Рішення

від 15.04.2024 по справі 916/5343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5343/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)

до відповідача: Благодійного фонду За майбутнє без СНІДУ (вул. Хімічна, 5, м. Одеса, 65031)

про стягнення 469993,92 грн та виселення,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 ;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Благодійного фонду «За майбутнє без СНІДУ», в якій просить суд:

- стягнути з Благодійного фонду «За майбутнє без СНІДУ» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку в сумі 469993,92 грн;

- виселити Благодійний фонд «За майбутнє без СНІДУ» з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Олександрівський, 4, м. Одеса на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем строків повернення орендованого майна після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди від 20.07.2001 № 35/2 зі змінами та доповненнями.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5343/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 15 січня 2024 року о 14:30.

Підготовче засідання 15.01.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 26.01.2024 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 лютого 2024 року о 12:20.

12.02.2024 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 29.02.2024 о 14:30.

29.02.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.03.2024 о 15:45.

21.03.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 15.04.2024 об 11:30.

У судовому засіданні 15.04.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 162,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, 4, що підтверджується наявними у справі витягом про державну реєстрацію прав від 29.06.2011 та свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення підвалу від 19.10.2009 (а.с. 17, т.1).

20.07.2001 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 35/2 (а.с. 18-19, т.1; далі - договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення підвалу, площею 173,5 кв.м., за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, 4.

Відповідно до п. 1.2. погоджено строк дії договору з 20.07.2001 до 20.07.2006.

За умовами п. 3.1., 3.2. договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди в розмірі 1,00 грн в рік за все приміщення. Розмір орендної плати також може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що в разі припинення договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

За умовами п. 9.6. договору дія договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку.

Додатком № 1 до договору (а.с. 20, т.1) сторонами було погоджено розрахунок орендної плати по договору в розмірі 1,00 грн без ПДВ на рік.

За актом приймання-передачі від 20.07.2001 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в оренду на підставі вищевказаного договору.

В подальшому до договору були внесені зміни, зокрема, шляхом укладення:

- додаткового погодження від 15.12.2006 (а.с. 21, т.1), яким продовжено строк дії договору до 15.06.2007;

- додаткового погодження від 31.12.2008 (а.с. 22, т.1), яким продовжено строк дії договору до 31.12.2011 та, згідно з рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008 № 3825-V, погоджено орендну плату з 01.01.2009 по 31.12.2010 у розмірі 1,00 грн без ПДВ на рік за все приміщення;

- додаткового погодження від 06.01.2012 (а.с. 23, т.1), яким: змінено визначену у п. 1.1. договору площу приміщення з 173,5 кв.м. на 162,1 кв.м.; продовжено строк дії договору до 01.01.2013; визначено розмір орендної плати з 01.01.2012 по 31.12.2012 в сумі 0,10 грн на місяць з ПДВ;

- додаткового договору від 02.01.2013 (а.с. 23-зворотна сторінка, т.1), яким продовжено строк дії договору до 01.12.2015 та визначено розмір орендної плати з 01.01.2013 по 31.12.2013 в сумі 0,10 грн на місяць з ПДВ;

- додаткового договору № 6 від 03.02.2014 (а.с. 24, т. 1), яким, зокрема, визначено розмір орендної плати з 01.01.2014 по 31.12.2014 в сумі 1,20 грн з ПДВ на рік;

- додаткового договору № 7 (а.с. 25, т.1), яким строк дії договору продовжено до 31.12.2015;

- додаткового договору № 8 від 27.01.2016 (а.с. 26, т.1), яким строк дії договору продовжено до 01.12.2018; встановлено орендну плату за використання орендованого приміщення з 01.01.2016 по 31.12.2016 у розмірі 1,00 грн на рік без ПДВ та індексу інфляції; з 01.01.2017 розмір орендної плати погоджений в сумі 3508,21 грн без ПДВ та індексу інфляції;

- додаткового договору № 9 від 14.12.2016 (а.с. 27, т.1), яким розмір орендної плати погоджено: з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі 1,00 грн на рік без ПДВ та індексу інфляції; з 01.01.2018 розмір орендної плати погоджений в сумі 3907,41 грн без ПДВ та індексу інфляції;

- додаткового договору № 10 від 02.04.2018 (а.с. 28, т.1), яким розмір орендної плати погоджено: з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 1,00 грн на рік без ПДВ та індексу інфляції; з 01.01.2019 розмір орендної плати погоджений в сумі 4590,79 грн без ПДВ та індексу інфляції;

- додаткового договору № 11 від 20.02.2019 (а.с. 29, т.1), яким строк дії договору продовжено до 31.12.2019; розмір орендної плати погоджено: з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 1,00 грн на рік без ПДВ та індексу інфляції, а з 01.01.2020 розмір орендної плати погоджений в сумі 4130,54 грн без ПДВ та індексу інфляції;

- додаткового договору № 12 від 23.12.2019 (а.с. 30, т.1), яким строк дії договору продовжено до 31.12.2020; розмір орендної плати погоджено: на підставі рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5520-VII з 01.01.2020 по 31.12.2020 в сумі 1,00 грн на рік без ПДВ та індексу інфляції, а з 01.01.2021 розмір орендної плати погоджений в сумі 4308,37 грн без ПДВ та індексу інфляції, що є базовою орендною платою, розрахованою станом на 01.12.2019.

Доказів продовження дії договору після 31.12.2020 та повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення після закінчення строку дії договору матеріали справи не містять.

15.03.2023 уповноваженими працівниками позивача та КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» був складений акт обстеження нежитлового приміщення, за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський, 4 (а.с. 31, т.1), в якому зафіксовано, що орендоване відповідачем за договором приміщення на момент огляду не використовується, приміщення зачинене, доступу в середину немає, при цьому заборгованість з орендної плати складає 172537,61 грн.

Засобами поштового зв`язку позивач направив відповідачу претензію від 12.04.2023 № 0513/665 (а.с. 34-35, т.1), в якій вимагав сплатити на користь позивача неустойку, нараховану на час направлення претензії, в сумі 345059,54 грн.

Відповідач вищевказану претензію не задовольнив, у зв`язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача в межах цієї справи неустойку за користування об`єктом оренди поза межами строку дії договору за період з січня 2021 року по листопад 2023 року включно, яка становить 469993,92 грн (а.с. 33, т.1). Розрахунок неустойки позивачем здійснено з урахуванням індексу інфляції та ПДВ.

Водночас, враховуючи, що відповідач не повернув орендоване приміщення після закінчення строку дії договору та відсутність у позивача доступу до приміщення, позивач заявив до відповідача вимогу про виселення останнього з орендованого майна. Відповідачем доказів на підтвердження звільнення приміщення після 31.12.2020 та вчинення дій щодо повернення орендованого майна позивачу суду не подано,

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1-2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За змістом ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами про виселення останнього з орендованого приміщення та стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення об`єкту оренди.

Під час розгляду справи судом була встановлена обставина укладення між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 20.07.2001 № 35/2, за яким позивач передав відповідачу у тимчасове користування нежитлове приміщення підвалу, площею 162,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, 4, та який, за погодженням сторін та з урахуванням укладених між ними додаткових угод та договору в редакції від 23.12.2019 №12, укладений на строк до 31.12.2020.

Так, умовами пунктом 9.6. договору, зміст якого цілком відповідає вищевказаним положенням законодавства, передбачено припинення договору у випадку, зокрема, закінчення терміну, на який його було укладено.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів продовження сторонами дії договору після 31.12.2020, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення від 20.07.2001 № 35/2 є припиненим з 01.01.2021 внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено. За цих обставин суд дійшов висновку, що з 01.01.2021 у відповідача відсутні будь-які правові підстави для користування вищевказаним нежитловим приміщенням, натомість, як встановлено судом, відповідач це приміщення після закінчення строку дії договору негайно позивачу не повернув, а на підтвердження іншого матеріали справи доказів не містять.

Оскільки вищевказані дії відповідача суперечать положенням застосованих судом норм законодавства та договору, суд дійшов висновку, що позов позивача в частині виселення відповідача з орендованих приміщень підвалу, площею 162,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, 4, слід задовольнити.

Далі, враховуючи, що відповідач негайно після закінчення строку дії договору не повернув позивачу орендоване майно, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача в частині застосування до відповідача наслідків, передбачених ч. 2 ст.785 ЦК України, а саме стягнення неустойки, нарахованої за період з січня 2021 року по листопад 2023 року включно, при цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставини відсутності вини відповідача в несвоєчасному поверненні орендодавцю спірного нерухомого майна.

Так, додатковим договором № 12 від 23.12.2019 сторонами погоджено, що за орендоване приміщення відповідач зобов`язується сплачувати орендну плату з 01.01.2020 по 31.12.2020 в сумі 1,00 грн на рік без ПДВ та індексу інфляції, а з 01.01.2021 розмір орендної плати погоджений в сумі 4308,37 грн без ПДВ та індексу інфляції, що є базовою орендною платою, розрахованою станом на 01.12.2019. У постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/1916/18, ухваленій у подібних правовідносинах щодо стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст.785 ЦК України за несвоєчасне повернення об`єкта оренди комунальної форми власності після припинення дії договору, суд погодився з висновками апеляційного господарського суду, що зазначену неустойку слід нараховувати в двократному розмірі орендної плати, яка підлягали б сплаті, якби договір діяв, а також визнав хибним здійснення судом першої інстанції розрахунку суми неустойки, виходячи з орендної плати в розмірі 1,00 грн на рік. Таким чином, позивач правомірно суму неустойки розраховував виходячи зі ставки орендної плати, яка погоджена сторонами з 01.01.2021.

Водночас, у постанові від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду були викладені висновки про те, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність виключення з наданого позивачем розрахунку суми ПДВ та здійснити власний розрахунок неустойки за вищевказаний період. За результатом здійсненого судом розрахунку встановлено, що сумою неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 375995,14 грн.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Благодійного фонду За майбутнє без СНІДУ підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 8323,93 грн.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Благодійний фонд За майбутнє без СНІДУ (вул. Хімічна, 5, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 25417669) з нежитлового приміщення підвалу, площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Олександрівський, 4, м. Одеса на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595).

2. Стягнути з Благодійного фонду За майбутнє без СНІДУ (вул. Хімічна, 5, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 25417669) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку в сумі 375995 /триста сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять/грн 14 коп та судовий збір в сумі 8323 /вісім тисяч триста двадцять три/грн 93 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25 квітня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля