Рішення

від 22.04.2024 по справі 914/464/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 914/464/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дрогобицького відділення ТОВ «ФК «Надія України», м. Дрогобич Львівської області,

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Мушкамбарова Олексія Олеговича, м.Дрогобич Львівської області,

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Костенка Юрія Петровича, м.Дрогобич Львівської області,

до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця Мушкамбарової Зоряни Михайлівни, с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області,

про солідарне стягнення 78'216,70 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

від відповідача 3: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дрогобицького відділення ТОВ «ФК «Надія України» до Фізичної особи-підприємця Мушкамбарова Олексія Олеговича, Фізичної особи-підприємця Костенка Юрія Петровича та Фізичної особи-підприємця Мушкамбарової Зоряни Михайлівни про солідарне стягнення 78'216,70 грн заборгованості за договором кредиту №ДК 2-1 від 26.01.2022 та договором поруки №1 від 26.01.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 01.04.2024; встановлено строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Подальший хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвали суду були надіслані на адресу позивача та відповідачів, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Ухвала про відкриття провадження у справі, надіслані відповідачам, повернуті відправнику без вручення адресату. Ухвала про судове засідання 22.04.2024 надіслана відповідачам 01.04.2024, докази про що знаходяться у матеріалах справи. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).

27.03.2024 позивач подав заяву про розгляд справи без участі позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між товариством та відповідачем 1 був укладений договір кредиту №ДК 2-1 від 26.01.2022, однак останнім порушено зобов`язання щодо повернення грошових коштів, в забезпечення яких 26.01.2022 між банком та відповідачем 2 та 3, як поручителями, укладено договір поруки № 1 в забезпечення виконання договору кредиту.

Аргументи відповідачів.

Відповідачі у судові засідання не з`являлися, з заявами та клопотаннями не зверталися, правом на подання відзиву не скористалися.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, оскільки відповідачів було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними документами.

У судовому засіданні 22.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

26 січня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дрогобицького відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» та Фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № ДК 2-1, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 200'000,00 грн, з оплатою по процентній ставці 45,5% на рік, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Позичальник зобов`язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та проценти за користувався ним до 16-00 години 01.02.2024 року включно (п.3.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору такий набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Закінчення строку дії цього договору, а також дострокове розірвання договору кредитором, відповідно до п. 4.3.4 договору, не звільняє сторони від зобов`язання повного виконання умов договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (3.3 договору).

Відповідно до піп.4.1.1 п.4.1 договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит в день підписання договору шляхом здійснення грошового переказу грошових коштів на ім`я клієнта через систему грошових переказів обслуговуючого банку або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника у розмірі, зазначеному в пункті 2.1 договору. Позичальник зобов`язується у разі здійснення грошового переказу грошових коштів на ім`я клієнта через систему грошових переказів обслуговуючого банку одержати кредит у касі будь-якого відділення обслуговуючого банку в день підписання договору (пп. 4.2.1 п.4.2 договору).

Відповідно до підпунктів 4.2.3 та 4.2.4 п. 4.2 договору позичальник зобов`язувався: сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 договору; проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з графіком погашення кредиту та відсотків (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору. Днем погашення кредиту та/або процентів є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Згідно з підпунктами 4.2.7 та 4.2.8 п.4.2 договору позичальник зобов`язувався: у разі дострокового розірвання договору із підстав передбачених п.4.3.4 договору, сплатити тіло кредиту, проценти за користуванням кредитом за весь строк дії договору (відповідно до п.5.2 договору), а також пеню в розмірах та строк, зазначений в повідомленні про дострокове розірвання договору; погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2 договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні кредитора, передбаченого пунктом 4.3.5 договору.

Пунктами 5.1 та 5.2 договору сторони погодили, що за користування кредитом у період, починаючи з наступного дня після дати надання кредиту, і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки згідно п. 2.1. договору. Нарахування процентів здійснюється щодня з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2 договору. Сума нарахованих процентів за весь строк дії договору складає 96'083,54 грн. У разі дострокового погашення кредиту з ініціативи позичальника нарахування процентів здійснюється за весь строк фактичного користування кредитом.

Згідно з пунктами 5.3. та 5.4 договору кредиту повернення кредиту і сплата процентів за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з графіком погашення кредиту та процентів (додаток № 1) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або процентів у термін, вказаний у графіку, вони вважаються простроченими. Кошти для погашення заборгованості спрямовуються у першу чергу для сплати - прострочених процентів найдавніше простроченої виплати, у другу чергу - заборгованості за кредитом найдавніше простроченої виплати, у третю чергу - прострочених процентів наступної простроченої виплати, у четверту чергу - заборгованості за кредитом наступної простроченої виплати, до повного погашення заборгованості, у п`яту чергу - нарахованої пені. У випадку якщо дата погашення кредиту та/або оплати відсотків за користування кредитом випадає на вихідний або неробочий день, зазначені платежі мають бути здійснені не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 6.1 договору кредиту сторони погодили, що виконання зобов`язань позичальника за договором забезпечуються договором поруки ДП 1 від 26.01.2022, укладеним між кредитором і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

26 січня 2022 року, з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором кредиту №ДК 2-1, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» Дрогобицького відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» та Фізичною особою-підприємцем Мушкамбаровою Зоряною Михайлівною та Фізичною особою-підприємцем Костенком Юрієм Петровичем (поручитель) укладено договір поруки №1.

За умовами п.п.1.1, 1.2 договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручителі на добровільних засадах зобов`язуються відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (позичальником) своїх зобов`язань, що випливають з договору кредиту №ДК 2-1 від 26.01.022, укладеного між позичальником та кредитором. Предметом договору кредиту є передача кредитором у користування позичальнику грошових коштів у сумі 200'000,00 грн.

Відповідно до п.1.3 договору поруки основне зобов`язання позичальника за договором кредиту, виконання якого забезпечується цим договором, полягає у наступному: повернути кредит в розмірі 200'000,00 грн, сплатити відсотки за його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі.

Згідно з пунктами 1.4 та 1.5 договору сторони погодили, що разом з підписанням цього договору поручителі підтверджують, що вони ознайомлені з положеннями договору кредиту, цілком розуміють його зміст та згодні виступати поручителями за зобов`язаннями позичальника за договором кредиту. Термін виконання основного зобов`язання за договором кредиту 01.02.2024.

Сторони домовились, що зобов`язання встановлені цим договором, залишаються дійсними та незмінними і в разі внесення будь-яких змін чи доповнень до договору кредиту, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором (п.1.6 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору поруки сторони договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань по договору кредиту, поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного богу за договором кредиту в сумі 200'000,00 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, в також відшкодування збитків. При цьому кредитор має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо. Поручителі приймають на себе зобов`язання, у випадку невиконання позичальником зобов`язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов`язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов`язань. Виконання зобов`язання здійснюється поручителями внесенням відповідної суми в касу або на поточний рахунок кредитора. Поручителі здійснюють погашення зобов`язань за кредитним договором у валюті кредиту (2.3 договору поруки).

Пунктом 2.9 договору поручителі зобов`язані самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором. У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань по договору кредиту, поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі (п. 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору поруки договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та втрачає свою дію у випадках: припинення зобов`язань за договором кредиту; погашення поручителями зобов`язань позичальника перед кредитором; зміни зобов`язань позичальника за договором кредиту без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг їхньої відповідальності; якщо кредитор не пред`явить вимоги поручителям протягом трьох років від дня закінчення терміну дії договору кредиту.

Позивач видав відповідачу-1 кредит в сумі 200'000,00 грн. Факт виплати кредитних коштів підтверджується відомістю виплати переказів «За мить» № 1 від 26.01.2022 (видача кредитних коштів) та банківською випискою за 26.01.2022. Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, провів розрахунки частково (повернув 135238,04 грн тіла кредиту та 82266,84 грн процентів за користування кредитом), чим порушив умови договору кредиту.

Неналежне виконання відповідачами договірних зобов`язань порушує майнові права та інтереси позивача, що змусило його звернувся до суду про солідарне стягнення з відповідачів 78'216,70 грн заборгованості за договором кредиту №ДК 2-1 від 26.01.2022, з яких 64'761,96 грн тіло кредиту та 13'454,74,00 грн проценти за користування кредитом.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.175 ГК України).

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дрогобицького відділення ТОВ «ФК «Надія України» та Фізичною особою-підприємцем Мушкамбаровим Олексієм Олеговичем виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору кредиту №ДК 2-1 від 26.01.2022.

ТОВ «ФК «Надія України» отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг на підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.06.2017 №2485.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За умовами ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов договору кредиту позивач видав відповідачу 1 кредит в сумі 200'000,00 грн. Факт виплати кредитних коштів підтверджується відомістю та банківською випискою за 26.01.2022, які долучені до матеріалів справи. Згідно графіка погашення кредиту та процентів (додаток 1 до договору) та розрахунку заборгованості за відповідачем 1 обліковується 64'761,96 грн тіла кредиту та 13454,74 грн процентів (а.с.45-49). Відтак позичальник неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за умовами кредитного договору, адже не сплатив кредит у строки, погоджені сторонами у графіку погашення. Факт заборгованості підтверджений належними доказами, адже виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, від 20.04.2023 у справі №910/5174/21).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що позичальник (відповідач 1 у справі) порушив умови договору, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення кредиту на загальну суму 64'761,96 грн та 13'454,74 грн процентів за користування таким. Тому, вимога щодо їх стягнення є правомірною.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості з поручителів суд відзначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч.1 ст. 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ст.553 ЦК України).

Приписами ст.554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Сторони погодили, що поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань за договором кредиту (п.3.1 договору поруки).

При цьому, ч.1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (п.2 ч.2 наведеної статті).

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу відповідачів на те, згідно з ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Згідно з ч.1 ст.556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Наведене положення узгоджується з п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, який передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

За змістом наведених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов`язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов`язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов`язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов`язання, забезпеченого порукою.

У разі укладення договору поруки, який забезпечує виконання одного зобов`язання, виникає самостійне зобов`язання, сторони якого (поручитель) перебувають у правовідносинах з боржником, і поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Заявлені вимоги до поручителів не суперечить положенням ст.543 ЦК України та умовам договору поруки.

Відповідач 2 та відповідач 3 доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань, суду не надали, в матеріалах справи вони відсутні, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №9 від 14.02.2023 на суму 3'028,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Cтягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Мушкамбарова Олексія Олеговича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Фізичної особи-підприємця Костенка Юрія Петровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фізичної особи-підприємця Мушкамбарової Зоряни Михайлівни ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м.Київ, вул.Мишуги Олександра, 10, прим.309; ідентифікаційний код 34067398) в особі Дрогобицького відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Й.Левицького, 1, офіс 2; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 37063134) 78'216,70 грн заборгованості, з яких 64'761,96 грн (тіло кредиту) і 13'454,74 грн проценти за користування кредитом та 3'028,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.04.2024.

Суддя Б. Яворський.