазначено 37993783, у графі банку отримувача вказано Казначейство України, рахунок отримувача UA918999980313191206083026001, призначення платежу «…судовий збір за позовом НЕУ «Укренерго», Господарський суд м. Києва», замість вірних реквізитів зазначених судом вище.
При цьому, судом перевірено зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановлено, що станом на 25.04.2024 в електронному реєстрі підтверджень оплат із органу Державної казначейської служби України про зарахування сум судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відсутнє підтвердження про зарахування 3270,03 гривень судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції від 09.04.2024 № АУ-1881.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.
Позивачем при звернені до суду із розглядуваним позовом заявлено майнову вимогу стягнення 218002,00 гривень.
Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 2616,02 гривень (з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8).
Відтак, суд робить висновок про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановленому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без руху.
2. Зобов`язати позивача усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- письмових пояснень щодо змісту позовних вимог;
- доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.
3. Попередити позивача про те, що у разі якщо виявлені недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала складена та підписана 25.04.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118625712 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Київської області
Колесник Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні