Ухвала

від 24.04.2024 по справі 916/1743/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" квітня 2024 р. № 916/1743/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №1791/24 від 22.04.2024),

за позовом: керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до відповідачів:фізичної особи-підприємця Петушенко Олексія Олександровича,

товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-метал»

про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до фізичної особи-підприємця Петушенко Олексія Олександровича (далі по тексту ФОП Петушенко О.О.), товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-метал» (далі по тексту ТОВ «Лідер-метал»), відповідно до якої прокурор просить суд:

1)визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни індексний номер 50369935 від 20.12.2019 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення загальною площею 573,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1994291551103).

2)визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: НОК 787866 від 20.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лідер-метал», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В., на передачу останньому в якості внеску до статутного капіталу нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 573,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1994291551103).

3)усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності Кароліно-Бугазькій сільській раді, шляхом зобов`язання ТОВ «Лідер-метал» (код ЄДРПОУ 42561489) звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,408 га за адресою: АДРЕСА_2 від тимчасових споруд (торгівельних павільйонів під влаштування ярмарки).

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором наголошено, що в ході досудового розслідування у кримінальних провадженнях було встановлено, що група осіб заволоділа майном бази відпочинку «Зв`язківець», яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 96, та належить АТ «Укрпошта», та, відповідно, здійснила спробу набути право на земельну ділянку, загальною площею 0,208 га, яка передавалась Затоківською селищною радою у строкове платне користування Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку.

20.12.2019 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на майно, загальною площею 573,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому вказане майно було передано до статутного капіталу ТОВ «Лідер-метал» на підставі акту приймання- передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 20.01.2020, підписаного за участю ОСОБА_1 .

Прокурор зазначає, що фактично відповідачами було розміщено на земельній ділянці комунальної власності та на території бази відпочинку «Зв`язківець» тимчасові споруди, які використовуються під влаштування ярмарки.

Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 20 ГПК України, прокурор наголошує, що незважаючи на проведення первинної реєстрації на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_1 як фізичною особою та подальшу передачу ОСОБА_1 приміщень до статутного капіталу ТОВ «Лідер-метал», даний спір є господарським.

ОСОБА_1 з 07.08.2018 здійснює господарську діяльність з наступними основними видами діяльності: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 63.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Спірні будівлі та споруди фактично використовувались для здійснення підприємницької діяльності, а саме облаштування ярмарки, що підтверджується інформацією, яка розміщена у відкритому доступі в мережі інтернет, інші будівлі та споруди використовувались для надання послуг відпочинку та ведення господарської діяльності.

Таким чином, використання ФОП Петушенком О.О. зареєстрованого за ним на праві власності майна у власній підприємницькій діяльності має наслідком необхідність вирішення даного спору господарським судом. Вказана позиція, за твердженням прокурора, узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/10132/17.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі за позовною заявою керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Водночас, за змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нову ознаку - суб`єкта господарювання.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постановах від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц, наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Згідно з приписами ст. ст. 2, 318 ЦК України одним із суб`єктів права власності є фізична особа.

Прокурором заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора №50369935 від 20.12.2019 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення та визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу.

Таким чином, при вирішенні питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог суду необхідно надати правову оцінку правомірності реєстрації права власності на нерухоме майно за фізичною особою, та наявності передбачених законом підстав для визнання акту, стороною за яким також є фізична особа, недійсним, а, отже, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає як фізична особа. Суд зазначає, що ОСОБА_1 міг зареєструвати за собою право власності на майно та передати його до статутного капіталу юридичної особи незалежно від наявності або відсутності у нього статусу суб`єкта господарювання.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку, що позовні вимоги прокурора про скасування рішення державного реєстратора та про визнання недійсним акта передання майна до статутного капіталу юридичної особи стосуються цивільних прав та обов`язків ОСОБА_1 як фізичної особи.

Доводи прокурора про здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, що впливає на підсудність даного спору господарському суду, відхиляються з огляду на наступне.

Даний спір взагалі не пов`язаний із господарською діяльністю ОСОБА_1 , а, отже, теоретичне використання відповідачем нежитлових приміщень у господарській діяльності після передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Лідер-метал» не впливає на підсудність даного спору. Таким чином, здійснення або нездійснення відповідачем господарської діяльності взагалі не має значення під час дослідження питання підсудності даних позовних вимог прокурора.

Господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 було передано майно до статутного капіталу юридичної особи через місяць після державної реєстрації права власності. Таким чином, використання майна для розміщення ярмарки, надання послуг відпочинку може свідчити про господарську діяльність ТОВ «Лідер-метал» або інших суб`єктів господарювання. Проте, суд знову наголошує, що вказані обставини не можуть визначати підсудність спору у межах якого заявлено вимогу про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за фізичною особою та визнання акта недійсним, стороною за яким є фізична особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №904/10132/17, предметом позовних вимог у межах якої були вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до ФОП про стягнення вартості недоврахованої електроенергії та зустрічні вимоги про скасування рішення комісії, дійшла висновку, що даний спір є цивільним спором, оскільки на момент перевірки власником спірного нежитлового приміщення була відповідачка як фізична особа, докази використання якою майна у господарській діяльності були відсутні.

Господарський суд звертає увагу, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог у межах справи №904/10132/17, на яку посилається прокурор, та у межах даного позову не є тотожними, а, отже, підстави для врахування вказаного висновку відсутні.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що прокурором було об`єднаного вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за фізичною особою та про визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу, які мають розглядатись судом загальної юрисдикції, із позовною вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення, яка має розглядатись за правилами господарського судочинства.

При цьому, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за фізичною особою є основною, від задоволення якої вочевидь залежить задоволення двох інших вимог. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.04.2024 по справі №638/5319/23.

Слід також наголосити, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не надає оцінку ефективності обраного способу захисту та правомірності заявлених позовних вимог, а лише виходить із формулювання та підстав заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

При цьому, роз`єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021 по справі № 9901/285/21.

Враховуючи необхідність розгляду позовних вимог прокурора до відповідачів про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу за правилами цивільного судочинства, підстави для роз`єднання позовних вимог відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно з ч. ч. 6-8 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи порушення прокурором правил об`єднання позовних вимог, господарський суд доходить висновку про необхідність повернення даної позовної заяви згідно з приписами п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 45, 20, 173, 174 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути керівнику Білгород-Дністровської окружної прокуратури позовну заяву (вх. №1791/24 від 22.04.2024), пред`явлену в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до фізичної особи-підприємця Петушенко Олексія Олександровича, товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-метал» про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання відповідно до ст. 256 ГПК України.

Суддя С.П. Желєзна