Рішення

від 25.04.2024 по справі 915/1932/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року Справа № 915/1932/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування Сил Логістики Збройних Сил України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код 08029523)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 32; ідентифікаційний код 38360585)

про: стягнення 5470,04 грн,

Суть спору:

27.12.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.12.2023 (вх. № 16952/23) (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з ТОВ «ДНІПРО РЕГІОН БУД» (код ЄДРПОУ 38360585, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 32) на користь Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління (54056, м. Миколаїв, пр. Миру,62-а, Код ЄДРПОУ 08029523) заборгованість за не відшкодування вартості спожитої електричної енергії за договором про відшкодування вартості спожитої електричної енергії № 411 від 08.09.2021 р. за період: січень 2022 року в розмірі 3 844,44 (три тисячі вісімсот сорок чотири гривні сорок чотири копійки) грн.

2. Стягнути з ТОВ «ДНІПРО РЕГІОН БУД» (код ЄДРПОУ 38360585, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 32) на користь Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління (54056, м. Миколаїв, пр. Миру,62-а, Код ЄДРПОУ 08029523) за невиконання взятого на себе зобов`язання щодо відшкодування КЕВ м. Миколаєва вартості спожитої електричної енергії пеню у розмірі 1422,34 (одна тисяча чотириста двадцять дві гривні тридцять чотири копійки), 3% річних у розмірі 95,43 (девяносто п`ять гривень сорок три копійки) грн. та інфляційні втрати у розмірі 107,86 (сто сім гривень вісімдесят шість копійок) грн.

3.Стягнути з ТОВ «ДНІПРО РЕГІОН БУД» (код ЄДРПОУ 38360585, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 32) на користь Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління (54056, м. Миколаїв, пр. Миру,62-а, р/р) сплачені судові витрати в сумі 2 684, 00 грн. ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору № 411 від 08.09.2021 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії; претензії № 1665 від 22.11.2022; рахунку № 41 від 25.01.2022; акту виконання робіт (надання послуг) № 41 від 25.01.2022; акту звірки розрахунків по електроенергії № 01.02.2022; листа № 1640 від 17.11.2022; застосування норм статей 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 29.01.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1932/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 29.01.04 о 18:17, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2024 у справі № 915/1932/23 позивач отримав 30.01.2024.

Копія ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.02.2024 була повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600246374772).

Оскільки поштове відправлення, яким відповідачу скеровувалася копія ухвали суду від 29.01.2024 було повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», та оскільки приписами ч.6 ст. 242 ГПК України день проставлення такої відмітки не вважається днем вручення судового рішення, у суду не було підстав вважати, що відповідача належним чином поінформовано про розгляд даної справи.

З урахуванням наведеного, суд ухвалою від 27.02.2024 постановив повторно направити на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2024 у справі № 915/1932/23, із проставлянням на ній відмітки «Судова повістка»; провести розгляд справи № 915/1932/23 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлена запровадженням в Україні воєнного стану.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2024 у справі № 915/1932/23 була 29.02.2024 повторно направлена на адресу місцезнаходження відповідача у поштовому відправленні із проставлянням відмітки «Судова повістка» та 13.03.2024 була повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600252365653).

Судом враховано, що відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2019 рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

При цьому, форма довідки Ф.20 про причини повернення/досилання містить вказівку про те, що категорично забороняється використання таких причин («за заявою відправника/адресата», «за закінченням терміну зберігання») для рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка».

Всупереч наведеному, на повернутому суду рекомендованому листі зі штрихкодовим ідентифікатором 0600252365653 з відміткою «Судова повістка» у довідці ф.20 про причини повернення/досилання наявна відмітка «за закінченням терміну зберігання».

За такого, ухвалою від 20.03.2023 суд зобов`язав Акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» в строк до 03.04.2024 повідомити суд про причини невручення та перебіг поштової кореспонденції за поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором 0600252365653.

05.04.2024 до суду від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшов лист № 1.10.004.-9189-24 від 04.04.2024, з змісту якого вбачається, що за повідомленням відповідного підрозділу Укрпошти, рекомендований лист № 0600252365653 з позначкою «Судова повістка» на адресу ТОВ «Дніпро Регіон Буд» надійшов до відділення №22 Дніпро 04.03.2024 року. Договір/заява на доставку поштових відправлень ТОВ «Дніпро Регіон Буд» з Укрпоштою відсутній, уповноважені не визначені, абонентська поштова скринька за адресою: вул. Молодогвардійська, буд. 32, м. Дніпро, 49022 та вивіска з назвою підприємства відсутні. Враховуючи зазначене, вручити даний лист не надалось можливим, тому його повернуто на адресу відправника, але, з вини працівників відділення, з порушенням терміну повернення та з неправильно вказаною у довідці ф20 причиною повернення.

Викладене вище дає суд підстави вважати, що копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2024 у справі № 915/1932/23 була 29.02.2024 повторно направлена на адресу місцезнаходження відповідача у поштовому відправленні із проставлянням відмітки «Судова повістка» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600252365653) була 13.03.2024 повернута поштовим відділенням за зворотною адресою у зв`язку із відсутністю адресата.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2024 у справі № 915/1932/23 є 13.03.2024.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 29.01.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копію вказаної ухвали слід вважати врученою відповідачу 13.03.2024. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 28.03.2024 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Натомість, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи неможливість у вказаний період констатувати сплив строку на подання відзиву у даній справі, суд вважав за можливе та необхідне розглянути справу № 915/1932/23 поза межами встановленого ст. 248 ГПК України строку у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ухвалити рішення суду після закінчення строку на подання відзиву (з урахуванням строку поштового перебігу) для забезпечення принципу рівності та змагальності сторін.

При цьому, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.23024, повне рішення складено та підписано судом 25.04.2024.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2021 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (який у подальшому був реорганізований у ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО РЕГІОН БУД», як замовником, було укладено Договір № 411 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії (далі Договір), відповідно до умов якого виконавець забезпечує замовника електричною енергією (місце розташування «Будівництво спортивного майданчика з штучним покриттям у Миколаївській області, …, військова частина НОМЕР_1 ». У свою чергу замовник відшкодовує вартість спожитої електричної енергії згідно тарифів ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та АТ «Миколаївобленерго». Електроенергія обліковується згідно приладу обліку із зафіксованими початковими показниками в Додатку 1 Акт на встановлення лічильника електроенергії.

За умовами наведеного договору:

- Виконавець зобов`язується: своєчасно надавати рахунки та акти виконаних робіт (п. 2.2);

- замовник зобов`язується проводити остаточний розрахунок відшкодування за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію протягом 5 (п`яти) операційних днів з моменту отримання рахунку за спожиті послуги, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в даному договорі. Оплата здійснюється згідно актів виконаних робіт та рахунків, виставлених виконавцем по діючим тарифам та розцінкам, встановленим постачальною організацією ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» - для КЕВ м. Миколаїв на момент виставлення рахунку. Протягом п`яти днів з дати одержання акту прийняття - передавання електроенергії, що відшкодовується, повернути виконавцю один примірник оригіналу такого акту, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту прийняття-передавання електроенергії, що відшкодовується. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту прийняття-передавання електроенергії, що відшкодовується, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом п`яти днів з моменту отримання акту, такий акт вважається підписаним споживачем без зауважень (п. 2.3);

- замовник здійснює повну попередню оплату вартості очікуваного обсягу споживання на відповідний розрахунковий період (наступний за звітнім місяць) не пізніше 5 (п`яти) календарних днів до початку розрахункового періоду (п. 3.1);

- остаточний розрахунок відшкодування за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію замовник здійснює виконавцю на підставі виставленого рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку та акту виконаних робіт (п. 3.2);

- за внесення платежів, передбачених 1.1 цього договору, з порушенням термінів, визначених п. 2.3 та 3.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню за весь період прострочення у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної проплати (п. 5.3);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до п. 3 статті 631 Цивільного Кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 08.09.2021 р. (п. 6.1);

- Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов (п. 6.2).

Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виконавця, щодо стягнення з відповідача, як замовника, заборгованості відшкодування вартості спожитої електричної енергії, а також пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір № 411 від 08.09.2021 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії;

- рахунок № 41 від 25.01.2022;

- акт виконання робіт (надання послуг) № 41 від 25.01.2022;

- акт звірки розрахунків по електроенергії від 01.02.2022;

- лист № 1640 від 17.11.2022;

- претензія № 1665 від 22.11.2022.

Відповідач у встановленому процесуальним законом порядку на підтвердження власної правової позиції по суті спірних правовідносин доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем в установлені строки та на встановлених умовах було забезпечено в січні 2022 року відповідача електричною енергією на суму 3844,44 грн, на підставі чого ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено:

- Рахунок № 41 від 25.01.2022 на суму 3844,44 грн для оплати відповідачем відшкодування за електропостачання за січень 2022 року;

- Акт виконання робіт (надання послуг) № 41 від 25.01.2022, зі змісту якого вбачається, що замовником була спожита електроенергія, що відшкодовується за січень 2022 року на суму 3844,44 грн.

- Акт звірки розрахунків по електроенергії від 01.02.2022, у якому відображено заборгованість відповідача за договором № 411 від 08.09.2021 у сумі 3844,44 грн, яка виникла за січень 2022 року.

Вищевказаний рахунок № 41 від 25.01.2022, акти прийняття-передавання за січень 2022 року (2 примірники) та акт звіряння станом на 01.02.2022 (два примірники) направлялися позивачем на адресу відповідача листом № 1640 від 17.11.2022.

Матеріали справи не містять реагування відповідача на вказаний лист.

При цьому, з урахуванням приписів п. 2.3 Акт виконання робіт (надання послуг) № 41 від 25.01.2022 на суму 3844,44 грн, за відсутності письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом п`яти днів з моменту отримання акту, вважається підписаним споживачем без зауважень.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, позивач оформив на ім`я відповідача претензію № 1665 від 22.11.2022 про сплату заборгованості за договором № 411 від 08.09.2021 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії в розмірі 3844,44 грн.

Разом із тим, суд констатує, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаної претензії на адресу відповідача.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» на порушенням умов Договору та вимог законодавства щодо виконання господарського зобов`язання, зобов`язання з відшкодування вартості спожитої електричної енергії за січень 2022 року в розмірі 3844,44 грн не виконало, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За такого, проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за Договором, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.

Судом перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» з відшкодування вартості спожитої електричної енергії за січень 2022 року в розмірі 3844,44 грн зазначено правильно.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано відповідачу (згідно наведених у позовній заяві розрахунків):

- пеню на суму 1 422,34 грн за період з 16.02.2023 по 14.12.2023;

- інфляційні втрати на суму 107,86 грн за період з 16.02.2023 по 14.12.2023;

- 3 % річних на суму 95,43 грн за період з 16.02.2023 по 14.12.2023.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Так, пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених 1.1 цього договору, з порушенням термінів, визначених п. 2.3 та 3.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню за весь період прострочення у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної проплати.

Таким чином, на підставі вищевказаного позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що нарахування позивача проведені правильно.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Інфляційні нарахування на суму боргу не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, наданий позивачем та встановлено, що нарахування позивача проведені правильно, а тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 32; ідентифікаційний код 38360585) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за Договором про відшкодування вартості спожитої електричної енергії № 411 від 08.09.2021 заборгованість в розмірі 3 844,44 грн, пеню у розмірі 1 422,34 грн, 3% річних у розмірі 95,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 107,86 грн, а також 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Регіон Буд» (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 32; ідентифікаційний код 38360585).

Повне рішення складено та підписано судом 25.04.2024.

Суддя О.Г. Смородінова