Рішення

від 24.04.2024 по справі 917/2268/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 Справа № 917/2268/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

до відповідача Фізичної особи - підприємця Будзинського Миколи Анатолійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 148 573,93 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Будзинського Миколи Анатолійовича 148 573,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг, з яких: 147 548,05грн - основний борг за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року; 122,00 грн - 3% річних за період з 14.12.2021 року по 23.02.2022 року; 903,88 грн - інфляційні втрати за період з грудня 2021 по лютий 2022.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях : Статут Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні"; наказ № 418 від 25.10.2021 "Про встановлення плати за абонентське обслуговування"; підтвердження відправки заяви з додатками на адресу відповідача; розрахунок заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування; розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань; акт звірки взаєморозрахунків за період з 30.11.2021 по 14.07.2023; рахунки на оплату; виписка по особовому рахунку; акт приймання вузла обліку теплової енергії; покази будинкового лічильника тепла; розрахунок споживання тепла за показами теплових лічильників; інформація про обсяги споживання теплової енергії по розподільному лічильнику абонента; акти зняття показників теплового лічильника; довідка про обсяг споживання гарячої води відповідно до лічильника; розрахунок споживання теплової енергії на опалення ж/будинком №42 по просп. Героїв Дніпра, обладнаного комерційним вузлом обліку; розрахунок споживання теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання; технічний паспорт приміщення за адресою : Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, пр.. Героїв Дніпра, загальною площею 309,20 кв.м.; паспорт №28\ГД-42 готовності до роботи в опалювальний період 2021-2022; акт готовності №28\ГД-42 до оплювального сезону від 28.07.2021; акт на гідравлічне випробування трубопроводу опалення житлового будинку № 42 по пр.. Героїв Дніпра; акт зняття з абонентського обліку вузла абонентського обліку витрати води від 02.09.2013; копія акту приймання на абонентський облік квартирних лічильників води від 04.09.2013; акт зняття з комерційного обліку від 14.10.2009; акт приймання вузла обліку витрати гарячої води від 26.10.2009; рішення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 20.12.2022; претензія вих. № 1618 від 26.06.2023; повідомлення про вручення поштового відправлення № 3980307577980; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідач надав суду відзив на позов вх. № 2363 від 22.02.2024 за мотивами якого проти позову заперечує у повному обсязі посилаючись, зокрема, на те, що між ним та позивачем відсутні договірні відносини, а також відповідач зазначає, що він не отримував рахунків на оплату теплової енергії. Крім того, відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позов, оскільки позов з додатками відповідач не отримав, а його представник ознайомився з матеріалами справи лише 13.02.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд оцінює як поважні причини того, чому відзив на позов не був поданий відповідачем у встановлений судом строк та враховуючи вищевикладене вбачає наявність підстав для продовження строку для подання відзиву і приймає його до розгляду.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3603) у якій останній спростовує доводи відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач за вх № 4155 від 26.03.2024 року надав суду пояснення, яке по суті є доповненням до відзиву, у якому частково відтворює викладені у відзиві заперечення проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано заперечення проти позову у відзиві. Ця заява по суті справи подана у встановлений судом строк.

Пояснення відповідача фактично містять додаткові підстави заперечення проти позову, які подані без дотримання наведених процесуальних норм, з порушенням строку на їх подання без клопотання про поновлення такого та наведення поважності причин недотримання встановлених судом строків.

Відповідач не просив дозволу суду на подання додаткових пояснень, суд не визнавав їх подання необхідним, отже, вказані додаткові пояснення суд до розгляду не приймає.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

26.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" до відповідача Фізичної особи - підприємця Будзинського Миколи Анатолійовича про стягнення 148 573,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг, з яких: 147 548,05грн - основний борг за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року; 122,00 грн - 3% річних за період з 14.12.2021 року по 23.02.2022 року; 903,88 грн - інфляційні втрати за період з грудня 2021 по лютий 2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 року справу № 917/2268/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 03.01.2024 у справі № 917/2268/23 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

17.01.2024 від відповідача надійшло клопотання вх. № 654, в якому останній повідомляє суд, що не отримував від позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів. Враховуючи викладене та з метою створення належних умов відповідачу в реалізації його прав, передбачених ГПК України, останній просив суд зобов`язати позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд ухвалою від 22.01.2024 року позовну заяву Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встанови спосіб їх усунення.

31.01.2024 року за вх № 1291 позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви, недоліки усунені в строк та у спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 05.02.2024 продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Фізична особа - підприємець Будзинський Микола Анатолійович є власником приміщення площею 309,20 кв.м., розташованого в житловому будинку за адресою : за адресою : Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, пр. Героїв Дніпра, 42, що підтверджується корпією договору № 107 купівлі-продажу нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення шляхом викупу серія АЕА №86331 від 25.10.2001.

Позивач вказує, що КВП "Теплоенерго" забезпечує вказаний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов`язані сплачувати за їх обсяг.

Позивач у період з листопада 2021 по травень 2023 належним чином виконував зобов`язання щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Позивачем своєчасно надсилались відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг (копії рахунків та докази їх надсилання наявні у матеріалах справив).

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості № 1618 від 26.06.2023. Дана претензія була отримана відповідачем 17.07.2023 про що свідчить позначка про отримання на корінці повідомлення про вручення поштового відправлення (копії претензії та корінця наявні у матеріалах справи, а.с. 78).

За даними позивача, відповідач за вказані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Фізичної особи - підприємця Будзинського Миколи Анатолійовича 148 573,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг, з яких : 147 548,05 грн - основний борг за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року; 122,00 грн - 3% річних за період з 14.12.2021 року по 23.02.2022 року; 903,88 грн - інфляційні втрати за період з грудня 2021 по лютий 2022.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Також частиною 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Аналогічні положення щодо укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води містяться у Правилах надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 р.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним у вказаний строк рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідних договорів з виконавцем комунальної послуги.

З огляду на викладене, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води між Комунальним виробничим підприємством "Теплоенерго" та відповідачем вважаються укладеними.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води встановлено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020, № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця.

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. (п. 31 договору).

Рішенням Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 293 від 26.10.2021 було затверджено тариф на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії, що постачається через індивідуальні теплові пункти (ІТП) за 1 Гкал в розмірі 5 597,68 грн. з врахуванням ПДВ.

Також наказом Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" № 418 від 25.10.2021 встановлено з 01 листопада 2021 року розмір плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про:

- надання послуг з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку на рівні 24,47 грн. на місяць;

- надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку на рівні 14,72 грн. на місяць.

Згідно з п. 33 договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

На виконання зазначених положень договору позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води (в яких зазначено, що вони одночасно є актами приймання-передачі за відсутності письмового заперечення Споживача) за період з листопада 2021 року по травень 2023 року на загальну суму 147 981,90 грн. (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 24-32), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів згрупованих поштових відправлень.

Пунктом 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як стверджує позивач, відповідачем не сплачено заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води. Заборгованість відповідача за період з листопада 2021 по травень 2023 складає 147 548,05 грн. Дана обставина відповідачем не спростована, контррозрахунку ціни позову суду не надано.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку обсягу теплової енергії та гарячої води, поставленої відповідачу Комунальним виробничим підприємством "Теплоенерго", та встановлено, що він є обґрунтованим.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Судом не оцінюються як правомірні посилання відповідача, що між сторонами договірних відносин з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 167 від 20.12.2021 відповідачем було сплачено на рахунок позивача 39,19 грн з призначенням платежу : "за теплову енергію на гаряче водопостачання та абонплата за листопад 2021 згідно рахунку № 2832 від 30.11.2021. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банка по особовому рахунку позивача від 20.12.2021 (а.с. 33).

Отже, відповідачем здійснено акцептування індивідуального договору, а тому останній є укладеним.

Крім того, суд встановив доведеним факт споживання відповідачем теплової енергії протягом зазначеного періоду, сам факт споживання теплової енергії останнім не спростовується.

Судом також не оцінюються як правомірні доводи відповідача щодо некоректності розрахунку позивача з огляду на неправильне визначення опалювальної площі будинку.

В обґрунтування даного твердження відповідач посилається на листи Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №4 (м. Горішні Плавні) № 60 від 23.03.2023 та №33 від 21.02.2023, які в силу ст. 77 ГПК України суд не оцінює як допустимі докази на підтвердження площі будинку.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 147 548,05 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 122,00 грн 3% річних за період з 14.12.2021 року по 23.02.2022 року та 903,88 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 по лютий 2022, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Заперечення відповідача спростовуються викладеним вище. Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 147 548,05 грн основного боргу, 122,00 грн 3% річних та 903,88 грн інфляційних втрат, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 684,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Будзинського Миколи Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" (39801, Полтавська обл., м.Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 13940851) 147 548,05 грн основного боргу, 122,00 грн 3% річних, 903,88 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 24.04.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик